- •001. Предмет, методи і завдання курсу Регіональна економіка та його зв’язок з іншими дисциплінами.
- •002. Основні поняття та наукові категорії ре.
- •010. Територіальний поділ праці, його суть та зв’язок з формуванням економічних районів.
- •005. Принципи рпс та формування економіки регіонів, їхня суть.
- •004. Загальні закономірності рпс та формування економіки регіонів, їхня суть та об’єктивний характер.
- •006. Основні фактори рпс та формування економіки регіонів, їхня суть.
- •007. Вплив глобалізації та регіоналізації на формування та розвиток господарства регіонів.
- •008. Поняття про економічний простір, особливості його формування та структура.
- •012. Критерії, принципи та чинники економічного районування.
- •003. Місце ре в системі наук.
- •011. Економічне районування, його суть та роль у формуванні регіональних господарських систем.
- •019. Роль органів місцевого самоврядування у здійсненні дреп.
- •013. Економічний район, його суть, основні ознаки та об’єктивний характер формування.
- •014. Типи економічних районів та їхні цільові функції.
- •015. Сучасна мережа економічних районів України та її складові.
- •016. Суть, мета і концепція дреп.
- •017. Основні завдання дреп.
- •018. Механізм реалізації дреп України.
- •021. Природно-ресурсний потенціал регіонів України, його структура та економічна оцінка.
- •025. Лісові ресурси України, їх господарське значення та проблеми комплексного використання в регіонах.
- •020. Прогнозування і державні програми розвитку регіонів.
- •027. Демографічний і трудовий потенціал регіонів України, їхній вплив на розвиток і розміщення виробництва.
- •022. Мінеральні ресурси України, їхня структура та економічна оцінка.
- •023. Земельний фонд України та його структура. Регіональні проблеми охорони і раціонального використання земельних ресурсів.
- •026. Рекреаційні ресурси України, їхня структура, регіональні особливості розміщення та використання.
- •024. Водні ресурси України, їх значення та регіональні проблеми раціонального використання.
- •030. Регіональні особливості формування міського та сільського населення України. Урбанізація.
- •029. Регіональні особливості демографічної ситуації в Україні.
- •028. Динаміка чисельності та статево-вікова структура населення України, регіональні особливості формування.
- •037. Інноваційно-інвестиційний потенціал регіонів України, його суть та складові.
- •031. Класифікація та функціональні типи міст України. Проблеми розвитку крупних, середніх і малих міст.
- •048. Гідроенергетика України, її значення й місце в енергетичному балансі країни, особливості розміщення. Каскад гес на Дніпрі.
- •032. Трудовий потенціал, його структура і розподіл за регіонами та видами зайнятості в Україні.
- •036. Фінансовий потенціал регіонів України, його суть та складові.
- •033. Регіональні особливості міграційних процесів в Україні.
- •034. Особливості формування регіональних ринків праці та забезпечення раціональної зайнятості населення в Україні.
- •035. Виробничий та науково-технічний потенціал регіонів України, їхня суть та складові.
- •038. Господарський комплекс України, його суть, структура та особливості структурної трансформації.
- •039. Територіальна структура господарського комплексу України.
- •040. Міжгалузеві комплекси, їхня суть, структура та об’єктивний характер формування.
- •041. Паливно-енергетичний комплекс України, його значення, структура та регіональні особливості трансформації.
- •045. Електроенергетика України, її значення та сучасна структура виробництва і споживання електроенергії.
- •042. Вугільна промисловість України, її значення, особливості розміщення, сучасний стан та перспективи розвитку.
- •043. Нафтова і нафтопереробна промисловість України, її значення, особливості розміщення, сучасний стан та перспективи розвитку.
- •046. Теплова електроенергетика України, її місце у виробництві електроенергії. Основні тес та принципи їх територіальної організації.
- •044. Газова промисловість України, її значення, особливості розміщення, сучасний стан та перспективи розвитку.
- •047. Атомна електроенергетика України, її значення, принципи територіальної організації та проблеми розвитку.
- •049. Металургійний комплекс України, його значення, структура, сировинна та паливна бази.
- •059. Будівельний комплекс України, його значення, структура та регіональні особливості трансформації.
- •095. Машинобудівний комплекс Східного економічного району, його галузева структура, особливості розміщення та центри основних галузей.
- •050. Передумови розвитку чорної металургії України, їхні регіональні особливості та економічна оцінка.
- •051. Сучасний стан розвитку та регіональні особливості територіальної організації чорної металургії України. Основні центри.
- •120. Екологічні проблеми тес.
- •052. Сучасний стан розвитку та регіональні особливості територіальної організації галузей кольорової металургії. Центри основних галузей.
