- •1. Укажіть максимальну тривалість лихоманки при неускладненому середньо-
- •56. Ознакою міокардиту середньої тяжкості при дифтерії є
- •80. Для інфекційного мононуклеозу в молодих людей характерна наявність
- •103. При вітряній віспі
- •120. Для менінгококового менінгоенцефаліту з важким перебігом характерним є
120. Для менінгококового менінгоенцефаліту з важким перебігом характерним є
порушення свідомості
менінгеальний синдром
рухове порушення
!
збереження свідомості
нормоцитоз крові
121. При менінгококовому менінгіті закономірно зустрічається
головний біль
блювота
світлобоязнь
гіперестезія шкіри
!
паралічі
122. Для розпалу блискавичної форми менінгококцемії характерна наявність
різко вираженої інтоксикації
ціанозу шкіри
крововиливів у шкіру
тахіпное
!
гіпертермії
123. При менінгококцемії з типовим перебігом закономірна наявність
інтоксикації
ураження суглобів
геморагій на шкірі
!
ураження перикарду
ураження кісток
124. Закономірно можливим ускладненням кору є
енцефаліт
панкреатит
пневмонія
!
міокардит
нефрит
125. Вірус кору є етіологічним фактором розвитку
підгострого склерозуючого паненцефаліту
!
енцефаліту Економо
саркоми Капоші
хвороби Альцгеймера
кліщового енцефаліту
126. Патогномонічним проявом у катаральному періоді кору є симптом
Копліка
!
Мурсу
Пастіа
Падалки
Кіарі-Авцина
127. Типовим проявом кору є
пляма Копліка
папульозний висип
!
пустульозний висип
еритематозний висип
пляма Розенберга
128. Плями Копліка є патогномонічними для
кору
!
краснухи
скарлатини
вітряної віспи
висипного тифу
129. Для неускладненого кору типова наявність
кашлю
конюнктивіту
симптому Копліка
!
блювоти
симптому Мурсу
130. Для важких форм вітряної віспи характерне ускладнення по типу
флегмони
пневмонії
!
енцефаліту
перикардиту
тиреоідиту
131. Вірус вітряної віспи здатний викликати
лишай, що оперізує
!
синдром Лайєлла
хворобу Лайма
хворобу Брилла
простий герпес
132. Для неускладнених форм вітряної віспи характерним є
лейкопенія
лімфомоноцитоз
!
лейкоцитоз
нейтрофільоз
еозинофілія
133. Для неускладнених форм вітряної віспи характерна висипка
розеольозно-папульозно-везикулярна
!
розеольозно-папульозно-пустульозна
розеольозно-петехіальна
тільки розеольозно-папульозна
плямисто-геморагічна
134. Для розпалу лишаю, що оперізує, характерна наявність
гангліоніта
регіонарного лімфаденіту
висипань по ходу нервових стовбурів
!
безладно розташованих везикулярних висипань
розеольозної висипки
135. При розвитку важких дифтерійних міокардитів закономірно спостерігаються
зміни наступних біохімічних показників
підвищення АСТ
підвищення КФК
!
зниження АСТ
підвищення АЛТ
зниження КФК
136. При розвитку важких дифтерійних міокардитів закономірно спостерігаються
зміни наступних біохімічних показників
підвищення АСТ
підвищення КФК
підвищення ЛДГ
!
зниження АСТ
підвищення АЛТ
137. При дифтерії ротоглотки типовим є виявлення
фібринозних плівок
острівчастих нальотів
!
гнійних нальотів
некрозу слизової
виразок слизової
138. Для дифтерії гортані характерним є
осиплість голосу
помірна інтоксикація
!
значна інтоксикація
гугнявість голосу
відсутність інтоксикації
139. Причиною смерті у хворого дифтерією гортані найчастіше може стати
асфіксія
!
гостра печінкова недостатність
міокардит
поліневрит
інфекційно-токсичний шок
140. Причиною смерті при важкій формі дифтерії ротоглотки може бути
міокардит
інфекційно-токсичний шок
!
