120. Для менінгококового менінгоенцефаліту з важким перебігом характерним є

порушення свідомості

менінгеальний синдром

рухове порушення

!

збереження свідомості

нормоцитоз крові

121. При менінгококовому менінгіті закономірно зустрічається

головний біль

блювота

світлобоязнь

гіперестезія шкіри

!

паралічі

122. Для розпалу блискавичної форми менінгококцемії характерна наявність

різко вираженої інтоксикації

ціанозу шкіри

крововиливів у шкіру

тахіпное

!

гіпертермії

123. При менінгококцемії з типовим перебігом закономірна наявність

інтоксикації

ураження суглобів

геморагій на шкірі

!

ураження перикарду

ураження кісток

124. Закономірно можливим ускладненням кору є

енцефаліт

панкреатит

пневмонія

!

міокардит

нефрит

125. Вірус кору є етіологічним фактором розвитку

підгострого склерозуючого паненцефаліту

!

енцефаліту Економо

саркоми Капоші

хвороби Альцгеймера

кліщового енцефаліту

126. Патогномонічним проявом у катаральному періоді кору є симптом

Копліка

!

Мурсу

Пастіа

Падалки

Кіарі-Авцина

127. Типовим проявом кору є

пляма Копліка

папульозний висип

!

пустульозний висип

еритематозний висип

пляма Розенберга

128. Плями Копліка є патогномонічними для

кору

!

краснухи

скарлатини

вітряної віспи

висипного тифу

129. Для неускладненого кору типова наявність

кашлю

конюнктивіту

симптому Копліка

!

блювоти

симптому Мурсу

130. Для важких форм вітряної віспи характерне ускладнення по типу

флегмони

пневмонії

!

енцефаліту

перикардиту

тиреоідиту

131. Вірус вітряної віспи здатний викликати

лишай, що оперізує

!

синдром Лайєлла

хворобу Лайма

хворобу Брилла

простий герпес

132. Для неускладнених форм вітряної віспи характерним є

лейкопенія

лімфомоноцитоз

!

лейкоцитоз

нейтрофільоз

еозинофілія

133. Для неускладнених форм вітряної віспи характерна висипка

розеольозно-папульозно-везикулярна

!

розеольозно-папульозно-пустульозна

розеольозно-петехіальна

тільки розеольозно-папульозна

плямисто-геморагічна

134. Для розпалу лишаю, що оперізує, характерна наявність

гангліоніта

регіонарного лімфаденіту

висипань по ходу нервових стовбурів

!

безладно розташованих везикулярних висипань

розеольозної висипки

135. При розвитку важких дифтерійних міокардитів закономірно спостерігаються

зміни наступних біохімічних показників

підвищення АСТ

підвищення КФК

!

зниження АСТ

підвищення АЛТ

зниження КФК

136. При розвитку важких дифтерійних міокардитів закономірно спостерігаються

зміни наступних біохімічних показників

підвищення АСТ

підвищення КФК

підвищення ЛДГ

!

зниження АСТ

підвищення АЛТ

137. При дифтерії ротоглотки типовим є виявлення

фібринозних плівок

острівчастих нальотів

!

гнійних нальотів

некрозу слизової

виразок слизової

138. Для дифтерії гортані характерним є

осиплість голосу

помірна інтоксикація

!

значна інтоксикація

гугнявість голосу

відсутність інтоксикації

139. Причиною смерті у хворого дифтерією гортані найчастіше може стати

асфіксія

!

гостра печінкова недостатність

міокардит

поліневрит

інфекційно-токсичний шок

140. Причиною смерті при важкій формі дифтерії ротоглотки може бути

міокардит

інфекційно-токсичний шок

!

гостра печінкова недостатність

рефлекторна зупинка дихання через аспірацію плівки

гіповолемічний шок

141. Специфічним для дифтерії ротоглотки ускладненням є

міокардит

поліневрит

!

менінгіт

енцефаліт

тиреоідит

142. Екзотоксин дифтерійного мікроба має тропність до

серцевого м'язу

нервової системи

нирок

!

підшлункової залози

скелетних м'язів

143. Екзотоксин дифтерійного мікроба діє переважно на

серцевий м'яз

мієлінові волокна

ниркові канальці

!

підшлункову залозу

скелетні м'язи

144. Екзотоксин дифтерійного мікроба тропний до

кардіоміоцитів

клітин епітелію ниркових канальців

!

