Лабораторна діагностика рикетсіозів.

Патологічний матеріал: кров (джерело збудників), при Ку-гарячці – харкотиння, сеча, спинно-мозкова рідина, молоко, м’ясо тварин.

1. Мікроскопічний метод. Виявлення рикетсій в досліджуваному матеріалі, в організмі заражених тварин, курячих ембріонах. В тілі вошей, бліх, кліщів. Препарати зафарбовуються за Здродовським, Романовського-Гімзи.

Виділення збудника.

2. Методи культивування. Рикетсії не розмножуються в безклітинних середовищах, вони є облігатними внутрішньоклітинними паразитами. Культивуються на курячих ембріонах, фібробластах курячих ембріонів, на деяких культурах клітин (McCoy).

3. Біологічна діагностика. Для діагностики епідемічного висипного тифу (виділення R.prowazekii) біопроба малоефективна. Зараження тварин має діагностичне значення при Ку-гарячці, ендемічному висипному тифі (кров’ю хворого інфікують гвінейських свинок), при гарячці цуцугімуші (інфікують білих мишей, рідше хом’яків, бавовняних щурів). Але всілякі маніпуляції з рикетсіями дуже небезпечні (становлять великий ризик), тому виділення збудника проводять лише при наукових дослідженнях в спеціальних режимних лабораторіях.

4. Серологічна діагностика – основа сучасної лабораторної діагностики. Застосовують реакцію Вейля-Фелікса, аглютинації з рикетсіями, РНГА, РЗК, непряму РІФ (дозволяє ідентифікувати IgM і IgG, що дає можливість ранньої діагностики і визначення стадії хвороби).

Надійні результати можливі лише в кінці першого тижня захворювання. Крім визначення діагностичних титрів, необхідно також орієнтуватись на наростання титрів антитіл, що має більше епідемічне значення.

5. Полімеразна ланцюгова реакція розроблена для діагностики активних форм ерліхіозів.

Відобразити (переписати в протокол) таблицю:

Класифікація хламідій

Порядок Chlamydiales

РодинаChlamydiacea

РідChlamydia

Chlamydia trachomatis Chlamydia psittaci Chlamydia pneumoniae

Таблиця 1. Збудники хламідіозів

Види	Захворювання	Серовари
Chlamydia trachomatis	Трахома і паратрахома	A, B, Ba, C
	Урогенітальний хламідіоз і пневмонія новонароджених	D, F, G, H, I, J, K
	Венерична гранульома	L1, L2, L3
Chlamydia psittaci	Орнітози (первинні патогени тварин)	13 (?)
Chlamydia pneumoniae	Пневмонія, ГРЗ, атеросклероз, саркоідоз, бронхіальна астма	TWAR, AR, KA, CWL

Класифікація мікоплазм

Клас Mollicutes

(mollis-м’який, cutes-шкіра)

ПорядокMycoplasmatales

Родина Родина Родина

Mycoplasmataceae Acholeplasmataceae Spiroplasmataceae

Рід Mycoplasma рід Ureaplasma рід Acholeplasma рід Spiroplasma

Таблиця 2. Збудники основних мікоплазмозів у людини

Вид мікоплазм	Захворювання
M.pneumoniae (агент Ітона)	Атипові пневмонії, фарингіти, ГРЗ
M.hominis, Ureaplasma urealyticum	Уретрити, цервіцити, простатити, вульвовагініти, пієлонефрити, патологія вагітності і плода, ін фертильність чоловіків.
M.hominis, M.fermentans, M.arthritidis	Артрити за типом ревматоїдного

Таблиця 3. Основні біохімічні властивості мікоплазм, патогенних для людини

Вид	Гідроліз аргініну	Утворення кислоти при ферментації глюкози	Утворення кислоти при ферментації манози	Відновлення солей тетразолію (а.у.*/ан.у.*)
M.pneumoniae	-	+	+	+/+
M.hominis	+	-	-	-/-
M.fermentans	+	+	-	-/+
M.genitalium	-	+		+/-

* а.у. – аеробні умови; ан.у. – анаеробні умови.