- •090. Промисловий комплекс Карпатського економічного району, його галузева структура, особливості розміщення та центри основних галузей.
- •053. Металургійні райони України, особливості їхнього формування та структурної трансформації. Основні центри.
- •054. Машинобудівний комплекс України, його значення, структура та регіональні особливості формування.
- •082. Агропромисловий комплекс Ценртрального економічного району, основні галузі та особливості їхнього розміщення.
- •055. Основні фактори розвитку і розміщення галузей машинобудування в регіонах України.
- •056. Транспортне машинобудування України, структура, значення, регіональні особливості територіальної організації та центри основних галузей.
- •057. Хімічний комплекс України, його структура, сировинна база й регіональні особливості територіальної організації основних галузей.
- •081. Машинобудівний комплекс Центрального економічного району, галузева структура, принципи розміщення та центри основних галузей.
- •058. Лісопромисловий комплекс України, його значення, структура, регіональні особливості розміщення та структурної трансформації.
- •060. Промисловість будівельних матеріалів, її галузева структура, принципи розміщення та центри основних галузей.
- •061. Агропромисловий комплекс України, його значення, структура й регіональні особливості трансформації в ринкових умовах.
- •077. Машинобудівний комплекс Придніпровського економічного району, галузева структура та центри основних галузей.
- •062. Зернове господарство України, його значення, структура, динаміка розвитку, зональний характер розміщення.
- •063. Технічні культури України, їхня структура, зональний характер розміщення та вплив на формування спеціалізованих апк.
- •074. Металургійний комплекс Донецького економічного району (ДонЕр), передумови розвитку, особливості розміщення та основні центри.
- •064. Тваринництво України, його значення, галузева структура, зональний характер розміщення та вплив на формування спеціалізованих апк.
- •065. Соціальний комплекс України, його суть, галузева структура та регіональні особливості територіальної організації.
- •073. Вугільна промисловість Донецького економічного району (ДонЕр), особливості розміщення та основні центри.
- •066. Легка промисловість України, її значення, галузева структура, принципи розміщення та центри основних галузей.
- •070. Транспортний комплекс України, його галузева структура, господарське значення та регіональні особливості формування.
- •080. Промисловий комплекс Центрального економічного району, його галузева структура, особливості розміщення та центри основних галузей.
- •068. Залізничний транспорт України. Регіональні особливості розміщення, сучасний стан та перспективи розвитку. Основні магістралі.
- •069. Трубопровідний транспорт України. Сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку. Основні нафто- і газопроводи.
- •070. Автомобільний транспорт України, його місце та роль у формуванні міжрегіональних зв’язків. Основні автомобільні магістралі.
- •125. Машинна деградація ґрунтів, причини та шляхи подолання.
- •071. Диференціація економічних районів України за рівнем соціально-економічного розвитку. Депресивні території.
- •088. Агропромисловий комплекс Поліського економічного району, його галузева структура та проблеми розвитку.
- •072. Донецький економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- •087. Промисловий комплекс Поліського економічного району, його галузева структура, особливості розміщення та центри основних галузей, проблеми розвитку.
- •075. Придніпровський економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- •076. Металургійний комплекс Придніпровського економічного району, передумови його розвитку, особливості розміщення та основні центри.
- •078. Агропромисловий комплекс Придніпровського економічного району, основні галузі та особливості їхнього розміщення.
- •079. Центральний економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- •083. Подільський економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- •085. Агропромисловий комплекс подільського економічного району. Основні галузі та особливості їхнього розміщення.
- •084. Промисловий комплекс Подільського економічного району, його галузева структура, особливості розміщення та центри основних галузей.
- •086. Поліський економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- •089. Карпатський економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- •091. Агропромисловий комплекс Карпатського економічного району, основні галузі та особливості їхнього розміщення. Проблеми та перспективи р-ку.
- •092. Рекреаційний комплекс Карпатського економічного району, сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку.
- •093. Східний економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- •096. Агропромисловий комплекс Східного економічного рай
- •094. Промисловий комплекс Східного економічного району,його галузева структура і центри основних галузей.
- •097. Причорноморський економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- •098. Агропромисловий комплекс Причорноморського економічного району, основні галузі, особливості їхнього розміщення, проблеми та перспективи розвитку.
- •118. Принцип “нульового рівня” споживання природних ресурсів.
- •099. Транспортний комплекс причорноморського економічного району, його значення, галузева структура, основні магістралі, порти.
- •100. Міжнародний поділ праці та його вплив на формування зовнішньоекономічних зв’язків України.
- •101. Основні форми зовнішньоекономічних зв’язків України, їхня суть.
