31. Сторонні тіла трахеї.

Сторонні тіла трахеї супроводжуються бурхливим розвитком симптомів. Характерний тривалий, безперервний, нападоподібний гавкаючий кашель, який нерідко переходить у блювання. Відзначається тупий загрудинний біль.

Переміщення стороннього тіла може зумовити виникнення порушення дихання і спазм голосових складок внаслідок удару по них аспірованого стороннього тіла. Патогномонічною ознакою переміщення стороннього тіла в трахеї є симптом «хлопання» під час дихання. Сторонні тіла в ділянці біфуркації трахеї, змінюючи положення, порушують вентиляцію то в одному, то в другому бронхові, що знаходить відображення в переміжній клінічній картині. Фізикальні дані швидко змінюються.

Фіксовані сторонні тіла в трахеї зустрічаються рідко. Якщо стороннє тіло, що балотується, має гладеньку поверхню, то фіксовані – шершаву. Стан хворих зі сторонніми тілами, які фіксовані в трахеї, буває дуже важким. Дихання в них стає частим та утрудненим, спостерігається западання рухливих місць грудної клітки, ціаноз. Хворий займає вимушене положення. Голос не змінений. Під час перкусії відзначається коробковий звук над усією поверхнею легень, аускультативно – послаблене дихання з обох боків. Рентгенологічно виявляється підвищена прозорість легеневих полів. Дуже небезпечні сторонні тіла над ділянкою біфуркації трахеї. Таке стороннє тіло може повністю обтурувати вхід до основного бронха і спричинити ателектаз усієї легені. Це призводить до різкого погіршення стану хворого, наростання задишки та ціанозу.

Хворим зі сторонніми тілами трахеї показана екстрена трахеоскопія з наступним видаленням стороннього тіла. У разі сторонніх тіл нижнього відрізка та біфуркації трахеїтрахеостомія ніякого поліпшення хворому не дасть. Методом вибору є невідкладне ендоскопічне обстеження трахеї та видалення стороннього тіла. У деяких хворих можливе видалення стороннього тіла трахеї під час прямої ларингоскопії.

32. Сторонні тіла бронхів. Стадії захворювання і види бронхостенозів.

Сторонні тіла бронхів частіше зустрічаються справа, що пояснюється анатомічними особливостями бронхіального дерева: правий бронх ширший, ніж лівий, відходить під значно меншим кутом, є немовби продовженням трахеї.

У клінічному перебігу сторонніх тіл бронхів можна виділити 3 періоди: гострих респіраторних зрушень, прихований період та період ускладнень.

Період гострих респіраторних зрушень відповідає моменту аспірації та проходження стороннього тіла через гортань і трахею. Провідним симптомом є кашель, що виникає відразу після аспірації і нерідко супроводжується блюванням.

Прихований період настає після переміщення стороннього тіла в бронх, причому чим далі від головних бронхів розміщене стороннє тіло, тим менше проявлені його клінічні симптоми. Цей період характеризується зникненням зовнішніх проявів аспірації стороннього тіла: дихання стабілізується, поведінка стає звичайною, поодинокі напади кашлю можуть розцінюватись як наслідок простудного захворювання. У різні терміни після потрапляння стороннього тіла і залежно від його величини та походження настає частковий, вентильний або повний бронхостеноз.

Повний бронхостеноз призводить до ателектазу відповідної частини легенів.

Найчастіше зустрічається вентильний бронхостеноз, коли стороннє тіло перетворюється на клапан. Повітря надходить до легенів у більшій кількості, ніж виходить. Це сприяє розвитку емфіземи легені на тому боці, де є стороннє тіло, зміщенню середостіння в здоровий бік і колабуванню здорової легені. При рентгеноскопії у таких хворих типовим є зміщення середостіння під час вдиху в бік бронхостенозу, тобто стороннього тіла. Виявлення даного симптому дає особливо цінну інформацію в разі нерентгеноконтрастних сторонніх тіл.

Унаслідок тривалого перебування стороннього тіла розвиваються ускладнення: порушення вентиляції, виключення з дихання ділянок легеневої паренхіми, пошкодження стінок бронхів, інфікування. Залежно від характеру ускладнення, що розвивається, клінічні прояви можуть наростати бурхливо, гостро або поступово. Найчастіше зустрічається таке ускладнення, як ателектаз відповідної частини легені з наступним розвитком важкої пневмонії, нерідко деструктивного характеру. Поступово розвивається типова картина хронічного нагноювального легеневого процесу або ателектатичного пневмосклерозу.