Класифікація патогенних для людини ріккетсій

Порядок Rickettsiales

Родина Rickettsiaceae

Триба Rickettsiaea

Роди Rickettsia Orientia Erlichia Coxiella Bartonella

(Rochalimaea)

Група R.prowazekii O.tsutsugamushi E.sennetsu С.brunetti B.quintana

висипного R.Mooseri (Японія, лім- B.henselae

тифу фоїдна гіпер-

плазія)

Група R.rickettsii E.chaffensis

плямистої R.conorii (Північна Америка,

гарячки R.australis Європа, Азія;

Скелястих R.sibirica периваскуліти,

гір R.acari гранульоми)

Завдання 1. Визначити морфологічні властивості рикетсій і хламідій в демонстраційних препаратах.

1. Препарат рикетсій 2. Включення хламідій в клітинах

(за Здродовським) циліндричного епітелію уретри

хворого на хламідіоз

(заб. за Романовським-Гімзи)

Завдання 2. Здійснити облік реакції аглютинації рикетсій (РАР), поставленої з метою серодіагностики рикетсіозів.

Завдання 3. Здійснити облік реакції зв’язування комплементу (РЗК), поставленої з метою серодіагностики висипного тифу.

Завдання 4. Здійснити облік реакції непрямої гемаглютинації (РНГА), поставленої з метою серодіагностики висипного тифу.

Завдання 5. Вивчити зразки препаратів, які використовують для діагностики, специфічної профілактики і лікування рикетсіозів.

3. План і організаційна структура навчального заняття.

№ з/п	Етапи заняття	Розподіл часу	Види контролю	Засоби навчання
1	2	3	4	5
1.	Підготовчий етап	40хв.
1.1.	Організаційні питання.	5 хв.
1.2.	Визначення теми заняття і її обгрунтування	5 хв.
1.3.	Контроль і оцінка початкового рівня підготовки.	30хв.	Тестові завдання, усне опитування за стандартизованим переліком питань	Рекомендована навчально-методична література
1	2	3	4	5
2.	Основний етап.	65хв.		Рекомендована навчально-методична література та методичні рекомендації кафедри.
2.1.	Проведення досліджень і запис протоколу.		Перевірка протоколу
	Запис у протоколи класифікації рикетсій, хламідій, мікоплазм; схеми лабораторної діагностики рикетсіозів, хламідіозів, мікоплазмозів; таблиці збудників хламідіозів і мікоплазмозів та назви хвороб, які вони викликають; таблиці біохімічних властивостей мікоплазм, патогенних для людини.	20хв.		Таблиці, переліки, схеми, малюнки
	Вивчення препаратів рикетсій, пофарбованих за методом Здродовського, і препаратів зіскрібків з уретри від хворого на урогенітальний хламідіоз.	15хв.		Демонстраційні препарати рикетсій, пофарбованих за методом Здродовського та препарат, зроблений з зіскрібків уретри хворого на урогенітальний хламідіоз, забарвлених за Романовським-Гімза.
	Студенти вивчають методи серологічної діагностики висипного тифу та Ку-гарячки; здійснюють облік реакції аглютинації рикетсій РЗК та РНГА, поставлених з метою серодіагностики рикетсіозів.	25хв		Демонстраційні моделі реакції РАР, РЗК, РНГА, поставлених з метою серодіагностики рикетсіозів.
1	2	3	4	5
	Ознайомлення з препаратами для діагностики, специфічної профілактики і лікування рикетсіозів.	5 хв.		Набір препаратів для діагностики, специфічної профілактики і лікування рикетсіозів.
2.2.	Аналіз результатів досліджень та їх оцінка.	10хв.	Усне опитування
3.	Заключний етап.	30 хв.
3.1.	Контроль кінцевого рівня підготовки та його оцінювання.	20хв.	Тестові завдання, усне опитування, перевірка та підписування протоколів.
3.2.	Загальна оцінка навчальної діяльності студента.	5 хв.
3.3.	Інформування студентів про тему та план наступного заняття.	5 хв.

3. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.

1. . Підготовчий етап.

Викладач формує тему практичного заняття, пояснює, що рикетсії, хламідії і мікоплазми – це мікроорганізми, які здатні викликати різні інфекційні захворювання. Вони відносяться до прокаріотів, але мають певні особливості, які їх відрізняють від звичайних бактерій. Так, рикетсії і хламідії в еволюційно-біологічному аспекті займають проміжне положення між бактеріями та вірусами. Як і віруси вони є облігатними внутрішньоклітинними паразитами і не здатні розмножуватись в безклітинних середовищах. Мікоплазми не мають клітинної стінки. Більшість цих мікроорганізмів важко виділяються в лабораторних умовах. Маючи певні біологічні особливості, в першу чергу, внутрішньоклітинний паразитизм, ці мікроорганізми можуть довго персистувати в організмі людини, викликати гострі і хронічні, клінічно виявлені і безсимптомні інфекції, рецидиви. Все це ускладнює лабораторну діагностику, профілактику і лікування хвороб, які вони викликають.

Викладач стисло інформує, що рикетсіози – це група гострих трансмісивних інфекційних захворювань, збудником яких є представники трьох родів родини Rickettsiaceae: Rickettsia, Coxiella, Rochalima. Всі рикетсії адаптовані до існування в організмі вошей, блох. За клінічною картиною та епідеміологічними особливостями виділяють 5 груп рикетсіозів: група висипного тифу, гарячка цуцугамуші, група кліщових плямистих гарячок, пневморикетсіоз (Ку-гарячка) і пароксизмальний рикетсіоз. Акцентує увагу на тому, що рикетсіози належать до особливо небезпечних інфекцій, характеризуються раптовим початком, високою температурою, сильною інтоксикацією, висипами на шкірі, ураженням центральної нервової системи, важким перебігом, при деяких рикетсіозах – високою смертністю. У зв’язку з цим лабораторні дослідження рикетсіозних інфекцій проводять у спеціальних режимних лабораторіях з суворим дотриманням протиепідемічного режиму.

Рід Chlamidia містить три патогенних для людини види: C.trachomatis, C.psittaci, C.pneumoniae, які викликають гострі, хронічні і безсимптомні інфекційні захворювання. До хламідійних інфекцій відносяться трахома, орнітоз (пситакоз), респіраторний та урогенітальний хламідіоз. З кожним роком ці захворювання зустрічаються все частіше.

Більшість мікоплазмозів мають переважно хронічний перебіг. Розрізняють респіраторний мікоплазмоз (пневмонія, фарингіт, бронхіт), урогенітальний (уретрит, цистит, простатит, пієлонефрит; у жінок – вагініт, кольпіт, цервіцит, ендометрит) і ураження суглобів (артрит). В окремих випадках мікоплазми причетні до виникнення ендокардитів, патології вагітності і ураження плода. Ці захворювання викликають різні види мікоплазм, представники родів Mycoplasma і Ureaplasma з родини Micoplasmatacceae.

На території нашої країни реєструються трансмісивні рикетсіози (висипний тиф, хвороба Брілля, Ку-гарячка та інші), хламідійні “орнітози”, трахома, респіраторні та урогенітальні хламідіози, мікоплазма- і уреаплазма-інфекції. В останній час все актуальніше постають питання діагностики і лікування мікоплазмозів і хламідіозів, які передаються статевим шляхом.

На занятті студентам надається можливість вивчити на демонстраційних препаратах морфологічні властивості рикетсій і хламідій, ознайомитись з класифікацією, біологічними властивостями рикетсій, хламідій і мікоплазм; вивчити лабораторні методи діагностики, профілактики і лікування захворювань, які вони викликають.

Все це зумовлює актуальність теми заняття та спрямоване на формування позитивної мотивації її вивчення.

