1. Тактика лікаря при укусі відомою твариною без ознак сказу
спостереження за твариною проятгом 10 днів
введення протиправцевої сироватки 3000 МЕ
промивання рани мильним розчином
!
введення антирабічного гамма-глобуліну
введення антирабічної вакцини
2. Висип при епідемічному висипному тифі характеризується
появою на 5-й день хвороби
розеольозно-петехіальним характером
!
обов'язковою етапністю появи висипки
максимальною виразністю на обличчі
появою на 2-й день хвороби
3. Що характерно для лептоспірозу в розпал хвороби при важкому перебізі
гіпербілірубінемія
лейкоцитоз
еритроцитурія
!
лейкопенія
еозинофілія
4. При лептоспірозі закономірно можливе ураження
нирок
печінки
еритроцитів
серця
!
суглобів
5. У розпал висипного тифу закономірно спостерігається
розеольозно-петехіальний висип
збудження
парадоксальна ішурія
!
папульозно-петехіальний висип
жовтяниця
6. У лікуванні лептоспірозу препаратами вибору є
пеніцилін
левоміцетин
доксіциклін
!
гентаміцин
стрептоміцин
7. При лептоспірозі можуть зустрічатися
геморагії на шкірі
ниркова недостатність
менінгіт
!
артрити
поліневрити
8. У початковому періоді важкого лептоспірозу можуть бути
геморагії на шкірі
міалгії
лихоманка
!
набрякання суглобів
біль по ходу периферичних нервів
9. Тактика лікаря при укусах підозрілих на сказ тварин - це
промивання рани мильним розчином
введення антирабічного гамма-глобуліну
введення правцевого імуноглобуліну
введення антирабічної вакцини
!
висічення країв рани
10. Пароксизми сказу характеризуються
дисфагією
екзофтальмом
нападами рухового порушення
слинотечею
!
маренням
11. Для попередження сказу застосовують
вакцину
імуноглобулін
!
антибіотики
ремантадин
ацикловір
12. Діагноз сказу підтверджується
клініко-епідеміологічно
виявленням тілець Бабеша-Негрі
серологічно
!
електроенцефалографією
бактеріологічним дослідженням крові
13. Для правця в розпал хвороби характерна наявність
опістотонусу
тризму
лихоманки
!
оніміння рани
втрати свідомості
14. Поразка чого закономірно викликає правцевий токсин
вставних нейронів
!
легенів
печінки
нирок
мозкових оболонок
15. Для правця в розпал хвороби характерна наявність
лихоманки
гіпертонусу м'язів
!
психомоторного збудження
сплутаності свідомості
розвитку гострої ниркової недостатності
16. При правці
основний шлях зараження - раньовий
вирішальними для діагностики є клінічні дані
можлива терапія імуноглобуліном
!
джерелом інфекції є хвора людина
тонічній напрузі піддаються м'язи стоп і пальців рук
17. При еритематозній бешисі
запальна ділянка різко відмежована від навколишньої тканини
збільшені регіонарні лімфовузли
!
уражена ділянка безболісний
зона гіперемії оточена чорним ободком
у центрі ураженої ділянки утвориться некротичний струп
18. Для первинної бешихи будь-якої локалізації характерна наявність
яскравої гіперемії ураженої ділянки шкіри із чіткими межами
швидкого ефекту від застосування пеніциліну
!
поступового початку
гіпереозинофілії у формулі крові
відсутність ефекту від пеніциліну
19. Для лікування хворих первинною бешихою варто рекомендувати
пеніцилін
метилурацил
діазолін
!
протистафілококовий імуноглобулін
гентаміцин
20. Бешиха
відноситься до групи інфекцій шкірних покривів
схильна до рецидивуючого перебігу
!
поліетіологічна
контагіозна хвороба
закінчується формуванням стійкого імунітету
21. Для лікування первинної бешихи доцільно призначити
пеніцилін
!
біцилін-5
левоміцетин
стрептоміцин
бісептол
22. При бешисі
можливо однократне захворювання
можливий рцидивуючий перебіг
найбільш несприятлива локалізація - нижні кінцівки
!
найбільш часта локалізація - кисті рук
доцільно застосувати сульфаніламіди
23. Клінічні форми сибірської виразки - це
шкірна
септична
легенева
!
суглобова
лімфоаденопатична
24. Для етіотропної терапії сибірської виразки застосовують
пеніцилін
левоміцетин
!
фуразолідон
трихопол
стрептоміцин
25. Для шкірної (карбункульозної) форми сибірської виразки характерна наявність
регіонарного лімфаденіту
безболісності при уколі в області виразки
вираженого набряку підшкірної клітковини
!
