Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
відповіді на 2 модуль з гістології.doc
Скачиваний:
275
Добавлен:
20.03.2015
Размер:
2.4 Mб
Скачать
  1. Опишіть структурно – функціональну одиницю кори великого мозку.

Структурною і функціональною одиницею кори великого мозку є мозкова колонка (або мозковий барель). Мозкову ко­лонку можна уявити у вигляді вертикального циліндра діаметром близько 300 мкм, всередині якого проходить кортико-кортикальне волокно, пов'яза­не з цілим комплексом збуджувальних та гальмівних нейронів. Кортико-кор­тикальне волокно є аксоном гігантопірамідного нейрона своєї (асоціативне волокно) або протилежної (комісуральне волокно) півкулі мозку. Воно утво­рює синаптичні закінчення в усіх шарах кори. Мозкова колонка включає та­кож два таламо-кортикальних аферентних волокна, які закінчуються на ости­стих зірчастих клітинах IV шару кори і базальних дендритах пірамідних клітин.

  1. Артеріально – венулярні аностомози ( класифікація, будова )

Артеріоло-венулярні анастомози (ABA). Ця частина мікроциркулярного русла забезпечує прямий перехід артеріальної крові у вени, оминаючи капі­ляри. ABA існують майже в усіх органах. їх діаметр коливається у межах від 30 до 500 мкм, а довжина сягає 4 мм. Розрізняють 2 групи анастомозів:

    1. справжні ABA, або шунти, через які у венозне русло скидається чиста артеріальна кров; виділяють справжні прості анастомози і справжні анасто­мози, забезпечені скоротливими структурами;

    2. атипові ABA, або півшунти, де тече мішана кров.

Справжні прості анастомози містять межу переходу артеріоли у венулу, яка відповідає ділянці, де закінчується середня оболонка артеріоли. Регуляція кровоплину здійснюється м'язовими клітинами серед­ньої оболонки самої артеріоли без спеціальних скоротливих апаратів. Справжні анастомози другої підгрупи у підендотеліальному шарі мають спе­ціальні скоротливі пристрої у вигляді валків або подушок, що утворені поз­довжньо розташованими м'язовими клітинами. Скороченням м'язових поду­шок, що випинаються у просвіт анастомоза, припиняється кровоток. До цієї ж підгрупи належать ABA епітеліоїдного типу, які бувають прості та складні. Прості мають у середній оболонці внутрішній поздовжній та зов­нішній циркулярний шари гладком'язових клітин, які при наближенні до ве­нозного кінця змінюють короткі, овальні, світлі клітини, подібні до епітеліаль них. У венозному сегменті стінка такого артеріоло-венулярного анастомоза різко витончена і містить у середній оболонці невелику кількість м'язових клітин, розташованих циркулярно. Зовнішня оболонка побудована з пухкої сполучної тканини. У складних, або клубочкових, анастомозах епітеліоїдного типу, на відміну від простих, приносна артеріола поділяється на 2-4 гілочки, які переходять у венозний сегмент. Ці гілочки оточені однією спільною сполучнотканинною оболонкою. Атипові, артеріоло-венулярні анастомози, або півшунти, - це сполучен­ня артеріол і венул через коротку судину капілярного типу, тому кров, що пе­реходить до венозного русла, не є цілковито артеріальною.

  1. Кровопостачання селезінки

У ворота селезінки входить селезінкова артерія, яка розгалужується на систему розміщених у трабекулах селезінки гілок, що мають назву трабекулярних артерій. Трабекулярні артерії поділяються на артерії білої пульпи селезінки, навколо яких групуються лімфо­цити і формуються періартеріальні лімфатичні піхви, та лімфатичні вузлики селезінки. Ті частини артерій білої пульпи, які проходять через лімфатичні вуз­лики, отримали назву центральних артерій, оскільки вони служать центрами виселення лімфоцитів у процесі утворення лімфатичних вузликів в онтогенезі. Центральні артерії переходять в артерії червоної пульпи, останні розпадаються на китичкові (пеніцилярні) артеріоли, які закінчуються еліпсоїдними капіля­рами. Еліпсоїдні капіляри оточені своєрідними "піхвами" зі скупчень ретику­лярних клітин, макрофагів і лімфоцитів. Еліпссц'дні капіляри сполучаються з венозними синусами селезінки. Частина капілярів, однак, може відкриватися безпосередньо у червону пульпу, формуючи систему відкрито­го кровообігу селезінки. Венозні синуси (синусоїди) можуть служити депо крові. З венозних синусів кров надходить у пульпарні вени, далі - у трабе­кулярні вени, а з останніх - у селезінкову вену.

Білет 9