Ознайомити студентів з навчальними цілями та планом заняття. Провести контроль початкового рівня підготовки з використанням тестів, ситуаційних задач (орієнтовний перелік тестів – додаток 2), усно опитати студентів за стандартизованим переліком питань, проаналізувати найбільш важливі теоретичні та практичні питання. З урахуванням рівня підготовки далі треба перейти до наступного етапу.

2. Основний етап.

Цей етап передбачає проведення студентами запланованих досліджень, визначення результатів, їх оцінка, запис протоколу досліджень за встановленою формою. Рекомендується така послідовність проведення досліджень:

1. Студенти записують у протоколи класифікацію рикетсій, хламідій і мікоплазм, методи мікробіологічної діагностики рикетсіозів, хламідіозів, мікоплазмозів, таблиці збудників хламідіозів і мікоплазмозів та назви хвороб, які вони викликають; таблицю біохімічних властивостей мікоплазм, патогенних для людини.

2. Студенти вивчають під мікроскопом препарати рикетсій, зафарбовані за Здродовським, а також препарати зіскрібків з уретри від хворого на урогенітальний хламідіоз, зафарбовані за Романовським-Гімза. Викладач звертає увагу на наявність у хламідій двох стадій розвитку – в формі елементарних і ретикулярних тілець, які розташовуються в клітинах у вигляді мікро колоній-включень. За Романовським-Гімза елементарні тільця фарбуються в червоний колір, ретикулярні – в блакитний. Студенти вчаться на демонстраційних препаратах виявляти включення хламідій в клітинах циліндричного епітелію уретри, що має діагностичне значення.

3. Студенти аналізують схеми мікробіологічної діагностики хламідіозів, рикетсіозів і мікоплазмозів.

4. Вивчають методи серологічної діагностики висипного тифу та Ку-гарячки. Здійснюють облік РЗК, РАР та РНГА, поставлених з метою серологічної діагностики рикетсіозів. Визначають діагностичні титри цих реакцій.

5. Студенти знайомляться з препаратами, які використовують для діагностики, специфічної профілактики і лікування рикетсіозів.

3. Заключний етап.

Викладач перевіряє оформлення протоколу та в індивідуальній бесіді з кожним студентом встановлює кінцевий рівень набутих знань з основних і найбільш важливих теоретичних та практичних питань. Далі викладач повідомляє кожному студенту про загальну оцінку його підготовки та роботи на занятті, виставляє оцінку у журнал обліку відвідувань і успішності студентів і інформує студентів про тему та план наступного практичного заняття, особливості підготовки.

Староста групи заносить оцінки у відомість обліку успішності і відвідування занять студентами, а викладач завіряє їх своїм підписом.

3. Додатки:

Додаток 1. Питання для самоконтролю студентів.

• Таксономічне положення і основні біологічні властивості рикетсій, хламідій і мікоплазм. Чим відрізняються і що зближує ці мікроорганізми з бактеріями і вірусами?

• Класифікація рикетсій. Історія відкриття. Культивування рикетсій.

• Роль рикетсій в патології людини. Патогенез і імуногенез висипного тифу, хвороби Брілля. Особливості патогенезу Ку-гарячки.

• Методи лабораторної діагностики висипного тифу та Ку-гарячки, їх оцінка. Серологічна діагностика рикетсіозів.

• Які препарати використовуються для діагностики, лікування і специфічної профілактики висипного тифу і Ку-гарячки?

• Які хвороби викликаються хламідіями? Класифікація і біологічні властивості хламідій. Патогенез, імунітет, особливості лабораторної діагностики хламідіозів.

• Які є мікоплазма- і уреаплазма-інфекції? Характеристика збудників, патогенез, діагностика, лікування цих інфекцій.

Додаток 2. Тестові завдання до заняття по темі:

“Рикетсії, хламідії, мікоплазми. Мікробіологічна діагностика рикетсіозів, мікоплазмозів, хламідіозів”.