гостра печінкова недостатність
рефлекторна зупинка дихання через аспірацію плівки
гіповолемічний шок
141. Специфічним для дифтерії ротоглотки ускладненням є
міокардит
поліневрит
!
менінгіт
енцефаліт
тиреоідит
142. Екзотоксин дифтерійного мікроба має тропність до
серцевого м'язу
нервової системи
нирок
!
підшлункової залози
скелетних м'язів
143. Екзотоксин дифтерійного мікроба діє переважно на
серцевий м'яз
мієлінові волокна
ниркові канальці
!
підшлункову залозу
скелетні м'язи
144. Екзотоксин дифтерійного мікроба тропний до
кардіоміоцитів
клітин епітелію ниркових канальців
!
альвеол
скелетних міоцитів
панкреатоцитів
145. Етіологічним фактором розвитку серозного менінгіту може бути
вірус кору
вірус епідемічного паротиту
ентеровірус
мікобактерія туберкульозу
!
стрептокок
146. Етіологічним фактором, що викликав серозний менінгіт, може бути
вірус кору
бліда спірохета
вірус грипу
мікобактерія туберкульозу
!
стафілокок
147. Викликати серозний менінгіт може
бліда спірохета
вірус грипу
мікобактерія туберкульозу
!
стафілокок
стрептокок
148. Викликати гнійний менінгіт може
стрептокок
менінгокок
!
мікобактерія туберкульозу
бліда трепонема
бруцела
149. При неускладненій формі вітряної віспи серед елементів висипки можуть
зустрічатися
везикули
папули
розеоли
!
пухирі
бугорки
150. Де може закономірно локалізуватися висипка при вітряній віспі
на волосистій частині голови
на тулубі
на обличчі
на кінцівках
!
на долонях
151. Де часто може з'являтися висипка при вітряній віспі
на волосистій частині голови
на тулубі
на обличчі
!
на долонях
на підошвах
152. Що може бути рекомендоване для змазування елементів висипки при вітряної
віспі
розчин марганцевокислого калію
мазь "Герпевір"
мазь "Зовіракс"
!
гідрокортизонова мазь
мазь "Локакортен"
153. При інфекційному мононуклеозі закономірно можливо
помірне підвищення загального білірубіна
помірне підвищення АЛТ
!
значне підвищення загального білірубіна
значне підвищення АЛТ
значне підвищення тимолової проби
154. Закономірно може зустрітися при інфекційному мононуклеозі
помірне підвищення загального білірубіна
помірне підвищення АЛТ
!
значне підвищення загального білірубіна
значне підвищення АЛТ
значне підвищення непрямої фракції білірубіна
155. При інфекційному мононуклеозі доцільне застосування
пеніциліну
еритроміцину
!
ампіциліну
тетрацикліну
левоміцетину
156. Що характерно для гемограми при інфекційному мононуклеозі
лімфоцитоз
нейтропенія
лейкоцитоз
!
еозинофілія
лімфопенія
157. Для інфекційного мононуклеозу закономірним є
спленомегалія
генералізована лімфаденопатія
!
пневмонія
діарея
артрит
158. Характерним для інфекційного мононуклеозу є
спленомегалія
генералізована лімфаденопатія
тонзиліт
!
пневмонія
діарея
159. Переважно локалізується висипка при скарлатині на
тулубі
щоках
шиї
!
долонях
носогубному трикутнику
160. Які елементи висипки можуть бути при скарлатині
дрібноточкові
полосчатыегеморагії
!
великі плями
папули
округлі геморагії
161. При скарлатині закономірно може бути ускладнення у вигляді
міокардиту
нефриту
!
міозиту
енцефаліту
орхіту
162. Для скарлатини характерна наявність
тонзиліту
"малинового" язика
дрібноточкової висипки
!