генералізованої лімфаденопатії
вираженого болю в області карбункула
26. Укажіть правильні твердження, що стосуються сибірської виразки
це професійне захворювання
характерна поява виразки, оточеної віночком дочірніх везикул
у лікуванні застосовується специфічний імуноглобулін
!
у місці проникнення збудника виникає різко болючий набряк
зараження можливо від хворої людини
27. У лікуванні сибірської виразки використовується
пеніцилін
левоміцетин
!
трихопол
фталазол
примахін
28. У лікуванні шкірної форми сибірської виразки використовують
пеніцилін
левоміцетин
!
трихопол
еметин
делагіл
29. Хвороба Брилла
це - рецидив висипного тифу
протікає легше, ніж первинний випадок
!
це - первинний випадок зараженням рикетсіями Провачека
виникає переважно в осіб молодого віку
протікає важче, ніж первинний випадок
30. Епідемічний висипний тиф
поширюється вошима
супроводжується важкою поразкою судин
!
є схильність до тривалого (кілька місяців) перебігу
поширюється кліщами
поширюється блохами
31. У розпал епідемічного висипного тифу може зустрічатися
делірій
набряк мозку
парадоксальна ішурія
!
папульозний висип
набрякання суглобів
32. Хворим епідемічним висипним тифом доцільно призначити
доксициклін
!
бісептол
пеніцилін
трихопол
еритроміцин
33. Для профілактики правця необхідно провести при наявності забрудненої
рани в нещепленого раніше потерпілого
хірургічну обробку
введення правцевого анатоксину
введення 3 тис.од сироватки
!
введення 100 тис.од сироватки
хірургічну обробку без висічення країв рани
34. Для профілактики правця необхідно провести при наявності у хворого забрудненої рани
хірургічну обробку
введення правцевого анатоксину
введення антибіотиків
!
введення парентерально 100 тис.од сироватки
промивання рани одним мильним розчином
35. Перебіг висипного тифу характеризується
схильністю до тромбоутворення
психомото
<ікроскопієюР:ровіР2РBемномуР?оліЍ@еакцієюР0глютинаціїР9Р;ізисуР;ептоспірР2Р4инаміціЍ!
2иділеннямР7будникаР7Р4уоденальногоР2містуЍ2иділеннямР7будникаРVзРAечіР<етодомР 1акпосівуЍ<ікроскопієюРAечіР2РBемномуР?оліЍ
89.
мікроскопією крові в темному полі
реакцією аглютинації й лізису лептоспір в динаміці
!
виділенням збудника з дуоденального вмісту
виділенням збудника із сечі методом бакпосіву
мікроскопією сечі в темному полі
89. Лептоспіри виявляються мікроскопічно в темному полі
у крові на 1-й тижню
!
у лікворі на 2-й тижню
у крові на 2-й тижню
у слині
у сечі
90. Особливість лихоманки при лептоспірозах - це
раптовий початок
зниження прискореним лізисом
!
тривалість - не менш 10-12 днів
гектичний характер
тривалість більше місяця
91. Найбільше типово як ускладнення лептоспірозів поява
гострої ниркової недостатності
інфекційно-токсичного шоку
менінгоенцефаліту
!
гострої кишкової непрохідності
гіповолемічного шоку
92. Антибіотиком вибору при лептоспірозах є
пеніцилін
левоміцетин
!
стрептоміцин
еритроміцин
гентаміцин
93. При лептоспірозі вірно те, що
біль в икроножных м'язах пов'язана із ценкерівським некрозом
жовтяниця паренхіматозна й гемолітична
інфекційно-токсичний шок може розвитися рано
!
людина - постійне джерело інфекції
єдиний засіб лікування – імуноглобулін
94. У розпал важкої форми тропічної малярії закономірна поява
збільшення печінки й селезінки
ураження ЦНС
значної анемії
!
пізніх рецидивів хвороби
виражених ознобів і поту
95. Для vivax-малярії закономірна наявність
збільшення печінки й селезінки
ознобів і поту
ранніх і пізніх рецидивів
анемії
!
коми
96. Етіотропним препаратом для лікування малярійної коми є
хінін
!
трихопол
левоміцетин
бісептол
примахін
97. При малярійній комі закономірно спостерігається
гіпоглікемія
жовтяниця
анемія
!
пневмонія
ДВЗ-синдром
98. У розпал тропічної малярії як ускладнення закономірно можливо поява
гепатиту
мозкової коми
гострого гемолітичного кризу
гострої ниркової недостатності
!
