090. Промисловий комплекс Карпатського економічного району, його галузева структура, особливості розміщення та центри основних галузей.

Р-н включає Закарпатську, львівську, Івано-Франківську та Чернівецьку обл..

Промисловість – провідна галузь господарського комплексу району. Тут розвинуті м/б і металообробка, хімічна, паливна, лісова і деревообробна, легка, харчова галузі, будівельна індустрія.

Найбільш розвинені у р-ні м/б, харчова, лісова і деревообробна промисловість, промисловість будівельних матеріалів.

Дуже мало розвинена чорна металургія та електроенергетика. До ПЕК належать видобуток і вир-во палива – кам‘яного і бурого вугілля, нафти і нафтопродуктів, природного газу, електроенергії. Видобуток кам‘яного вугілля сконцентрований у Львівсько-Волинському басейні.

Діють нафтопереробні потужні заводи в Дрогобичі, Надвірній, Львові. Головні центри видобутку й акумуляції природного привізного газу – Дашава, Рудка, Угерсько, Більче (Львівська обл). провідна галузь комплексу – електроенергетика, представлена великими Бурштинською, Добротвірською ДРЕС і рядом малих ГЕС і ТЕЦ.

М/б комплекс – це приладобудування, вир-во телевізійної техніки, електроламп. Він орієнтується на кваліфіковану робочу силу й наукову інфраструктуру Львову і зосереджений переважно в обласних центрах. Розвинене транспортне, підйомно-транспортне м/б.

Комплекс хім індустрії – це переважно галузі гірничої хімії (вир-во природної сірки в Новому роздолі і Новояворівськук), видобуток калійних і кухонних солей у Калуші, Стебнику, Солотвині. До основної хімії, яка грунтується на місцевій і привізній сировині, належить вир-во сірчаної кис-ти(у Новому Роздолі), калійних (у Калуші, Стебнику). Розвив-ся хімія органічного синтезу – вир-во штучних волокон (у Сокалі), технічного вуглецю (у Дашаві).

Лісовиробничий комплекс спеціалізується в основному на вир-ві меблів. Великими центрами целюлозно-паперової промисловості є Жидачів, Рахів; лісохімії – Свалява, Великий Бичків, Перечин. Найб-ми центрами деревообробної промисловості є Львів, Івано-Франківськ. Вир-во будівельного каменю, в‘язких матеріалів – цементу(у Миколаєві), вапна (у Пустомитах), гіпсу (у Ширці).

Галузі харчової промисловості зосереджені переважно в місцях вир-ва сировини. Цукровий буряк перобляють у Хордові, льон – в Передкарпатті; овочі і плоди – у лісостеповій і передгірських зонах; м‘ясокомбінати переважно розміщені в обласних центрах.

Легка промисловість існує в усіх обласних центрах та в Коломиї, Мукачевому, Тисменці... Тут як ніде в Україні розвинені народні промисли: ткацтво, килимарство, гончарство, вишивання...

053. Металургійні райони України, особливості їхнього формування та структурної трансформації. Основні центри.

В східній Україні сформувалися унікальні природні умови для розвитку металургійного комплексу. Такого поєднання найважливіших сировинних матеріалів, енергетичного і технологічного палива, водних ресурсів, необхідних для розвитку чорної металургії, і такої концентрації їх на порівняно невеликій території немає в жодній країні світу.

Сучасний металургійний комплекс України майже повністю зосереджений в Донецькій, Луганській, Дніпропетровській, Запорізькій областях, де сформувався один з найбільших металургійних районів світу. На території цього району з урахуванням умов і особливостей розвитку і розміщення галузей комплексу виділяються три металургійних підрайони: Придніпровський, Донецький і Приазовський.

Придніпровський район сформувався на основі видобутку залізних руд Криворізького, Кременчуцького і Білозерського басейнів, марганцевих руд Нікопольського і Великотокмацького родовищ, флюсів Дніпропетровської області, привізних коксу і вогнетривів (з Донбасу). Тут склалися Дніпропетровський (Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Новомосковськ), Запорізький, Криворізький, Нікопольський (Нікополь, Марганець), Кременчуцький металургійні вузли.

Донецький район виник біля родовищ коксівного вугілля на основі переробки руд, що надходять із Придніпров'я (принцип "маятника" — вагони з коксом їдуть на комбінати Придніпров'я, а назад повертаються із залізною та марганцевою рудою). Сформувалися металургійні вузли — Донецько-Макіївський, Алчевсько-Алмазнянський, Єнакіївський та окремі металургійні центри — Краматорськ, Харцизьк, Костянтинівка.

Приазовський район використовував бідні залізні руди Керченсько¬го і багаті Криворізького та Білозерського басейнів, марганцеві руди з Нікополя, кокс, флюси і вогнетриви з Донбасу. Однак залізорудні підприємства Керченського півострова призупинили діяльність, тому зараз район охоплює два металургійні підприємства в Маріуполі (на одному з них — комбінаті "Азовсталь" — працює найбільший в Україні листопрокатний стан).

Найбільшими металургійними комбінатами в Україні є "Криворіжсталь" (Кривий Ріг), "Азовсталь" (Маріуполь), "Запоріжсталь", Дніпровський (Дніпродзержинськ), комбінати в Алчевську, Макіївці. Великі металургійні заводи, що не мають повного металургійного циклу, розташовані в Донецьку, Єнакієвому, Дніпропетровську та інших містах. Виробництво феросплавів (сплавів заліза з іншими металами для отримання високоякісних сортів сталі) зосереджено в Запоріжжі, Нікополі, Стаханові, а труб — у Нікополі, Новомосковську, Дніпропетровську, Маріуполі, Макіївці, Харцизьку.

Сучасна металургія характеризується наявністю заводів з повним і неповним металургійним циклом. Повний металургійний цикл включає виробництво чавуну, сталі і прокату. Заводи неповного циклу мають, як правило, один або два з трьох технологічних циклів: виробництво чавуну і сталі, сталі і прокату, тільки чавуну, тільки сталі, тільки прокату.

Значного розвитку в металургії України набули нові галузі — трубна і феросплавна. В зв’язку з швидким зростанням попиту на труби особливо великого діаметра їх виробництво збільшилося не тільки на основних трубопрокатних заводах — Нікопольському і Харцизькому, а й на Новомосковському, Луганському, Дніпропетровському трубопрокатних і Макіївському труболиварному заводах.