Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
/ / ВУІ.doc
Скачиваний:
309
Добавлен:
20.03.2015
Размер:
210.43 Кб
Скачать

Етапи діагностики тоrсн-інфекції у жінок фертильного віку

Обстеження жінки до запліднення.

За відсутності клінічних проявів інфекційної хвороби – скринінг дослідження ІgG (метод ІФА) на ТОRСH-інфекції:

  • негативний результат свідчить не тільки про те, що жінка не інфікована, але й про відсутність специфічного імунного захисту. Тому під час вагітності існує ризик розвитку первинного інфікування і розвитку ВУІ, що потребує планового дослідження специфічних ІgG напередодні запліднення,

  • виявлення ІgG свідчить про інфікування жінки. За умови наявності клінічних ознак запалення протягом останніх 2 місяців та високого титру ІgG визначити рівень ІgМ, ДНК інфекції методом ПЛР. Позитивний результат свідчить про активний інфекційний процес, що потребує специфічного лікування. Відсутність позитивного титру ІgМ і відповідні данні ПЛР дозволяють запліднення.

Обстеження вагітної із групи ризику.

  • збір анамнезу (вік вагітної та її партнера, спадковість, соматичний та акушерсько-гінекологічний анамнез, наявність хронічних запальних захворювань сечостатевої системи та ін.).

  • УЗД (наприкінці 1 триместру, у 2 триместрі – 16 і 22 тижні, в 3 триместрі – 32-33 і 36-38 тижнів). Ознаки ВУІ у 2 триместрі: структурні дефекти у плода, багатоводдя, плацентарна недостатність.

  • визначення в крові специфічних ІgG. При негативному результаті є ризик первинного інфікування, що потребує серологічного обстеження (ІgG, ІgМ) в кожному триместрі. Виявлення ІgG свідчить про інфікування жінки. Наявність клінічних даних потребує виключення активного інфекційного процесу за допомогою ІgМ і ПЛР – при позитивному результаті – активне лікування або переривання вагітності. Латентний перебіг інфекції, відсутність клінічних і лабораторних даних рецидиву захворювання не потребує лікування.

Визначення стадії захворювання шляхом виявлення антитіл класів Ig g, Ig a, Ig m

Стадія захворювання

Класи антитіл

Гостра

Послідовні прояви:

Ig M (через 5-7 днів після інфікування),

Ig A (через 2 тижні),

Ig G (через 3-4 тижні)

Хронічна

Ig A, Ig M

Рецидив та реінфекція

Ig А, Ig М, Ig G з можливим їх збільшенням

Стан після реконвалесценції (латентний перебіг)

Ig G

ФАКТОРИ РИЗИКУ ВУІ (З БОКУ ДИТИНИ)

  • Внутрішньоутробна гіпотрофія.

  • Вади розвитку або стигми дизембріогенезу.

  • Гепатоспленомегалія.

  • Мікро- або гідроцефалія.

  • Шкірні екзантеми при народженні.

  • Рання і тривала жовтяниця.

  • Лихоманка в першу добу життя.

  • Неврологічні розлади.

  • Кон’юнктивіт.

  • „Запальні” зміни у клінічному аналізі крові (анемія, лейкопенія або лейкоцитоз, лімфоцитоз, моноцитоз, еритробластоз, тромбоцитопенія).

  • Характерні зміни на нейросонограмі (кісти, кальцифікати мозку).

Критерії серологічної діагностики тоrсн-інфекції у дітей

  • Відсутність ІgG в пуповинній сироватці або сироватці крові новонародженого виключає вроджену інфекцію, в той же час наявність може означати пасивне перенесення від матері.

  • Більший ніж у матері рівень ІgG може свідчити про вроджену інфекцію. Показане дослідження на ІgМ та ПЛР.

  • Високий титр ІgG у динаміці у дітей віком 6-12 тижнів життя підтверджує діагноз ВУІ, що є показанням для проведення ПЛР.

  • Якщо протягом перших шести місяців життя рівень ІgG знижується, вроджена інфекція виключається.

  • Тривалий низький рівень ІgG свідчить про латентну інфекцію. При наявності клінічних даних показане дослідження імунітету.

  • Наявність ІgМ в сироватці крові або позитивна ПЛР у новонародженого характерні для первинної інфекції.