альвеол

скелетних міоцитів

панкреатоцитів

145. Етіологічним фактором розвитку серозного менінгіту може бути

вірус кору

вірус епідемічного паротиту

ентеровірус

мікобактерія туберкульозу

!

стрептокок

146. Етіологічним фактором, що викликав серозний менінгіт, може бути

вірус кору

бліда спірохета

вірус грипу

мікобактерія туберкульозу

!

стафілокок

147. Викликати серозний менінгіт може

бліда спірохета

вірус грипу

мікобактерія туберкульозу

!

стафілокок

стрептокок

148. Викликати гнійний менінгіт може

стрептокок

менінгокок

!

мікобактерія туберкульозу

бліда трепонема

бруцела

149. При неускладненій формі вітряної віспи серед елементів висипки можуть

зустрічатися

везикули

папули

розеоли

!

пухирі

бугорки

150. Де може закономірно локалізуватися висипка при вітряній віспі

на волосистій частині голови

на тулубі

на обличчі

на кінцівках

!

на долонях

151. Де часто може з'являтися висипка при вітряній віспі

на волосистій частині голови

на тулубі

на обличчі

!

на долонях

на підошвах

152. Що може бути рекомендоване для змазування елементів висипки при вітряної

віспі

розчин марганцевокислого калію

мазь "Герпевір"

мазь "Зовіракс"

!

гідрокортизонова мазь

мазь "Локакортен"

153. При інфекційному мононуклеозі закономірно можливо

помірне підвищення загального білірубіна

помірне підвищення АЛТ

!

значне підвищення загального білірубіна

значне підвищення АЛТ

значне підвищення тимолової проби

154. Закономірно може зустрітися при інфекційному мононуклеозі

помірне підвищення загального білірубіна

помірне підвищення АЛТ

!

значне підвищення загального білірубіна

значне підвищення АЛТ

значне підвищення непрямої фракції білірубіна

155. При інфекційному мононуклеозі доцільне застосування

пеніциліну

еритроміцину

!

ампіциліну

тетрацикліну

левоміцетину

156. Що характерно для гемограми при інфекційному мононуклеозі

лімфоцитоз

нейтропенія

лейкоцитоз

!

еозинофілія

лімфопенія

157. Для інфекційного мононуклеозу закономірним є

спленомегалія

генералізована лімфаденопатія

!

пневмонія

діарея

артрит

158. Характерним для інфекційного мононуклеозу є

спленомегалія

генералізована лімфаденопатія

тонзиліт

!

пневмонія

діарея

159. Переважно локалізується висипка при скарлатині на

тулубі

щоках

шиї

!

долонях

носогубному трикутнику

160. Які елементи висипки можуть бути при скарлатині

дрібноточкові

полосчатыегеморагії

!

великі плями

папули

округлі геморагії

161. При скарлатині закономірно може бути ускладнення у вигляді

міокардиту

нефриту

!

міозиту

енцефаліту

орхіту

162. Для скарлатини характерна наявність

тонзиліту

"малинового" язика

дрібноточкової висипки

!

"географічного" язика

папульозної висипки

163. Що можна рекомендувати хворому для зниження гіперпіретичної лихоманки

при грипі

обтирання шкіри розчином оцту

лід на магістральні судини

рясне пиття

!

аспірин

бутадіон

164. Тактика лікування при важкому дифтерійному міокардиті

серцеві глікозиди не призначають

кількість рідини, що вводиться, обмежують до 1,5 л на добу

вводяться глюкокортикоїди

!

серцеві глікозиди призначають

кількість рідини, що вводиться, обмежують до 2,5 л на добу

165. У лікворі при типовому перебізі гнійних менінгітів виявляється

високий плеоцитоз

перевага нейтрофілів

клітково-білкова дисоціація

!

белково-клітинна дисоціація

перевага лімфоцитів

166. Гнійні менінгіти викликаються

менінгококом

стрептококом

пневмококом

!

бруцелой

спірохетою

167. У спинномозковій рідині при гнійному менінгіті закономірний

високий плеоцитоз

низький рівень глюкози

нейтрофільоз

!

лімфоцитоз

високий рівень білка

168. Етіологічним фактором гнійного менінгіту є

пневмокок

стафілокок

менінгокок

!

токсоплазма

мікобактерія

169. Висип при кору

плямисто-папульозний

висипає етапно

!

висипає одномоментно

первинні елементи трансформуються у везикулу

первинні елементи трансформуються в пустулу

170. Для кору характерна наявність

конюнктивіту

ларингіту

трахеобронхіту

етапності висипань

!

