- •Міністерство охорони здоров'я україни
- •Практичне заняття №16 Тема: «Морфологія і ультраструктура вірусів. Культивування вірусів (1-е заняття) »
- •1. Актуальність теми:
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •Рекомендації для оформлення протоколу Класифікація культур тканин і клітин, які застосовуються у вірусології
- •Класифікація живильних середовищ для культур клітин
- •Практичне заняття №17 Тема: «Культивування вірусів. Індикація вірусної репродукції (2 заняття)»
- •1. Актуальність теми:
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •Рекомендації для оформлення протоколу. Методи індикації вірусів
- •3. Бляшкоутворення під бентонітовим покриттям.
- •4. Реакція гемаглютинації (рга).
- •5. Реакція гемадсорбції.
- •7. Виявлення розмноження вірусів в курячих ембріонах.
- •Ке- контроль еритроцитів.
- •7. Питання для самоконтролю.
- •Практичне заняття №18 Тема: «Серологічні реакції, які використовуються у вірусології»
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №16.
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:
- •Рекомендації для оформлення протоколу.
- •Особливості серологічної діагностики вірусних захворювань
- •Практичне заняття №19 Тема: «Ортоміксовіруси. Лабораторна діагностика грипу»
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №16.
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:
- •5. Зміст теми.
- •Рекомендації для оформлення протоколу
- •6. Питання для самоконтролю.
- •Практичне заняття №20 Тема: «Пікорнавіруси. Лабораторна діагностика ентеровірусних інфекцій»
- •1. Актуальність теми:
- •2. Конкретні цілі:
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:
- •Рекомендації для оформлення протоколу.
- •Диференціація ентеровірусів за цпд
- •6. Питання для самоконтролю.
- •Практичне заняття №21 Тема: «Герпесвіруси, аденовіруси. Лабораторна діагностика герпесу та аденовірусних інфекцій»
- •1. Актуальність теми:
- •5. Зміст теми:
- •Рекомендації для оформлення протоколу Класифікація родини Herpesviridae
- •Основні властивості вірусів герпесу.
- •Основні властивості аденовірусів.
- •Матеріал, що містить вірус
- •Препарати для лікування і профілактики герпесу:
- •6. Питання для самоконтролю
- •Практичне заняття №22 Тема: «Збудники вірусних гепатитів. Лабораторна діагностика вірусних гепатитів»
- •1. Актуальність теми:
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:
- •5. Зміст теми
- •Рекомендації для оформлення протоколу. Характеристика вірусів гепатиту
- •6. Питання для самоконтролю
- •Практичне заняття №23 Тема: «Ретровіруси. Віл. Лабораторна діагностика віл-інфекції»
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:
- •5. Зміст теми.
- •Рекомендації для оформлення протоколу
- •Класифікація ретровірусів (родина Retroviridae)
- •Завдання 1. Записати в протокол схему лабораторної діагностики віл/сніДу.
- •6. Питання для самоконтролю.
- •Змістовий модуль 3. Фізіологія мікроорганізмів (прокаріотів). Еволюція та класифікація мікроорганізмів.
- •Змістовий модуль 4. Генетика мікроорганізмів.
- •Змістовий модуль 5. Мікробіологічні основи антимікробної хіміотерапії.
- •Змістовий модуль 6. Інфекція.
- •Змістовий модуль 7. Імунна система організму. Реакції неспецифічного захисту організму від мікроорганізмів.
- •Змістовий модуль 8. Антигени. Антитіла.
- •Змістовий модуль 9. Реакції імунітету. Імунопатологія.
- •Змістовий модуль 10. Загальна вірусологія.
- •Змістовий модуль 11. Спеціальна вірусологія.
- •Перелік практичних робіт та завдань до підсумкового модульного контролю 1.
4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
Термін
|
Визначення |
1 |
2 |
Вірусні гепатити |
Вірусні гепатити (ВГ) — це група захворювань, викликаних різними типами вірусів, що характеризуються хоча й неоднаковими механізмами передачі інфекції й відмінностями в патогенезі, але об'єднані гепатотропністю збудників та обумовленою цим схожістю основних клінічних проявів (жовтяницею, інтоксикацією, гепатоспленомегалією). |
Австралійський антиген |
Австралійський антиген — (Australia antigen) первинна назва поверхневого антигену вірусу гепатиту В, що існувала до ідентифікації вірусу гепатиту В і його антигенів. Термін виник у зв'язку з виявленням цього антигена в сироватках крові австралійських аборигенів. Згодом ідентифікований як антигенний компонент вірусу гепатиту В – НВsAg.
|
Діагностичні маркери |
Діагностичні маркери (маркери інфікування) — антигени, антитіла і нуклеїнові кислоти вірусів, виявлення яких дозволяє встановити етіологію вірусного гепатиту і/або присутність вірусу, характеризувати перебіг інфекції, прогнозувати її результат, оцінити ефективність лікування, судити про попередню зустріч з вірусом, що викликає гепатит, і поствакцинальний імунітет. |
Вірусна персистенція |
Вірусна персистенція — збереження віруса у функціонально активному стані в клітинах організму чи культурах клітин довше строків, притаманних гострій інфекції. Інфекції, зумовлені цим феноменом, називають персистентними вірусними інфекціями.
|
1 |
2 |
Швидкі імунохромато-графічні методи визначення HBsAg і анти-ВГС |
Швидкі імунохроматографічні (безприладні) методи визначення HBsAg і анти-ВГС (Rapid, instrument-independent assays for the detection of HBsAg and anti-HBs) дозволяють отримати результат дослідження протягом 5-15 хвилин без використання складного лабораторного устаткування. Основою тесту є нітроцелюлозна мембрана, на поверхні якої міцно сорбовані анти-HBs або антигени, що кодуються РНК ВГС. Після зв’язування з ними шуканого HBsAg або анти-ВГС, послідовної промивки і додавання коньюгата (наприклад: анти-HBs, що мітяться колоїдним золотом, або мічена ферментом антисироватка, що преципітує IgG), наявність мітки визначають за допомогою відповідного субстрата. |
Групи ризику |
Групи ризику — частина населення, об'єднані за принципом підвищеної вірогідності зараження тим або іншим інфекційним захворюванням в результаті частіших, триваліших або тісніших контактів із збудником. |
Віруси гепатитів |
Віруси гепатитів — віруси, здатні викликати специфічне ураження печінки - гепатити. Вони відносяться до різних тaкcoнoмічни груп та мають різні біологічні властивості. Поєднує їх лише здатність викликати гепатит у людини. До вірусів гепатитів відносять: вірус гепатита А, вірус гепатита В, вірус гепатита С, вірус гепатита D чи дельта-гепатита, вірус гепатита Е, вірус гепатита F и вірус гепатита G. Передбачають існування інших поки що неідентифікованих вірусів гепатиту. |