- •1) Зовнішня торгівля;
- •3)Торгівля технологіями здійснення спільних наукових розробок і проектів (наприклад, у сфері дослідження космосу, охорони навколишнього середовища, охорони здоров'я.
- •8) Культурні зв’язки між країнами світ; міжнародний туризм і міграції робочої сили
- •102. Економічні зв’язки України з країнами світу, їхня суть, структура, проблеми і перспективи розвитку.
- •103. Значення і структура експортного потенціалу регіонів України.
- •116. Дотримання природного кругообігу як принцип природокористування.
- •104. Роль регіонів у формуванні експортного потенціалу України.
- •119. Екологічні проблеми гес.
- •105. Конкурентні переваги регіонів України у світовій економічній системі.
- •114. Принцип екологічної зацікавленості та його використання у практиці управління.
- •106. Предмет, методи та завдання вивчення екології для економістів.
- •108. Екологічна експертиза. Об’єкти та суб’єкти експертизи.
- •117. Збереження природної цілісності екосистем як принцип природокористування.
- •109. Основні етапи природокористування в Україні
- •110. Особливості сучасного етапу природокористування в Україні
- •111. Затратно-результатна концепція економічної оцінки природних ресурсів
- •112. Екологічний моніторинг, його види і рівні.
- •113. Нормативи та стандарти якості компонентів довкілля.
- •115. Принцип відповідності антропогенного навантаження природно-ресурсному потенціалові регіону.
- •121. Екологічні проблеми аес.
- •122. Екологічні проблеми водного господарства.
- •123. Екологічні проблеми хімічної промисловості.
- •124. Екологічні проблеми гідромеліорації сільського господарства.
- •126. Основні напрями взаємодії транспортних систем з біосферою.
- •3) Транспорт одне із джерел шуму;
- •4) Транспорт вилучає сільськогосподарські угіддя під шляхи і стаціонарні споруди;
- •5) Транспорт є причиною травмованості та смерті людей і тварин.
- •127. Особливості середовища проживання у великих містах.
- •128. Основні важелі управління природокористуванням та природоохоронними процесами. Специфіка формування в Україні.
- •129. Екологічне законодавство України та механізм його чинності.
- •130. Платежі за ресурси, їх види і нормативи.
- •131. Платежі за забруднення природного середовища та критерії нарахування.
- •132. Економічні збитки від забруднення атмосфери, їхні види та методи обрахування.
- •133. Економічні збитки від забруднення гідросфери, їхні види та методи нарахування.
- •009. Регіональний економічний простір, його ознаки та принципи формування.
- •134. Економічні збитки від забруднення ґрунтів та специфіка їхнього обрахування.
- •135. Економічні методи управління природокористування та охорони навколишнього природного середовища.
- •136. Методи визначення економічної ефективності від впровадження природозахисних пристроїв.
045. Електроенергетика України, її значення та сучасна структура виробництва і споживання електроенергії.
Значення. Електроенергетика – галузь промисловості, яка забезпечує електрифікацію господарства та побутові потреби населення на основі виробництва й розподілу електроенергії. Електроенергетика посідає провідне місце в енергетиці країни. Вона є матеріальною основою науково-технічного прогресу, зростання продуктивності праці в усіх галузях суспільного виробництва. На сучасному етапі роль паливно-енергетичного комплексу неухильно зростає. Його розвиток значною мірою обумовлює темпи, масштаби і економічні показники зростання продуктивних сил та їх розміщення, створює необхідні умови для подальшого покращання умов праці і підвищення рівня життя людей.
Електроенергетика – основа розвитку економіки країни. Розвиток електроенергетики, будівництво потужних електростанцій сприяють створенню нових промислових вузлів.
Структура. Нині в Україні експлуатуються три типи генеруючих потужностей: теплові (паротурбінні та дизельні), гідравлічні (гідроелектростанції, гідроакумулюючі станції) та атомні.
Тес – 47.6% в-ва електроенергії У.
ГЕС – до 5 %
АЕС – 47. 1%
Великі теплоелектроцентралі (ТЕЦ), на яких, крім електроенергії, виробляється теплова енергія, необхідна для комунальних потреб чи в технологічному процесі. розміщені в найбільших містах країни: Києві, Одесі, Харкові та ін.
П’ять атомних станцій розміщені в Запорізькій, Київській, Миколаївській, Хмельницькій, Рівненській областях (Запорізька, Південно-Українська, Рівненська, Хмельницька, Чорнобильська).
Основні гідроелектростанції знаходяться на Дніпрі (Київська ГЕС і ГАЕС) — в Київській області, Канівська ГЕС — в Черкаській, Кременчуцька — в Полтавській, Дніпродзержинська — в Дніпропетровській, Каховська — в Херсонській області та Дніпрогес — в Запорізькій області.
