4. Лімфопоез. Особливості утворення т і в лімфоцитів.

Лімфопоез (розвиток лімфоцитів). Згідно з унітарною теорією кровотво­рення джерелом розвитку лімфоцитів є стовбурова кровотворна клітина (І клас), з якої утворюється клітина-попередник лімфопоезу (II клас). Далі роз­виток цієї клітини йде у двох напрямках відповідно до двох різновидів лімфо­цитів - Т і В. В обох рядах виникають уніпотентні попередники, які через лімфобласти (Т і В) перетворюються у лімфоцити (Т і В). Розвиток Т-лімфоцитів проходить у тимусі під впливом специфічного мікро- оточення його строми і гормону цього органа. Розвиток В-лімфоцитів у люди­ни здійснюється у червоному кістковому мозку і, можливо, у лімфатичних вуз­ликах травної трубки. Попередники Т- і В-лімфоцитів утворюються також у червоному кістковому мозку.

5. Зовнішня оболонка очного яблука. Опишіть будову рогівки.

Рогівка - це продовження білкової оболон­ки. У рогівці розрізняють п'ять шарів. Перший, зовнішній, шар утворений багатошаровим плоским незроговілим епітелієм, містить численні нервові закінчення, які зумовлюють рефлекс рогівки. Поверхня його зволожена секретом сльозових та кон'юнктивальних залоз. Він має високу регенераційну здатність, є проник­ним для рідин і газів. Передній епітелій рогівки контактує з багатошаровим плоским епітелієм кон'юнктиви. Базальна мембрана цього епітелію складається з електронно-прозорого та електронно-щільного шарів. Передня погранична пластинка (мембрана Боумена) розташована під базальною мембраною. Власна речовина рогівки складається з 200-250 тонких сполучнотка­нинних пластинок, які регулярно чергуються і взаємно перехрещуються під кутом. Кожна пластинка утворена пучками колагенових волокон. Між плас­тинками та у їхньому складі є плоскі клітини, що мають довгі розгалужені від­ростки. Це різновид фібробластів. Задня погранична пластинка (мембрана Десцемета) складається з колагенових волокон, занурених в аморфну речовину. Задній епітелій рогівки - це одношаровий плоский епітелій обернений до передньої камери ока.

6. Вестибулярний апарат внутрішнього вуха. Будова плям сферичного і еліптичного мішечків.

Плями маточки і мішечка утворені епітелієм, який лежить на базальній мембрані і складається із волоскових і підтримувальних клітин. Волоскові клітини своєю апікальною поверхнею обернені у порожнину лабіринту; осно­ва цих клітин контактує з нервовими закінченнями і не досягає базальної мем­брани. Пляма мішечка у людини містить 18 000 волоскових клітин, а пляма маточки - 33 000. Волоскові клітини поділяють на два типи. Клітини першого типу грушоподібні, мають широку круглу основу, оточену нервовими закінченнями, які утворюють навколо неї футляр у вигляді чаші. Клітини дру­гого типу мають призматичну форму і крапкоподібні нервові закінчення біля основи. На апікальній поверхні цих клітин є кутикула, від якої відходять 30- 150 стереоцилій і одна кіноцилія. Стереоцилії - це високі видозмінені мікро- ворсинки, подібні до стереоцилій волоскових клітин спірального органа, а кіноцилія - це видозмінена війка, що містить дев'ять пар периферійних і одну центральну пару мікротрубочок. Кіноцилія - найдовший виріст з булавопо- дібним розширенням на кінці. Поверхня плям ма­точки і мішечка укрита драглистою отолітовою мембраною, у якій містяться так звані отоліти, або статоконії, побудовані з кристалів карбонату кальцію. Пляма маточки - це рецептор лінійних прискорень і гравітації, а пляма мішечка - гравітації та вібрації.

Білет 17