Поєднання контрастування і фотогенерування синглетного кисню
G. R. Reddy, M. S. Bhojani, P. McConville, J. Moody, B. A. Moffat, D. E. Hall, G. Kim, Y.-E. L. Koo, M. J. Woolloscroft, J. V. Sugai, T. D. Johnson, M. A. Philbert, R. Kopelman, A. Rehemtulla and B. D. Ross, Clin. Cancer Res., 2006, 12, 6677–6686.
Наночастинки поліакриламіду (РАА) розміром 30-60 нм, в які інкапсульовано наночастинки оксиду заліза і фотофрін (комерційний фотосенсібілізатор).
Синтез: полімеризація акриламіду у присутності оксиду заліза, фотофріну і поверхнево-активних речовин.
За допомогою поверхневих аміногруп наночастинки полімеру зв'язано з пептидом F3.
При опроміненні наночастинок лазером (630 нм) утворюється синглетний кисень, який вбиває ракові клітини (більш чутливі, ніж звичайні клітини).
(a) Схематична будова мультифункціональних наночастинок. (b) T2-зважені зображення МРТ
Магнітні наночастинки для гіпертермії
J.-K. Yang, J.-H. Yu, J. Kim, Y.-H. Choa, Mater. Sci. Eng. A, 2007, 449–451, 477
Наночастинки Fe2O3/MgO отримано методом піролізу аерозолю суміші Fe(NO3)3 і Mg(NO3)2, розпиленого ультразвуком, при
600 С.
Розмір – в межах від 10 до 100 нм.
Зміна температури в залежності від часу роботи у змінному полі з частотою 100 кГц в магнітному полі 60 Oe.
Нагрівання тканин при опроміненні, що підсилюється завдяки композитним наночастинкам
W. S. Seo, J. H. Lee, X. Sun, Y. Suzuki, D. Mann, Z. Liu, M.
Terashima, P. C. Yang, M. V. McConnell, D. G. Nishimura and H. Dai, Nat. Mater., 2006, 5, 971–976.
Схематична будова наночастинок FeCo/GC і будова молекули фосфоліпіду, використаної для її функціоналізації. Суспензія функціоналізованих наночастинок після нагрівання до 80 С протягом 1 години.
(b)T1-зваждена МР фотографія кролика до (ліворуч) і через 30 хвилин після введення (інєкції) розчину наночастинок в дозі 9,6 ммоль металу на 5 кг кролика (праворуч)
(c)Залежність температури зразків від часу при постійному опроміненні лазером 808 нм (3.5 Вт/см2). Чорні точки - контрольний дослід
Нагрівання тканин при опроміненні, що підсилюється завдяки композитним нанчастинкам
S. Wang, K.-J. Chen, T.-H. Wu, H. Wang, W.-Y. Lin, M. Ohashi, P.-Y. Chiou, H.-R. Tseng
Angew. Chem. Int. Ed. 2010, 49, 3777
Синтез наночастинок золота ("супрамолекулярна наночастинка", Au-SNPs). Система молекулярного розпізнавання базується на використанні адамантану (Ad) і
b-циклодекстрину (CD), містить три будівельні блоки: колоїд Au, модифікований Ad (2 nm), CD-PEI, та Ad-PEG.
Ad-PEGRGD вводиться в Au-SNPs шляхом заміни ліганду in situ, при цьому утворюється RGD-Au-SNPs, що селективно зв'язується з певними раковими клітинами через рецептори avb3 в мембранах клітин.
PEG = поліетиленгліколь PEI = поліетиленімін
RGD = пептід аргінін-гліцин-аспарагінова кислота
Нагрівання тканин при опроміненні, що підсилюється завдяки композитним нанчастинкам
Флуоресцентні мікрофотографії після обробки лазером (імпульси 6 нс, 120 мДж/см2):
(а) клітини U87 (avb3+, зелені), оброблені наночастинками RGD-Au-SNPs розміром 118 nm
(b) клітини MCF7 (avb3-, червоні) оброблені наночастинками RGD-Au-SNPs розміром 118 nm
(c) клітини U87, оброблені колоїдним розчином наночастинк 2 nm Au/ RGD 2 нм
Коло - маска
d) Флуоресцентні мікрофотографії суміші 1:1 клітин U87 і MCF7. Після обробки RGD-Au-SNPs і заміни середовища суміш клітин опромінювали пульсуючим лазером. Через 2 години клітини U87
(зелені) було зруйновано, а клітини MCF7 (червоні) залишилися живими.