Споживання. Останнім часом відбулися значні зміни в структурі споживання електроенергії: особливо зменшилась частка споживання галузями промисловості та будівельним комплексом. Практично не змінилась у структурі споживання частка транспорту. У зв’язку з низькою якістю спожитого палива значно зросли витрати електроенергії на власні потреби електростанцій та технологічні втрати електроенергії в електромережах. У загальному обсязі споживання електроенергії зросла частка комунально-побутового сектора економіки.
Вихід з кризи. Одним з перспективних шляхів вирішення проблеми виходу з енергетичної кризи є залучення до паливно-енергетичного балансу України нетрадиційних поновлюваних джерел енергії (енергія сонця, вітру та ін.). Географічне положення України дозволяє розвивати усі напрями нетрадиційної енергетики, і особливо використання енергії вітру, сонця, геотермальної, біомаси.
042. Вугільна промисловість України, її значення, особливості розміщення, сучасний стан та перспективи розвитку.
Значення. На сучасному етапі роль паливно-енергетичного комплексу неухильно зростає. Його розвиток значною мірою обумовлює темпи, масштаби і економічні показники зростання продуктивних сил та їх розміщення, створює необхідні умови для подальшого покращання умов праці і підвищення рівня життя людей.
Найрозвиненішою галуззю паливної промисловості України є вугільна. Вона представлена видобутком кам’яного й бурого вугілля. До складу галузі входять підприємства з видобутку вугілля (шахти) і збагачувальні фабрики. Частка вугілля в паливно-енергетичному балансі України складає 69%, що є одним з найвищих показників у світі. Вугільна промисловість є базою для розвитку електроенергетики, металургії, коксохімії.
Розміщення. Запаси вугілля на території України зосереджені в основному в трьох басейнах: Донецькому, Львівсько-Волинському та Дніпровському. В загальних запасах вугілля в Україні найвища питома вага належить Донецькому басейну — 87,0%, Львівсько-Волинському та Дніпровському — відповідно 2,0% та 3,5%. Крім того, запаси вугілля є на території Харківської і Полтавської областей та Закарпатської вугленосної площі.
Запаси вугілля в Україні цілком достатні для задоволення власних потреб і забезпечення експортних поставок. Однак складні гірничо-геологічні та технологічні умови розробки вугільних родовищ України, в першу чергу Донбасу, суттєво впливають на економічну ефективність виробництва у вугільній промисловості.
Донецький басейн. Геологічні запаси вугілля в Донецькому басейні зосереджені переважно в тонких і надто тонких пластах. Основним споживачем донецького вугілля є Донецька, Дніпропетровська, Луганська і Запорізька області, де воно використовується головним чином для потреб енергетики та коксохімічної промисловості. В решту областей донецьке вугілля постачається лише для теплової електроенергетики.
Львівсько-Волинський і Дніпровський басейни. Умови розробки вугільних пластів Львівсько-Волинського і Дніпровського басейнів більш сприятливі. В Дніпровському басейні зосереджені запаси бурого вугілля, яке на відміну від кам’яного має більш низьку теплотворну здатність і використовується головним чином для виробництва буровугільних брикетів. Львівсько-Волинське вугілля постачається у західні області (Івано-Франківська, Львівська та ін.) і до того ж лише на енергетичні потреби. Буре вугілля використовується головним чином для виробництва буровугільних брикетів (Кіровоградська, Черкаська області).
Сучасний стан та перспективи. Зараз вугільна промисловість має ряд проблем: розробка шарів ведеться на великій глибині і в старих шахтах. . Сьогодні до 40% шахт працює понад 50 років, а найбільш старі шахти мають строк служби понад 70 років. Це вимагає модернізації оснащення для покращення видобутку й підвищення безпеки праці шахтарів. Однією з причин такого важкого стану було обмеження капітальних вкладень на оновлення виробничих потужностей вугільної промисловості України. Усе це і визначило різке гальмування процесу оновлення виробничих потужностей і погіршення структури шахтного фонду в Україні.
З вугільною промисловістю пов’язана низка екологічних проблем. Це, зокрема, порушення рівноваги гірських поверхневих мас, утворення териконів (насипів), погіршення якості підземних вод.
Першочерговим завданням розвитку вугільної промисловості є компенсація вибуваючих потужностей за рахунок завершення вже початого будівництва і реконструкції ряду шахт. Крім того, слід закрити ряд нерентабельних шахт й переглянути політику цін на вугілля і вугільну продукцію. Це дасть змогу дещо сповільнити спад виробництва, а потім стабілізувати видобуток вугілля і створити передумови для його зростання завдяки будівництву нових шахт, збільшенню обсягів реконструкції діючих та приділенню особливої уваги технічному переозброєнню галузі.