одномоментності висипань

171. Для кору характерно

ураження верхніх дихальних шляхів

збільшення шийних лімфовузлів

!

збільшення пахових лімфовузлів

ураження серця

ураження суглобів

172. Розмноження збудника інфекційного мононуклеозу відбувається в

В-лімфоцитах

!

Т-лімфоцитах

моноцитах

гепатоцитах

панкреатоцитах

173. При дифтерії ротоглотки в розпал хвороби

вражаються лімфоїдні утворення

плівка щільно спаяна зі слизовою

може бути парез м'якого піднебіння

!

плівка нещільно спаяна зі слизовою

може бути парез язика

174. При інфекційному мононуклеозі закономірна можливість

жовтяниці

екзантеми

тонзиліту

!

пневмонії

артриту

175. При інфекційному мононуклеозі закономірна можливість появи

жовтяниці

спленомегалії

тонзиліту

!

діареї

артриту

176. Закономірно можливим проявом інфекційного мононуклеозу є

гепатомегалія

екзантема

тонзиліт

!

енцефалопатія

артрит

177. Клінічною особливістю вірусних пневмоній є

мізерність фізикальних даних

непродуктивний кашель

!

велика кількість вологих хрипів

кровохаркання

продуктивний кашель

178. Особливістю бактеріальних пневмоній є наявність

рентгенологічно чіткого затемнення

лейкоцитозу

нейтрофільозу

!

лейкопенії

тільки посилення судинного малюнка

179. Особливістю пневмонії при орнітозі є

локалізація процесу в нижніх частках

мізерність фізикальних даних

ефект від доксіцикліну

!

ефект від пеніциліну

локалізація процесу у верхніх частках

180. При парагрипі характерним є

гавкаючий, надсадний кашель

дряпання в горлі

маловиражена інтоксикація

!

нападоподібний кашель із відходженням вязкой мокротиння

вологий кашель

181. Для вірусу парагрипу характерно

тропність до кліток епітелію глотки

тропність до кліток епітелію гортані

вміст РНК

!

вміст ДНК

тропність до кліток епітелію кишечника

182. Закономірним при парагрипі є

ларингіт

фарингіт

!

ентерит

лімфоаденопатія

артрит

183. Ускладнює часто парагрип у дорослих

пневмонія

синуїти

!

круп

менінгіт

міокардит

184. Назвіть, при наявності яких збудників, що викликали серозний менінгіт, показане призначення пеніциліну

лептоспір

спірохет

!

бруцел

хламідій

мікоплазм

185. Пеніцилінотерапія є провідною при серозних менінгітах, викликаних

лептоспірами

!

бруцелами

хламідіями

мікоплазмами

рикетсіями

186. Яка швидше за все етіологія серозного менінгіту при наявності в хворого лихоманки, менінгеальної симптоматики, ураження верхніх дихальних шляхів, діареї й еритематозної висипки

ентеровірусна

!

грипозна

лептоспірозна

корева

ветряночная

187. З якої кількості одиниць на кг маси тіла в добу розраховується доза пеніциліну при менінгококовом менінгіті

200-300 тисяч

!

100 тисяч

500 тисяч

1 мільйона

50-75 тисяч

188. При гнійних менінгітах доцільне використання

пеніциліну

гентаміцину

левоміцетину

!

тетрацикліну

еритроміцину

189. Віддають перевагу при лікуванні менінгококового менінгіту

пеніциліну

левоміцетину

!

тетрацикліну

канаміцину

еритроміцину

190. Характерним у спинномозковій рідині при менінгококовом менінгіті є

нейтрофільний плеоцитоз

мутність

підвищення тиску

!

лімфоцитарний плеоцитоз

зелене забарвлення

191. Може викликати гнійний менінгіт

пневмокок

стрептокок

!

мікобактерія

спірохета

рикетсія

192. Найбільш часта причина долевой пневмонії - це

пневмокок

легіонела

!

стрептокок

хламідія

мікоплазма

193. Для крупозної пневмонії характерним є

лейкоцитоз

нейтрофільоз

!

лейкопенія

нейтропенія

лімфоцитоз

194. Найбільш часті ускладнення риновірусної інфекції

синуїти

!

менінгіти

міокардити

гепатити

артрити

195. Для клінічного перебігу риновірусної інфекції характерним є

закладенність носа із слизовими виділеннями

помірний головний біль

!

виражений головний біль

закладенність носа без виділень

закладенність носа із гнійними виділеннями

196. Тропність респіраторно-синцитіального вірусу висока до епітелію

бронхіол

альвеол

!