менінгіту
99. При малярійній комі
розвивається гіпохромна анемія
у периферичній крові виявляються всі стадії розвитку плазмодіїв
для лікування використовується хінін
!
підвищено рівень прямого білірубіна
збудником є плазмодій чотириденної малярії
100. При малярійній комі закономірно
відбувається закупорка дрібних судин мозку паразитарними сладжами
розвивається менінгеальний синдром
!
розвивається менінгіт
відбувається тромбемболія великих посудин
зникають паразити з периферичної крові
101. Для тропічної малярії характерна наявність періоду
інкубаційного
гострих проявів
межрецидивного
ранніх еритроцитарних рецидивів
!
пізніх справжніх рецидивів
102. Для купирования гострих проявів vivax-малярії найбільше доцільно використовувати спочатку
делагіл
!
хінін перорально
хінін внутрівенно
фансідар
сульфаніламіди
103. Чоловік, у якого виникла лихоманка й локальний бубонний лімфаденіт, раніше побував у місцях скупчення гризунів. Необхідно провести відповідні діагностичні дослідження на наявність у хворого
туляремії
чуми
!
лептоспірозу
сибірської виразки
епідемічного висипного тифу
104. Для профілактики пізніх (справжніх) рецидивів при vivax-малярії використовують
примахін
!
хінін
делагіл
фансідар
трихопол
105. Тривалість циклу еритроцитарної шизогонії в збудників vivax і ovale-малярії в годинах
48
!
24
72
12
96
106. Тривалість циклу еритроцитарної шизогонії в збудника чотириденної малярії в годинах
72
!
84
48
96
36
107. При клінічно вираженому токсоплазмозі характерні синдроми
лімфоаденопатії
хоріоретиніту
субфебрилітету
!
респіраторний
діарейний
108. Людина може заразитися токсоплазмами
при потраплянні ооцист у травний тракт
внутрішньоутробно
!
при потраплянні ооцист у дихальний тракт
від хворого при контактно-побутовому шляху
від хворого при повітряно-краплинному шляху
109. Які з наступних тверджень вірні при бруцельозі
хвороба має професійний характер
вражається суглобовий апарат
збудник - внутрішньоклітинний паразит
!
застосування сульфаніламідів ефективно
характерні пневмонії
110. Для гострого бруцельозу характерна наявність
лихоманки
мікрополіаденіту
рясної пітливості
!
нестримного кашлю
діареї
111. При гострому бруцельозі закономірна наявність
лихоманки
спленомегалії
!
жовтяниці
пневмонії
геморагічної висипки
112. Для бруцельозу в розпал хвороби характерна наявність
гепатоспленомегалії
доброї суб'єктивної переносимости лихоманки
мікрополіаденіту
бурситу
!
жовтяниці
113. Для лікування бруцельозу ефективне застосування
доксицикліну
рифампіцину
!
пеніциліну
ампіциліну
еритроміцину
114. Для бубонної форми чуми характерним є
різка хворобливість бубону
відсутність лімфангоїту
!
безболісність бубону
наявність лімфангоїту
відсутність періаденіту
115. Смерть при чумі наступає закономірно найчастіше внаслідок
гострої серцево-судинної недостатності
інфекційно-токсичного шоку
профузної легеневої кровотечі
!
набряку-набрякання головного мозку
розвитку вираженого зневоднювання
116. Вірус імунодефіциту людини
відноситься до сімейства ретровірусів
відноситься до підродини лентівірусів
має фермент - зворотню транскриптазу
!
висока термостійкість
передається тільки статевим шляхом
117. Вірусу імунодефіциту людини властиві наступні властивості
геном вірусу складає РНК
наявність зворотньої транскриптази
інфікування клітин людини з рецептором СД-4
!
термостійкість у високому ступені
інфікування клітин людини з рецептором СД-8
118. Вірусу імунодефіциту людини властиве те, що
геном вірусу складає РНК
інфікування клітин з рецептором СД-4
він термолабільний
!
відноситься до вірусів герпетичної групи
він стійкий до всіх дезінфікуючих засобів
119. Вірус імунодефіциту людини характеризується
вмістом зворотньої транскриптази
інфікуванням клітин з рецептором СД-4
!
інфікуванням тільки Т-4 - лімфоцитів - хелперів
неможливістю проникнення в ЦНС
термостійкістю у високому ступені
120. Вірус імунодефіциту людини
відноситься до ретровірусів
має високу антигенну мінливість
!
має ДНК у геномі
дуже стійкий у зовнішньому середовищі
виявляється тільки в крові й спермі
121. Вірус імунодефіциту людини
інфікує клітини з рецептором СД-4
має високу антигенну мінливість
!