"географічного" язика
папульозної висипки
163. Що можна рекомендувати хворому для зниження гіперпіретичної лихоманки
при грипі
обтирання шкіри розчином оцту
лід на магістральні судини
рясне пиття
!
аспірин
бутадіон
164. Тактика лікування при важкому дифтерійному міокардиті
серцеві глікозиди не призначають
кількість рідини, що вводиться, обмежують до 1,5 л на добу
вводяться глюкокортикоїди
!
серцеві глікозиди призначають
кількість рідини, що вводиться, обмежують до 2,5 л на добу
165. У лікворі при типовому перебізі гнійних менінгітів виявляється
високий плеоцитоз
перевага нейтрофілів
клітково-білкова дисоціація
!
белково-клітинна дисоціація
перевага лімфоцитів
166. Гнійні менінгіти викликаються
менінгококом
стрептококом
пневмококом
!
бруцелой
спірохетою
167. У спинномозковій рідині при гнійному менінгіті закономірний
високий плеоцитоз
низький рівень глюкози
нейтрофільоз
!
лімфоцитоз
високий рівень білка
168. Етіологічним фактором гнійного менінгіту є
пневмокок
стафілокок
менінгокок
!
токсоплазма
мікобактерія
169. Висип при кору
плямисто-папульозний
висипає етапно
!
висипає одномоментно
первинні елементи трансформуються у везикулу
первинні елементи трансформуються в пустулу
170. Для кору характерна наявність
конюнктивіту
ларингіту
трахеобронхіту
етапності висипань
!
одномоментності висипань
171. Для кору характерно
ураження верхніх дихальних шляхів
збільшення шийних лімфовузлів
!
збільшення пахових лімфовузлів
ураження серця
ураження суглобів
172. Розмноження збудника інфекційного мононуклеозу відбувається в
В-лімфоцитах
!
Т-лімфоцитах
моноцитах
гепатоцитах
панкреатоцитах
173. При дифтерії ротоглотки в розпал хвороби
вражаються лімфоїдні утворення
плівка щільно спаяна зі слизовою
може бути парез м'якого піднебіння
!
плівка нещільно спаяна зі слизовою
може бути парез язика
174. При інфекційному мононуклеозі закономірна можливість
жовтяниці
екзантеми
тонзиліту
!
пневмонії
артриту
175. При інфекційному мононуклеозі закономірна можливість появи
жовтяниці
спленомегалії
тонзиліту
!
діареї
артриту
176. Закономірно можливим проявом інфекційного мононуклеозу є
гепатомегалія
екзантема
тонзиліт
!
енцефалопатія
артрит
177. Клінічною особливістю вірусних пневмоній є
мізерність фізикальних даних
непродуктивний кашель
!
велика кількість вологих хрипів
кровохаркання
продуктивний кашель
178. Особливістю бактеріальних пневмоній є наявність
рентгенологічно чіткого затемнення
лейкоцитозу
нейтрофільозу
!
лейкопенії
тільки посилення судинного малюнка
179. Особливістю пневмонії при орнітозі є
локалізація процесу в нижніх частках
мізерність фізикальних даних
ефект від доксіцикліну
!
ефект від пеніциліну
локалізація процесу у верхніх частках
180. При парагрипі характерним є
гавкаючий, надсадний кашель
дряпання в горлі
маловиражена інтоксикація
!
нападоподібний кашель із відходженням вязкой мокротиння
вологий кашель
181. Для вірусу парагрипу характерно
тропність до кліток епітелію глотки
тропність до кліток епітелію гортані
вміст РНК
!
вміст ДНК
тропність до кліток епітелію кишечника
182. Закономірним при парагрипі є
ларингіт
фарингіт
!
ентерит
лімфоаденопатія
артрит
183. Ускладнює часто парагрип у дорослих
пневмонія
синуїти
!
круп
менінгіт
міокардит
184. Назвіть, при наявності яких збудників, що викликали серозний менінгіт, показане призначення пеніциліну
лептоспір
спірохет
!