носових ходів

гортані

кишечника

197. При епідемічному паротиті відзначається

зимово-весняна сезонність

краплинний механізм передачі інфекції

формування стійкого імунітету

!

контактний механізм передачі

формування нестійкого імунітету

198. У хворого на тлі помірної тривалої лихоманки й інтоксикації відмічаються нальоти в ротоглотці, генералізований лімфаденіт, гепатоспленомегалія. Варто провести в першу чергу тести на виявлення

інфекційного мононуклеозу

цитомегаловірусної інфекції

!

аденовірусної інфекції

черевного тифу

дифтерії

199. Для дифтерії ротоглотки характерним є

помірна гіперемія слизової

набряк слизової

кровоточивість поверхні після зняття плівок

!

виражена гіперемія слизової

відсутність кровоточивості слизової після зняття плівок

200. Для дифтерії гортані характерним є

помірна інтоксикація

легкість відходження плівок

!

виражена інтоксикація

труднощі відходження плівок

відсутність інтоксикації

201. Для першочергової терапії дифтерії використовують

протидифтерійну сироватку

антибіотики

!

дифтерійний анатоксин

вітаміни

сульфаніламіди

202. Факторами агресії дифтерійного мікроба є

екзотоксин

нейрамінідаза

гіалуронідаза

!

гістамінідаза

ендотоксин

203. Протидифтерійна сироватка вводиться при

плівчастих нальотах у ротоглотці

наявності будь-яких нальотів у випадку висіву С.diph.

наявності катаральних змін у випадку висіву C.diph.

!

носійстві C.diph.

гнійних нальотах у ротоглотці

204. При важкому перебізі герпетичної інфекції можлива поява

везикул

пустул

ерозій

кірочок

!

папул

205. Показанням для введення протидифтерійної сироватки буде наявність

плівчастих нальотів у ротоглотці

катаральних змін у ротоглотці при висіві С.diph.

!

виразкових змін у ротоглотці

некротичних змін у ротоглотці

виявлення в незміненій ротоглотці С.diph.

206. У випадку дифтерії, при позитивних пробах на чутливість до кінського білку, введення протидифтерійної сироватки може бути відкладене при

наявності катаральних змін у ротоглотці

відсутності інтоксикації й ускладнень

!

наявності набряку шиї

наявності ускладнень

наявності інтоксикації

207. Для бульбарного поліневриту при дифтерії ротоглотки характерно

гугнявість голосу

поперхиваниепід час їжі

виливання рідини через ніс

зниження рухливості м'якого піднебіння

!

тремтіння язика

208. При важкому перебізі герпетичної інфекції характерне виникнення на

шкірі висипань у вигляді

везикул

пустул

кірочок

!

папул

пухирів

209. Реплікація вірусу простого герпеса закономірно відбувається в

епідермісі

нервових гангліях

!

підшкірній клітковині

м'язах

лімфовузлах

210. Для оперізуючого герпеса вірним є те, що

висипанням передує гіперемія шкіри

на місці майбутніх висипань виражений біль

!

міхури з'являються на незміненій шкірі

біль при висипанні відсутній

вірус є мутантом коревого вірусу

211. Для цитомегаловірусної інфекції характерне ураження

слинних залоз

лімфатичного апарата

!

суглобово-зв'язкового апарата

кісткової системи

щитовидної залози

212. При цитомегаловірусній інфекції в гемограмі закономірним є виявлення

лейкопенії

лімфомоноцитозу

підвищеної кількості віроцитів

!

лейкоцитозу

лімфомонопенії

213. При аденовірусній інфекції характерним є

конюнктивіт

фарингіт

лімфаденіт

!

ларингіт

бронхіт

214. При аденовірусній інфекції характерна наявність

конюнктивіту

фарингіту

помірної лихоманки

!

вираженої лихоманки

ларингіту

215. Для аденовірусної інфекції характерні ураження наступних груп лімфовузлів

шийних

підщелепних

!

пахових

надключичних

кубітальних

216. До основних клінічних форм аденовірусної інфекції відносяться

конюнктивіт

ринофарингіт

фарингоконюнктивальна лихоманка

!

ларингіт

ангінозно-бубонна лихоманка

217. Яку систему закономірно вражає вірус грипу

дихальну

серцево-судинну

!

кістково-м'язову

дигестивну

сечостатеву

218. Вірус грипу припиняє свою репродукцію при температурі тіла в людини

38, 5-39,5

!

