Розділ 3. Вимоги до основних розділів курсової роботи

3.1. Структура і зміст курсової роботи

В основному курсова робота будується за планом наукової роботи і включає такі розділи; І) вступ; 2) огляд літератури; 3) завдання, методи й організація досліджень; 4) результати досліджень та їх обговорення; 5) висновки; 6) список літератури; 7) додатки.

3.1.1. Вступ

У вступі визначають коло тих питань, яким присвячена кур­сова робота. Вступ викладається у такій послідовності:

• актуальність теми;

• об'єкт та предмет дослідження;

• мета роботи;

• робоча гіпотеза;

• завдання дослідження;

• теоретична значимість;

• практична значущість;

• структура і обсяг роботи.

Обсяг вступу не повинен перевищувати 2—3 сторінки. Наведемо приклад написання окремих компонентів «Вступу». Тема курсової роботи: «Розвиток у старшокласників по­кликання до педагогічної спеціальності «вчитель фізичної куль­тури».

Актуальність. У Законі України «Про освіту». Державній національній програмі "Освіта” (“Україна XXI століття”) та Законі України «Про фізичну культуру і спорт» звертається увага на необхідність підготовки нової генерації працівників, підви­щення їхнього професійного та загальнокультурного рівня. Одним із шляхів реалізації цього положення є «запровадження ефективної системи професійної інформації та професійного відбору молоді».

Практика показує, що зараховуючи абітурієнтів до педагогічних вузів мало хто цікавиться питанням, чи мають вони покликання до педагогічної праці. Тому серед випускників зустрічаємо чимало людей, байдужих до педагогічної професії. Причиною такого становища є відсутність науково обґрунтованих практичних рекомендацій щодо виявлення покликання вчителя, зокрема вчителя фізичної культури. Аналіз наукових робіт у галузі фізичного виховання свідчить про те, що вони спрямовані на удосконалення технології навчання руховим діям, на підвищення якості проведення навчально-виховного процесу, на покращення методики орієнтації школярів на діяльність спортивного тренера. Тобто, ці роботи не вивчають питання покликання вчителя фізичної культури. Нерозробленість даної проблеми, а також потреба в нових організаційних формах і педагогічних технологіях і спричинили вибір теми дослідження.

Об'єктом дослідженняє процес допрофесійної орієнтації старшокласників на професію вчителя фізичної культури.

Предмет дослідження— розвиток у старшокласників покликання до педагогічної спеціальності «вчитель фізичної культури».

Мета дослідження— теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови розвитку покликання у старшокласників до педагогічної спеціальності «вчитель фізичної культури.

Гіпотезаданого дослідження ґрунтувалась на припущенні, що покликання вчителя фізичної культури розвивається в процесі допрофесійної підготовки старшокласників. Ефективність даного процесу істотно зростає, якщо він базується на таких педагогічних умовах:

• використання професіограми як моделі майбутнього фахівця в організації системи довузівської підготовки старшокласників;

• спрямованість змісту профорієнтаційної програми на розвиток у старшокласників безпосередньої мотивації, професійного інтересу, усвідомлення здібностей і власних можливостей;

• використання комплексу активних методів (словесно-евристичних, словесно-дослідницьких, практично-дослідницьких) у профорієнтаційній роботі, спрямованих на створення цілісного образу практичних дій майбутнього фахівця.

Відповідно до об'єкта, предмета, мети і гіпотези дослідження було поставлено такі завдання:

1. Розкрити сутність поняття «професійне покликання», його еволюції і на цій основі розробити модель розвитку у старшокласників покликання до педагогічної спеціальності «вчитель фізичної культури».

2. Визначити зміст і педагогічні умови розвитку у старшокласників покликання до педагогічної спеціальності «вчитель фізичної культури».

3. Експериментально перевірити педагогічну ефективність запропонованих педагогічних умов профорієнтаційної роботи.

4. Обґрунтувати методичні рекомендації щодо визначення у старшокласників покликання до педагогічної діяльності.

Теоретичне значеннядослідження полягає в психолого-педагогічному обґрунтуванні сутності поняття «професійне покликання», розробці професіограми вчителя фізичної культури, критеріїв та методів виявлення покликання до педагогічної спеціальності «вчитель фізичної культури», визначенні етапів його розвитку, форм і нетрадиційних методів розвитку у старшокласників покликання до педагогічної спеціальності «вчитель фізичної культури» в період довузівської підготовки.

Практичназначущість дослідження полягає в розробці методичних рекомендацій щодо розвитку і виявлення у старшокласників покликання до педагогічної спеціальності «вчитель фізичної культури» в процесі довузівської підготовки. Розроблені автором програма і методика виявлення і розвитку у стар­шокласників покликання до педагогічної спеціальності «вчи­тель фізичної культури» можуть використовуватись навчальними закладами спортивно-педагогічного профілю в роботі щодо добору абітурієнтів. Це дасть можливість: 1) уникнути асоціальних вчинків, які пов'язані з розчаруванням у спеціальності, невмінням знайти належне застосування своїм силам, власній енергії; 2) сформувати пропедевтичні професіографічні знання, уміння й навички, які знадобляться під час навчання (ощадливіше навчати вже підготовлених абітурієнтів); 3) зекономити державні кошти завдяки тому, що витрачені гроші на підготовку фахівця не будуть даремними, оскільки випускники підуть працювати за отриманою спеціальністю; 4) знизити відсоток нервових захворювань, які зумовлені психологічною невідповідністю професії, незадоволеністю працею, невдачами в спробах опанування фахом.

Структура і обсяг роботи.Курсова робота викладена на 40 сторінках комп’ютерного набору, містить 5 таблиць, 2 малюнки. Складається із вступу, трьох розділів, висновків, практич­них рекомендацій, списку літератури, двох додатків. У роботі використано 25 літературних джерел, із яких 2 іноземних.