бруцел
хламідій
мікоплазм
185. Пеніцилінотерапія є провідною при серозних менінгітах, викликаних
лептоспірами
!
бруцелами
хламідіями
мікоплазмами
рикетсіями
186. Яка швидше за все етіологія серозного менінгіту при наявності в хворого лихоманки, менінгеальної симптоматики, ураження верхніх дихальних шляхів, діареї й еритематозної висипки
ентеровірусна
!
грипозна
лептоспірозна
корева
ветряночная
187. З якої кількості одиниць на кг маси тіла в добу розраховується доза пеніциліну при менінгококовом менінгіті
200-300 тисяч
!
100 тисяч
500 тисяч
1 мільйона
50-75 тисяч
188. При гнійних менінгітах доцільне використання
пеніциліну
гентаміцину
левоміцетину
!
тетрацикліну
еритроміцину
189. Віддають перевагу при лікуванні менінгококового менінгіту
пеніциліну
левоміцетину
!
тетрацикліну
канаміцину
еритроміцину
190. Характерним у спинномозковій рідині при менінгококовом менінгіті є
нейтрофільний плеоцитоз
мутність
підвищення тиску
!
лімфоцитарний плеоцитоз
зелене забарвлення
191. Може викликати гнійний менінгіт
пневмокок
стрептокок
!
мікобактерія
спірохета
рикетсія
192. Найбільш часта причина долевой пневмонії - це
пневмокок
легіонела
!
стрептокок
хламідія
мікоплазма
193. Для крупозної пневмонії характерним є
лейкоцитоз
нейтрофільоз
!
лейкопенія
нейтропенія
лімфоцитоз
194. Найбільш часті ускладнення риновірусної інфекції
синуїти
!
менінгіти
міокардити
гепатити
артрити
195. Для клінічного перебігу риновірусної інфекції характерним є
закладенність носа із слизовими виділеннями
помірний головний біль
!
виражений головний біль
закладенність носа без виділень
закладенність носа із гнійними виділеннями
196. Тропність респіраторно-синцитіального вірусу висока до епітелію
бронхіол
альвеол
!
носових ходів
гортані
кишечника
197. При епідемічному паротиті відзначається
зимово-весняна сезонність
краплинний механізм передачі інфекції
формування стійкого імунітету
!
контактний механізм передачі
формування нестійкого імунітету
198. У хворого на тлі помірної тривалої лихоманки й інтоксикації відмічаються нальоти в ротоглотці, генералізований лімфаденіт, гепатоспленомегалія. Варто провести в першу чергу тести на виявлення
інфекційного мононуклеозу
цитомегаловірусної інфекції
!
аденовірусної інфекції
черевного тифу
дифтерії
199. Для дифтерії ротоглотки характерним є
помірна гіперемія слизової
набряк слизової
кровоточивість поверхні після зняття плівок
!
виражена гіперемія слизової
відсутність кровоточивості слизової після зняття плівок
200. Для дифтерії гортані характерним є
помірна інтоксикація
легкість відходження плівок
!
виражена інтоксикація
труднощі відходження плівок
відсутність інтоксикації
201. Для першочергової терапії дифтерії використовують
протидифтерійну сироватку
антибіотики
!
дифтерійний анатоксин
вітаміни
сульфаніламіди
202. Факторами агресії дифтерійного мікроба є
екзотоксин
нейрамінідаза
гіалуронідаза
!
гістамінідаза
ендотоксин
203. Протидифтерійна сироватка вводиться при
плівчастих нальотах у ротоглотці
наявності будь-яких нальотів у випадку висіву С.diph.
наявності катаральних змін у випадку висіву C.diph.
!
носійстві C.diph.
гнійних нальотах у ротоглотці
204. При важкому перебізі герпетичної інфекції можлива поява
везикул
пустул
ерозій
кірочок
!