36-37

37-37,5

38-38,4

40-40,5

219. Що з перерахованих методів використовується для експрес-діагностики

грипу

імунофлюоресцентний

!

вірусологічний

серологічний

біологічний

імуноферментний

220. При грипі в 1-й день хвороби закономірно

відсутність ринореї

наявність сухого кашлю

поява вираженої інтоксикації

!

наявність кашлю з мокротинням

поява ринореї

221. Вірус грипу закономірно ушкоджує

трахею

бронхи

судини

!

суглоби

кишечник

222. Для розпалу грипу характерно те, що є

головний біль

ломота в тілі

кашель

!

діарея

біль у животі

223. У ранньому періоді грипу закономірно можливим є в якості ускладнення

набряк легенів

набряк-набрякання головного мозку

!

набряк нирок

поліневрит

артрит

224. При грипі може чинити ефект

ремантадин

інтерферон

!

зовіракс

бісептол

трихопол

225. У розпалі грипу характерним є

лейкопенія

лімфоцитоз

!

лейкоцитоз

лімфопения

еозинофілія

226. Провідним ураженням при грипі є

трахеїт

бронхіт

!

ларингіт

синуїт

отит

227. При оперізуючому герпесі

висипанням передує інтоксикаційний синдром

вірус перебуває первинно в міжхребцевих нервових вузлах

процес може генералізуватися

!

висипання передують інтоксикаційному синдрому

вірус перебуває первинно в шкірі

228. Оперізуючий лишай необхідно диференціювати в початковому періоді від

простого герпеса

плевродинії

вітряної віспи

!

скарлатини

кору

229. Для клінічного перебігу оперізуючого лишаю характерно

наявність болю по ходу висипань

поява везикул

!

відсутність болю по ходу висипань

поява пустул

поява геморагій

230. При оперізуючому лишаї можуть чинити ефект

ацикловір

ДНК-аза

!

ремантадин

РНК-аза

Трихопол

231. Для важкої форми легіонельозу характерна наявність

часткової пневмонії

інфекційно-токсичного шоку

ДВЗ-синдрому

!

очагової пневмонії

гіповолемічного шоку

232. Факторами передачі легіонельозу можуть бути

кондиціонери

душові установки

!

харчові продукти

мокротиння хворої людини

вентилятори

233. Серозний менінгіт закономірно часто виникає при

епідемічному паротиті

ентеровірусній інфекції

!

парагрипі

риновірусній інфекції

аденовірусної інфекції

235. При серозному менінгіті закономірно зустрічається симптом

Керніга

Брудзинського

!

Копліка

Падалки

Говорова-Годелє

236. У лікворі при серозному менінгіті відзначається закономірно

лімфоцитарний плеоцитоз

білково-клітинна дисоціація

!

нейтрофільний плеоцитоз

клітково-білкова дисоціація

підвищення рівня глюкози

237. Контрактури м'язів, що лежать в основі менінгеальних симптомів Керніга, Брудзинського при гнійному менінгіті, обумовлені

посиленням пірамідних впливів

переподразненням відповідних нервових корінців

подразненням центра м'язового тонусу на дні IV шлуночка

!

запаленням м'язів

дією на нервово-м'язові синапси токсинів бактерій

238. Для клінічної картини парагрипу характерним є

поступовий початок

слабко виражена інтоксикація

ларингіт

!

гострий початок

виражена інтоксикація

239. При парагрипі закономірно з'являється

гавкаючий кашель

осиплість голосу

!

гугнявість голосу

конюнктивіт

екзантема

240. У лікуванні неускладненого парагрипу доцільно застосувати

відхаркувальні засоби

парові інгаляції

десенсибілізуючі засоби

!

противокашльові засоби

глюкокортикоїди

241. У лікуванні грипу можуть чинити ефект

ремантадин

інтерферон

!

бонафтон

ацикловір

бісептол

242. Для грипу характерна наявність

гострого початку

загальтоксичного синдрому

трахеобронхіту

!

діарейного синдрому

поступового початку

243. Для специфічної діагностики грипу використовуються метод

імунофлюоресцентний

серологічний

вірусологічний

!

бактеріологічний

шкірно-алергійний

244. Диференціальна діагностика грипу в першу добу хвороби проводиться з

парагрипом

легіонельозом

вірусним гепатитом А

!

вірусним гепатитом С

аденовірусною інфекцією

245. Закономірно можливим ускладненням грипу в дорослих може бути

геморагічний набряк легень

синуїт

пневмонія

!

артрит

орхіт

246. Смерть при важкій формі грипу можлива через

геморагічний набряк легень

вклинення довгастого мозку

хибного крупу

!