Захворювання

Збудник

Шляхи та ризик інфікування

Неонатальна хвороба

Пізні ускладнення

Вади розвитку

Лікування

Цитомегалія;

Cytomegalovirus – ДНК-вірус, належить до групи Herpesviridae;

трансплацентарний (0,5-2%), висхідний або під час проходження через пологові шляхи у випадках контамінації шийки матки СМV(40-60%).

Недоношеність, ЗВУР, жовтяниця, тромбоцитопенічна пурпура, гепатоспленомегалія, хоріоретиніт, пневмонія, менінгоенцефаліт, дрібні церебральні кальцифікати навколо шлуночків, інтерстиціальний нефрит.

Пізні ускладнення: сенсорно-невральна глухота, атрофія зорового нерва, порушення пізнавальних і моторних функцій, дефекти розвитку зубів, пневмосклероз, нефротичний синдром, цироз печінки, бактеріальні супенінфекції.

Вроджені вади: мікроцефалія, поренцефалія, мікрогирія, паравентрикулярні кісти, атрезія жовчних шляхів, полікістоз нирок , вади серця, пахвинні грижі.

- Ганцикловір (у 10-15 разів активність вище за ацикловір, але має мієлотоксичність) 5-7,5 мг/кг на добу внутрішньовенно 2-3 тижні (новонародженим у зв’язку з високою токсичністю звичайно не призначають).

- Імуноглобілін Cytotect (Німеччина) – анти-ЦМВ IgG

2 мл/кг на добу внутрішньовенно через день 3-5 введень.

- Імуноглобулін антицитомегаловірусний людський рідкий (Україна)

0,5 мл/кг внутрішньом’язово 1 раз на добу 2-3 дні.

Віферон 1 (а-інтерферон150000 ОД + VitЕ – 2,5 мг +Vit С – 15 мг) ректально 2 рази на день 5 днів; 2-3 курси із 5-денними перервами.

Герпес-інфекція;

Herpes simplex virus,

ДНК-вірус, переважно ІІ типу (геніальний);

Гематогенний (5%),

Висхідний або під час проходження пологових шляхів(50%).

Дисемінована форма: недоношеність, пневмонія, хоріоретиніт, енцефаліт з церебральними кальцифікатами, геморагічний синдром, жовтяниця, гепатоспленомегалія.

Переважне ураження ЦНС (менінгоенцефаліт): судоми, гіпертермія, респіраторний дистрес, ДВЗ-синдром.

Герпетичне ураження шкіри, очей і рота: везикульозний висип, кератокон’юнктивіт, хоріоретиніт. стоматит.

Пізні ускладнення: мікроцефалія, гідроцефалія, хоріоретиніт, сліпота, енцефалопатія.

Вроджені вади: мікроцефалія, мікрофтальмія, гіпоплазія кінцівок.

- Ацикловір – синтетичний нуклеозит (ациклічний аналог гуаніну) 10-15 мг/кг кожні 8 год. внутрішньовенно крапельно 10-14 днів.

Імуноглобулін протигерпетичний людський рідкий в/м в добовій дозі 0,5 мл/кг 3 рази з інтервалом 2-3 доби.

Віферон 1 (а-інтерферон150000 ОД + VitЕ – 2,5 мг +Vit С – 15 мг) ректально 2 рази на день 5 днів; 2-3 курси із 5-денними перервами

Краснуха;

РНК-вірус;

гематогенний.

1-8 тиж – 54%

9-12 тиж – 34%

12-24 тиж - 10-20%

ЗВУР, тромбоцитопенічна пурпура, менінгоенцефаліт, гепатит з жовтяницею, гепатоспленомегалією, інтерстиціальна пневмонія, міокардит, остеїт, іридоцикліт.

Пізні ускладнення: затримка зросту, хронічна екзантема, рецидивуюча пневмонія, затримка психомоторного розвитку, глухота, катаракта, глаукома, цукровий діабет.

Вроджені вади: тріада Грега – вади ока (катаракта, глаукома, мікрофтальмія), серця (ВАП, стеноз легеневой артерії, аорти, дефекти перетинок), глухота

Симптоматичне лікування.

Лістеріоз;

Lysteria monocytogenes – грампозитивна аеробна паличка;

гематогенний, може бути висхідний або інтранатальний у разі проникнення лістерії з кишечника у піхву.

Рання форма (гранульоматозно-септична): кардіо-респіраторний дистрес, жовтяниця, плямисто-папульозний висип на спині, животі, ніжках, білуваті вузлики на задній стінці глотки, кон’юнктивіт, гепатомегалія, ураження ЦНС.