папул
205. Показанням для введення протидифтерійної сироватки буде наявність
плівчастих нальотів у ротоглотці
катаральних змін у ротоглотці при висіві С.diph.
!
виразкових змін у ротоглотці
некротичних змін у ротоглотці
виявлення в незміненій ротоглотці С.diph.
206. У випадку дифтерії, при позитивних пробах на чутливість до кінського білку, введення протидифтерійної сироватки може бути відкладене при
наявності катаральних змін у ротоглотці
відсутності інтоксикації й ускладнень
!
наявності набряку шиї
наявності ускладнень
наявності інтоксикації
207. Для бульбарного поліневриту при дифтерії ротоглотки характерно
гугнявість голосу
поперхиваниепід час їжі
виливання рідини через ніс
зниження рухливості м'якого піднебіння
!
тремтіння язика
208. При важкому перебізі герпетичної інфекції характерне виникнення на
шкірі висипань у вигляді
везикул
пустул
кірочок
!
папул
пухирів
209. Реплікація вірусу простого герпеса закономірно відбувається в
епідермісі
нервових гангліях
!
підшкірній клітковині
м'язах
лімфовузлах
210. Для оперізуючого герпеса вірним є те, що
висипанням передує гіперемія шкіри
на місці майбутніх висипань виражений біль
!
міхури з'являються на незміненій шкірі
біль при висипанні відсутній
вірус є мутантом коревого вірусу
211. Для цитомегаловірусної інфекції характерне ураження
слинних залоз
лімфатичного апарата
!
суглобово-зв'язкового апарата
кісткової системи
щитовидної залози
212. При цитомегаловірусній інфекції в гемограмі закономірним є виявлення
лейкопенії
лімфомоноцитозу
підвищеної кількості віроцитів
!
лейкоцитозу
лімфомонопенії
213. При аденовірусній інфекції характерним є
конюнктивіт
фарингіт
лімфаденіт
!
ларингіт
бронхіт
214. При аденовірусній інфекції характерна наявність
конюнктивіту
фарингіту
помірної лихоманки
!
вираженої лихоманки
ларингіту
215. Для аденовірусної інфекції характерні ураження наступних груп лімфовузлів
шийних
підщелепних
!
пахових
надключичних
кубітальних
216. До основних клінічних форм аденовірусної інфекції відносяться
конюнктивіт
ринофарингіт
фарингоконюнктивальна лихоманка
!
ларингіт
ангінозно-бубонна лихоманка
217. Яку систему закономірно вражає вірус грипу
дихальну
серцево-судинну
!
кістково-м'язову
дигестивну
сечостатеву
218. Вірус грипу припиняє свою репродукцію при температурі тіла в людини
38, 5-39,5
!
36-37
37-37,5
38-38,4
40-40,5
219. Що з перерахованих методів використовується для експрес-діагностики
грипу
імунофлюоресцентний
!
вірусологічний
серологічний
біологічний
імуноферментний
220. При грипі в 1-й день хвороби закономірно
відсутність ринореї
наявність сухого кашлю
поява вираженої інтоксикації
!
наявність кашлю з мокротинням
поява ринореї
221. Вірус грипу закономірно ушкоджує
трахею
бронхи
судини
!
суглоби
кишечник
222. Для розпалу грипу характерно те, що є
головний біль
ломота в тілі
кашель
!
діарея
біль у животі
223. У ранньому періоді грипу закономірно можливим є в якості ускладнення
набряк легенів
набряк-набрякання головного мозку
!
набряк нирок
поліневрит
артрит
224. При грипі може чинити ефект
ремантадин
інтерферон
!
зовіракс
бісептол
трихопол
225. У розпалі грипу характерним є
лейкопенія
лімфоцитоз
!
лейкоцитоз
лімфопения
еозинофілія
226. Провідним ураженням при грипі є
трахеїт
бронхіт
!
ларингіт
синуїт
отит
227. При оперізуючому герпесі
висипанням передує інтоксикаційний синдром
вірус перебуває первинно в міжхребцевих нервових вузлах
процес може генералізуватися
!