інфаркту міокарда

жирової емболії

247. Туберкульозний менінгоенцефаліт характеризується

поступовим початком

втратою свідомості на другому тижні захворювання

ураженням черепномозкових нервів

!

гострим початком

втратою свідомості в перший день хвороби

248. У лікворі при туберкульозному менінгоенцефаліті закономірна наявність

підвищеного тиску

опалесценції

високого вмісту білка

!

низького вмісту білка

клітинно-білкової дисоціації

249. Для краснухи характерне збільшення наступних груп лімфовузлів

потиличних

!

підщелепних

пахвових

пахових

кубітальних

250. Для інфекційного мононуклеозу характерна наявність

гепатолієнального синдрому

тонзиліту

поліаденіту

!

геморагічного діатезу

пневмонії

251. Збудник менінгококової інфекції відноситься до

грамонегативних диплококів

!

грампозитивних диплококів

кокобактеріям

грампозитивним паличкам

грамонегативним паличкам

252. При менінгококцемії закономірно можливо

наявність геморагічної висипки різної величини й форми

сполучення геморагічної висипки з розеольозною

сполучення геморагічної висипки з розеольозно-папульозною

!

сполучення геморагічної висипки з везикулярною

наявність геморагічних елементів висипки однакової форми й величини

253. Препаратом вибору при менінгококовій інфекції є

пеніцилін

левоміцетин

!

стрептоміцин

канаміцин

лінкоміцин

254. Закономірним ускладненням важкого грипу є

синдром Рея

синдром раптової смерті

арахноідіт

!

синдром Лайєлла

енцефаліт

255. Як ускладнення при респіраторно-синцитіальній інфекції може зустрічатися

хибний круп

пневмонія

отит

!

менінгіт

справжній круп

256. Як клінічна форма аденовірусної інфекції може зустрічатися

діарея

менінгоенцефаліт

ринофарингіт

!

гепатит

бронхіоліт

257. Як ускладнення при типовій менінгококцемії зустрічається

інфекційно-токсичний шок

гостра ниркова недостатність

синдром Уотерхауса-Фрідеріксена

!

гостра печінкова недостатність

синдром Кавасакі

258. По ступені важкості розрізняють дифтерію

важку

среднєтяжку

гіпертоксичну

!

токсичну

субтоксичну

259. Пеніцилін при менінгококовій інфекції застосовується у випадках

наявності менінгоенцефаліту

наявності набряку-набрякання головного мозку

відсутності інфекційно-токсичного шоку

!

відсутності ураження нирок

наявності інфекційно-токсичного шоку

260. Який характер може мати висипка при менінгококцемії

плямисто-геморагічний

розеольозний

папульозний

!

вузловий

пустульозний

261. Улюблена локалізація висипки при менінгококцемії в дорослих - це

сідниці

задня поверхня стегон

повіки

!

чоло

долоні

262. У віруса грипу А розрізняють наступні антигени

гемаглютинін

нейрамінідаза

!

гіалуронідаза

О-Антиген

Н-Антиген

263. По ступені тяжкості розрізняють грип

легкий

середньої тяжкості

важкий

блискавичний

!

токсичний

264. При краснусі

температура тіла субфебрильна

висип з'являється одномоментно на всьому тілі

!

висип з'являється етапно на тілі

температура фебрильна

виражена інтоксикація

265. При грипі середнього ступеня тяжкості в розпалі хвороби

виражено синдром загальної інтоксикації

є сильний головний біль в лобових відділах

!

є блідість обличчя

виражена ринорея

слабко виражений синдром загальної інтоксикації

266. Характерним для типового перебігу грипу є

ін'єкція судин конюнктив

наявність сухих хрипів

лихоманка

тахікардія

!

брадикардія

267. Характерним для типового перебігу початкового періоду грипу є

кашель

лихоманка

тахікардія

!

брадикардія

ринорея

268. Що застосовується для антибактеріальної терапії при менінгококцемії з

проявами ІТШ II ступеня

левоміцетин

!

пеніцилін

тетрациклін

ампіцилін

канаміцин

269. Клінічною ознакою дифтерії ротоглотки є

наявність плівчастих нальотів

набряк слизової

загальна інтоксикація

!

наявність гнійних нальотів

сильний біль у горлі при ковтанні

270. Препаратом вибору при менінгококовому менінгіті є

пеніцилін

левоміцетин

!

лінкоміцин

канаміцин

стрептоміцин

мономіцин