Пізня форма (7-21 день життя): менінгіт, діарея, лімфаденопатія, сепсис.

Пізні ускладнення: гідроцефалія, енцефалопатія.

Вроджені вади: не характерні.

- Ампіцилін – 200 мг/кг.

- Гентаміцин – 5 мг/кг.

Сифіліс;

бліда трепонема;

трансплацентарний гематогенний та під час пологів.

Первинний 70-100%

латентний – 30%

Рання форма: недоношеність, ЗВУР, риніт, сифілітична пухирчатка (везикульозно-бульозне ураження долонь та підошов), гепатоспленомегалія, пневмонія, хоріоретиніт, ураження кісток. Пізні ускладнення: інфільтрати Гохзінгера, нефрозонефрит, остеохондрит, анемія, гепатоспленомегалія, тріада Гетчинсона (паренхіматозний кератит, глухота, дистрофія зубів), сідлоподібний ніс, шаблеподібні гомілки, нейросифіліс.

Вроджені вади не характерні.

Бензилпеніцилін натрію 100000 ОД/кг на добу внутрішньом’язово кожні 4 години протягом 10 днів.

Хламідіоз;

Chlamidia trachomatis внутрішньоклітинний паразит;

висхідний та контамінаційний в пологах.

Гнійний кон’юнктивіт (інкубаційний період 5-14 днів, при передчасному вилитті вод – менше), інтерстиціальна пневмонія (через 5-12 тижнів після народження), у деяких випадках – назофарингіт, отит.Пізні ускладнення: дакріоцистит, бронхіальна астма.

Вроджені вади не характерні.

- Еритроміцин – 50 мг/кг 2-3 тижні.

- Азітроміцин – 10 мг/кг (1-3 доба), 5 мг/кг (4-7 доба)

Токсоплазмоз;

Toxoplasma gondii – внутрішньоклітинний паразит;

гематогенний

трансплацентарний.

1 триместр – 14%

2 триместр – 29%

3 триместр – 59%

Гострий – субферилітет, лімфаденопатія, гепатоспленомегалія, жовтяниця, макулопапульозна екзантема, тромбоцитопенічна пурпура, діарея, міокардит, нефрит, анемія. Підгострий – домінують ознаки енцефаліту. Хронічний (найчастіше зустрічається) - гідроцефалія, кальцифікати головного мозку, судоми, хоріоретиніт, атрофія зорового нерву.

Пізні ускладнення: енцефалопатія з олігофренією, гідроцефалія, епісиндром, глухота, сліпота. Вроджені вади: гідроцефалія, мікрофтальмія

- Піриметамін – 1 мг/кг на добу.

- Сульфадімезин – 0,1 г/кг на добу.

- Лейковорин – по 5-10 мг 3 рази на тиждень.

Цикл терапії 5-7 днів. Курс – 3 цикли з інтервалом 7-14 днів.

Вірусний гепатит В;

гематогенний, але можливий контамінаційний.

ІІІ триместр гострий процес – 60%,

хронічний процес – 80-90%

Недоношеність, ЗВУР, гострий, підгострий або хронічний гепатит звичайно з 2-3 місяца життя,

анорексія, зниження маси тіла, діарея, лихоманка, жовтяниця, гепатоспленомегалія, збільшення живота, світлий кал, темна сеча. Пізні ускладнення: цироз печінки, затримка психомоторного розвитку. Вроджені вади: атрезія жовчовивідних проток.

Специфічної терапії не має. Якщо дитина народжується від HBsAg-позитивної матері показано введення специфічного імуноглобуліну і вакцини не пізніше першого тижня життя у різні ділянки тіла. Віферон 1 (а-інтерферон150000 ОД + VitЕ – 2,5 мг +Vit С – 15 мг) ректально 2 рази на день 5 днів; 2-3 курси із 5-денними перервами

Гонорея;

Neisseria gonorrhea –аеробний грам негативний кок,

Висхідний та контамінаційний у пологах (30%).

Бленорея новонароджених: рясні гнійні виділення з очей на 2-12 добу життя. Можливі ураження глотки, прямої кишки, лихоманка, артрити, менінгіт, сепсис.

-Бензіленіціллін 100000 од/кг на добу,

- цефтріаксон 25-50 мг/кг на добу.

СНІД;

ВІЛ належить до родини ретровірусів роду лентивірусів;

трансплацентарний гематогенний, під час пологів.

Недоношеність, ЗВУР. неврологічні і метаболічні порушення (метаболічний ацидоз, гіпоглікемія).