висипання передують інтоксикаційному синдрому
вірус перебуває первинно в шкірі
228. Оперізуючий лишай необхідно диференціювати в початковому періоді від
простого герпеса
плевродинії
вітряної віспи
!
скарлатини
кору
229. Для клінічного перебігу оперізуючого лишаю характерно
наявність болю по ходу висипань
поява везикул
!
відсутність болю по ходу висипань
поява пустул
поява геморагій
230. При оперізуючому лишаї можуть чинити ефект
ацикловір
ДНК-аза
!
ремантадин
РНК-аза
Трихопол
231. Для важкої форми легіонельозу характерна наявність
часткової пневмонії
інфекційно-токсичного шоку
ДВЗ-синдрому
!
очагової пневмонії
гіповолемічного шоку
232. Факторами передачі легіонельозу можуть бути
кондиціонери
душові установки
!
харчові продукти
мокротиння хворої людини
вентилятори
233. Серозний менінгіт закономірно часто виникає при
епідемічному паротиті
ентеровірусній інфекції
!
парагрипі
риновірусній інфекції
аденовірусної інфекції
235. При серозному менінгіті закономірно зустрічається симптом
Керніга
Брудзинського
!
Копліка
Падалки
Говорова-Годелє
236. У лікворі при серозному менінгіті відзначається закономірно
лімфоцитарний плеоцитоз
білково-клітинна дисоціація
!
нейтрофільний плеоцитоз
клітково-білкова дисоціація
підвищення рівня глюкози
237. Контрактури м'язів, що лежать в основі менінгеальних симптомів Керніга, Брудзинського при гнійному менінгіті, обумовлені
посиленням пірамідних впливів
переподразненням відповідних нервових корінців
подразненням центра м'язового тонусу на дні IV шлуночка
!
запаленням м'язів
дією на нервово-м'язові синапси токсинів бактерій
238. Для клінічної картини парагрипу характерним є
поступовий початок
слабко виражена інтоксикація
ларингіт
!
гострий початок
виражена інтоксикація
239. При парагрипі закономірно з'являється
гавкаючий кашель
осиплість голосу
!
гугнявість голосу
конюнктивіт
екзантема
240. У лікуванні неускладненого парагрипу доцільно застосувати
відхаркувальні засоби
парові інгаляції
десенсибілізуючі засоби
!
противокашльові засоби
глюкокортикоїди
241. У лікуванні грипу можуть чинити ефект
ремантадин
інтерферон
!
бонафтон
ацикловір
бісептол
242. Для грипу характерна наявність
гострого початку
загальтоксичного синдрому
трахеобронхіту
!
діарейного синдрому
поступового початку
243. Для специфічної діагностики грипу використовуються метод
імунофлюоресцентний
серологічний
вірусологічний
!
бактеріологічний
шкірно-алергійний
244. Диференціальна діагностика грипу в першу добу хвороби проводиться з
парагрипом
легіонельозом
вірусним гепатитом А
!
вірусним гепатитом С
аденовірусною інфекцією
245. Закономірно можливим ускладненням грипу в дорослих може бути
геморагічний набряк легень
синуїт
пневмонія
!
артрит
орхіт
246. Смерть при важкій формі грипу можлива через
геморагічний набряк легень
вклинення довгастого мозку
хибного крупу
!
інфаркту міокарда
жирової емболії
247. Туберкульозний менінгоенцефаліт характеризується
поступовим початком
втратою свідомості на другому тижні захворювання
ураженням черепномозкових нервів
!
гострим початком
втратою свідомості в перший день хвороби
248. У лікворі при туберкульозному менінгоенцефаліті закономірна наявність
підвищеного тиску
опалесценції
високого вмісту білка
!
низького вмісту білка
клітинно-білкової дисоціації
249. Для краснухи характерне збільшення наступних груп лімфовузлів
потиличних
!
