Посилання

Посилання в тексті на номер малюнка, таблиці, сторінки, глави пишуть скорочено і без значка «№», наприклад: див. мал. 3, табл. 4, з. 34, гл. 2. Якщо вказані слова не супроводжуються порядковим номером, то їх слід писати в тексті повністю, без скорочень, наприклад, «з малюнка видно, що.», «таблиця показує, що.» і т.д.

Посилання в тексті на окремий розділ роботи, що не входить до складу даної фрази, беруть в круглі дужки, поміщаючи попереду скорочення «див.».

Посилання на джерела фактичної інформації і літературу в тексті наукової роботи роблять відповідно до порядкового номера даного джерела в списку використаних літературних джерел, беручи дану інформацію в квадратні дужки, наприклад [14]. Рекомендується також указувати сторінку, на якій знаходиться інформація, що використовується, наприклад, [15, С. 28], що означає: джерело 15, сторінка 28.

Якщо джерело, на яке посилається автор роботи, не міститься в списку літератури, то в круглих дужках наводять перші слова назви або ініціали авторів, а також рік видання, наприклад: (Мастюкова О.М., 1999). Підрядкові посилання (зноски) на джерела використовують в тексті курсової роботи, коли посилання потрібні по ходу читання, а всередині тексту їх розмістити неможливо або небажано, щоб не ускладнювати читання і не утрудняти пошуки при наведенні довідки.

Посилання нумерують в послідовному порядку (1,2,3.) в межах кожної сторінки, без дужок і крапок. На кожній наступній сторінці нумерацію посилань починають спочатку.

Знак посилання, якщо примітка відноситься до окремого слова, повинен стояти безпосередньо біля цього слова, якщо ж воно відноситься до речення (або групі речень), то – в кінці. По відношенню до розділових знаків знак зноски ставиться перед ним (за винятком питального і окличного знаків і багатокрапки).

Прізвища іноземних авторів в тексті пишуться в українській транскрипції, в списку літератури – в оригінальній.

Список використаних літературних джерел (бібліографія)

Даний список поміщається після висновків і складає одну з істотних частин курсової роботи, що відображає самостійну творчу роботу її автора.

У курсовій роботі використовується спосіб побудови бібліографічних списків за абеткою прізвищ авторів або заголовків. Принцип розташування робіт в списку використаних джерел – «слово за словом».

Записи рекомендується розташовувати:

а) при збігу перших слів – за абеткою других і т.д.;

б) при декількох роботах одного автора – за абеткою заголовків або хронологічному порядку;

в) при декількох роботах авторів, написаних ним в співавторстві з іншими – за абеткою прізвищ співавторів.

Іноземні джерела звичайно розміщують за абеткою після переліку всіх джерел.

При вказівці місця видання, слід пям'ятати, що назви міст Київ, Москва, Ленінград, Санкт-Петербург приводяться в скороченому вигляді (К., М., Л., С.-Пб.). Решта назв міст приводиться повністю (Харків, Дніпропетровськ і ін.).

Зразки оформлення списку літератури

1. Ефименкова, Л.Н.. Мисаренко, Г.Г. Организация и методы коррекционной работы логопеда на школьном логопункте: Пособие для логопеда /Л.Н. Ефименкова, Г.Г. Мисаренко. - М.: Просвещение, 1999. - 195 с.

2. …

23. Чернова Т.В. Организация взаимодействия логопеда с родителями старших дошкольников с ОНР/ Т.В.Чернова, И.Ю.Лебеденко // Дошкольная педагогика. — 2007. — №2. — С.48-51.

Посилання на інтернет- ресурси

1. О.М.Корнєв. Дисграфия и дислексия: http// www.ort. Spb/ ru/ nesh/ broer/ htm

2. Жеран Кан. Изменения зрительного гнозиса при локальных поражениях коры головного мозга http// www.jerusalem- korczak – home// kan/ kan/ 9 html 12

5. Оформлення додатків

Додатки розміщуються після основного тексту наукової роботи, яку вони доповнюють. Кожний додаток повинен починатися з нового аркуша (сторінки) з вказівкою в правому верхньому кутку слова «Додаток» і мати тематичний заголовок. За наявності більше одного додатку вони нумеруються арабськими цифрами (без знаку №), наприклад: «Додаток 1» і т.д. Нумерація сторінок, на яких даються додатки, повинна бути крізною і продовжувати загальну нумерацію сторінок основного тексту.

Зв'язок основного тексту з додатками здійснюється через посилання, які уживаються із словом «дивися»; воно звичне скорочується і полягає в круглі дужки, наприклад (див. додаток 5).