не здатний проникати в ЦНС
дуже стійкий у зовнішньому середовищі
відноситься до ентеровірусів
122. ВІЛ-інфекція передається
статевим шляхом
парентерально
трансплацентарно
!
фекально-орально
повітряно-крапельно
123. Шляхи передачі ВІЛ-інфекції – це
статевий
парентеральний
трансплацентарний
!
повітряно-краплинний
трансмісивний
124. Для ВІЛ-інфекції вірні наступні положення
є статевий шлях передачі
вражаються клітини з рецептором СД-4
!
джерело зараження - тільки хворі в стадії СНІДу
можливе зараження від деяких тварин
вражаються клітки з рецептором СД-8
125. Для ВІЛ-інфекції характерна наявність
загальної сприйнятливості
статевого шляху передачі
!
зараження тільки при гомосексуальних контактах
неможливості передачі дитині від матері
контактно-побутового шляху передачі
126. ВІЛ-інфекцію вірно характеризують наступні положення
сприйнятливість загальна
передається статевим шляхом
передається парентеральним шляхом
!
можливе зараження від мавп
у грудному молоці вірус не міститься
127. Для стадії розгорнутого СНІДу характерно
зниження числа Т-4 лімфоцитів-хелперів
зниження співвідношення Т-лімфоцитів-хелперів до супресорів
наявність шкірної анергії
наявність лейкопенії
!
поява лімфоцитозу з атиповими мононуклеарами
128.
ливає на характер ураження в організмі
180. Можливі шляхи передачі Ку-лихоманки
контактний
аліментарний
повітряно-пиловий
трасмісивний
!
раньовий
181. Для Ку-лихоманки характерна пневмонія
інтерстиційна
!
вогнищева
лобарна
інфільтративна
зливна
182. Які ознаки є характерними для хвороби котячої подряпини
регіонарний лімфаденіт
невисока температура тіла
можливість первинного афекту
!
первинний афект завжди відсутній
висока температура тіла
183. З укусом кого може передаватися содоку
пацюків
!
кліщів
комарів
мавп
мишей
184. Джерелом інфекції при хворобі Лайма можуть бути
гризуни
дикі тварини
дрібна рогата худоба
велика рогата худоба
!
людина
185. У людини через 4 дні після укусу кліщем на передпліччі з'явилася кільцеподібна еритема із просвітлінням у центрі, субфебрильна температура. Скоріше за все має місце
хвороба Лайма
!
кліщовий поворотний тиф
синдром Лайєлла
кліщовий енцефаліт
алергійний дерматит
186. Основним переносником хвороби Лайма є
кліщі
!
комарі
москіти
блохи
мошки
187. Хвороба Лайма може супроводжуватися
менінгітом
еритемою
міокардитом
артритом
!
гастроентеритом
188. Для шкірних поразок при хворобі Лайма характерна наявність
кільцеподібної еритеми
уртикарних висипань
симптому "бичачого ока"
!
пустульозних висипань
еритеми неправильної форми
189. Зараження весняно-літнім тайговим енцефалітом можливо
через укус кліща
при вживанні молочних продуктів
!
від хворої людини
через укус комарів
при вживанні в їжу тваринного м'яса
190. Шляхи передачі токсоплазмозу - це
аліментарний
трансплацентарний
трансплантаційний
!
трансмісивний
краплинний
191. Фактори передачі інфекції при сибірській виразці - це
ґрунт
вовна
м'ясо великої рогатої худоби
шкіряні вироби
!
м'ясо птахів
192. Основні лікувальні заходи при шкірній формі сибірської виразки включають
застосування
пеніциліну
!
вакцини
анатоксину
мазі
хірургічної обробки місцевого вогнища
193. У хворого, що повернувся влітку з тайги, виникла лихоманка, головний біль,
світлобоязнь, парестезії, вогнищева неврологічна симптоматика, менінгеальні
знаки. Необхідно подумати в першу чергу про можливість
кліщового енцефаліту
!
японського енцефаліту
менінгококової інфекції
епідемічного висипного тифу
поліомієліту
194. У хворого після разделывания яловичого м'яса через 3 дні на кисті з’явилась пляма,
_PID_GUID
{C9CB4C05-A36D-11DE-8352-0010DC0AD71E}
{C9CB4C05-A36D-11DE-8352-0010DC0AD71E}
Root Entry
1Table
1Table
WordDocument
WordDocument
SummaryInformation
SummaryInformation
DocumentSummaryInformation
DocumentSummaryInformation
CompObj
CompObj
Microsoft Word
MSWordDoc
Word.Document.8