підщелепних
пахвових
пахових
кубітальних
250. Для інфекційного мононуклеозу характерна наявність
гепатолієнального синдрому
тонзиліту
поліаденіту
!
геморагічного діатезу
пневмонії
251. Збудник менінгококової інфекції відноситься до
грамонегативних диплококів
!
грампозитивних диплококів
кокобактеріям
грампозитивним паличкам
грамонегативним паличкам
252. При менінгококцемії закономірно можливо
наявність геморагічної висипки різної величини й форми
сполучення геморагічної висипки з розеольозною
сполучення геморагічної висипки з розеольозно-папульозною
!
сполучення геморагічної висипки з везикулярною
наявність геморагічних елементів висипки однакової форми й величини
253. Препаратом вибору при менінгококовій інфекції є
пеніцилін
левоміцетин
!
стрептоміцин
канаміцин
лінкоміцин
254. Закономірним ускладненням важкого грипу є
синдром Рея
синдром раптової смерті
арахноідіт
!
синдром Лайєлла
енцефаліт
255. Як ускладнення при респіраторно-синцитіальній інфекції може зустрічатися
хибний круп
пневмонія
отит
!
менінгіт
справжній круп
256. Як клінічна форма аденовірусної інфекції може зустрічатися
діарея
менінгоенцефаліт
ринофарингіт
!
гепатит
бронхіоліт
257. Як ускладнення при типовій менінгококцемії зустрічається
інфекційно-токсичний шок
гостра ниркова недостатність
синдром Уотерхауса-Фрідеріксена
!
гостра печінкова недостатність
синдром Кавасакі
258. По ступені важкості розрізняють дифтерію
важку
среднєтяжку
гіпертоксичну
!
токсичну
субтоксичну
259. Пеніцилін при менінгококовій інфекції застосовується у випадках
наявності менінгоенцефаліту
наявності набряку-набрякання головного мозку
відсутності інфекційно-токсичного шоку
!
відсутності ураження нирок
наявності інфекційно-токсичного шоку
260. Який характер може мати висипка при менінгококцемії
плямисто-геморагічний
розеольозний
папульозний
!
вузловий
пустульозний
261. Улюблена локалізація висипки при менінгококцемії в дорослих - це
сідниці
задня поверхня стегон
повіки
!
чоло
долоні
262. У віруса грипу А розрізняють наступні антигени
гемаглютинін
нейрамінідаза
!
гіалуронідаза
О-Антиген
Н-Антиген
263. По ступені тяжкості розрізняють грип
легкий
середньої тяжкості
важкий
блискавичний
!
токсичний
264. При краснусі
температура тіла субфебрильна
висип з'являється одномоментно на всьому тілі
!
висип з'являється етапно на тілі
температура фебрильна
виражена інтоксикація
265. При грипі середнього ступеня тяжкості в розпалі хвороби
виражено синдром загальної інтоксикації
є сильний головний біль в лобових відділах
!
є блідість обличчя
виражена ринорея
слабко виражений синдром загальної інтоксикації
266. Характерним для типового перебігу грипу є
ін'єкція судин конюнктив
наявність сухих хрипів
лихоманка
тахікардія
!
брадикардія
267. Характерним для типового перебігу початкового періоду грипу є
кашель
лихоманка
тахікардія
!
брадикардія
ринорея
268. Що застосовується для антибактеріальної терапії при менінгококцемії з
проявами ІТШ II ступеня
левоміцетин
!
пеніцилін
тетрациклін
ампіцилін
канаміцин
269. Клінічною ознакою дифтерії ротоглотки є
наявність плівчастих нальотів
набряк слизової
загальна інтоксикація
!
наявність гнійних нальотів
сильний біль у горлі при ковтанні
270. Препаратом вибору при менінгококовому менінгіті є
пеніцилін
левоміцетин
!
лінкоміцин
канаміцин
стрептоміцин
мономіцин