Перші ознаки захворювання звичайно виявляються з 3-9 місяця життя – лімфаденопатія, гепатоспленомегалія, недостатній приріст маси тіла, енцефалопатія, бактеріальні суперінфекції у вигляді гнійного отиту, пневмонії, сепсису. Із опортуністичних інфекцій найчастіше розвивається пневмоцистна пневмонія. Для ВІЛ-інфікований дітей характерним є розвиток мікозів, особливо кандидоз слизової оболонки порожнини рота.

Новонародженим від ВІЛ-інфікованих матерів призначають сироп зидовудину 4 мг/кг двічі на добу протягом 7 днів або 4 тижнів (якщо мати отримувала АРТ профілактику менше 4 тижнів) через 8 годин після народження. Недоношеним препарат призначають у дозі 1,5 мг/кг в/в або 2 мг/кг всередину.Новона-родженим від ВІЛ-інфікованих матерів, статус яких був встановлений під час пологів, призначають сироп зидовудину 4 мг/кг + ламівудин 2 мг/кг протягом 4 тижнів + невірапін 2 мг/кг одноразово у перші 48-72 години життя.

Лікування і профілактика TORCH-інфекцій в антенатальний період

  1. Преконцепційна профілактика – обстеження жінки до вагітності з метою визначення антитіл до збудників TORCH-інфекції.

  2. Обстеження і лікування вагітних у випадку виявлення інфекційних захворювань.

При доведеному токсоплазмозі в І триместрі вагітності призначають місячний курс спіраміціну (2 г на добу), що значно знижує частоту інфікування. В ІІ - ІІІ триместрі жінці з первинно виявленим токсоплазмозом призначають 3-4-х тижневий курс хлоридину (1-й день – 50 мг, потім – 25 мг на добу) у комбінації із сульфадимезином (4 мг на добу) і фолієвою кислотою. Лікування припиняють за 3 тижні до пологів.

При геніальному герпесі доцільне розродження шляхом кесарського розтину

У разі виявлення хламідіозу вагітній призначають по 500 мг еритроміцину 4 рази на день ентерально протягом тижня. ЇЇ сексуальному партнеру – 500 мг тетрациклін 4 рази на день або доксицикліну гідрохлорид по 100 мг 2 рази на день 7 днів.

При гонореї вагітній та її чоловіку призначають пеніцилін, цефтріаксон або еритроміцин.

  1. Проведення профілактичних щеплень серонегативним жінкам.

  2. Просвітні і соціальні заходи, спрямовані на зниження рівня захворюваності, що передаються статевим шляхом.

  3. Дотримання в період вагітності санітарно-гігієнічних правил.

  4. Роз’яснення вагітним шляхів передачі інфекцій, у тому числі від домашніх тварин.

  5. Диспансерне спостереження вагітних у жіночий консультації з І триместру вагітності, скринінг на сифіліс, ВІЛ-інфекцію й інші TORCH-інфекції за потребою.

  1. План і організаційна структура навчального заняття з дисципліни

Етапи заняття

Розподіл часу

Види контролю

Засоби навчання

1.

Підготовчий етап

25 хв.

Усне опитування.

Тестовий контроль.

Ситуаційні задачі.

Муляжі, історії хвороби, результати аналізів та обстежень.

Робота у відділенні фізіології новонароджених, реанімації новонароджених.

1.1.

Організаційні питання

1.2.

Формування мотивації

1.3.

Контроль початкового рівня підготовки

2.

Основний етап

(обговорення теми заняття, робота у відділенні новонароджених, огляд недоношених дітей, аналіз історій розвитку новонароджених, розв’язання ситуаційних задач)

2 год.

3.

Заключний етап

35 хв.

3.1.

Контроль кінцевого рівня підготовки

3.2.

Загальна оцінка навчальної діяльності студента

3.3.

Інформування студентів про тему наступного заняття

Рекомендована література:

  1. М.Л.Аряєв Неонатологія.-АДЕФ-Україна.-2003.

  2. Н.П.Шабалов Неонатология. Т.2-Москва, 2004 г.

  3. Юлиш Е.И., Волосовец А.П. Врожденные и приобретенныеTORCH-инфекции у детей. – Донецк: Регина, 2005.- 216 с.

  4. Наказ МОЗ України від 14.11.2007 № 716 „Про затвердження клінічного протоколу з акушерської допомоги «Попередження передачі ВІЛ від матері до дитини”.

Додаток 1