- •4. Підсилювач на польовому транзисторі
- •4.1. Розрахунок елементів схеми підсилювального каскаду
- •4.2. Розрахунок коефіцієнта підсилення каскаду
- •4.3. Амплітудно-частотна характеристика каскаду
- •5. Зворотний зв’язок у підсилювачах
- •5.1. Послідовний зворотний зв’язок за напругою
- •5.2. Стійкість охопленого негативним зз багатокаскадного підсилювача
- •5.3. Паралельний зворотний зв’язок у підсилювачі
- •6. Підсилювач на біполярному транзисторі
- •6.1. Каскад підсилювача на біполярному транзисторі як лінійний чотириполюсник. Параметри каскаду.
- •6.2. Підсилювальний каскад з паралельним негативним зворотним зв’язком
- •6.3. Підсилювальний каскад з емітерним опором
- •6.4. Коефіцієнт підсилення багатокаскадного підсилювача на біполярних транзисторах
4. Підсилювач на польовому транзисторі
4.1. Розрахунок елементів схеми підсилювального каскаду

Розглянемо
як приклад схему каскаду на польовому
транзисторі з керуючим
переходом (з
-
каналом). Розрахунок будемо вести за
режимом.
Задано режим
транзистора:

нижня гранична
частота підсилювального каскаду

Негативне
зміщення на затворі
утворюється за рахунок протікання
струму
через опір
.
Змінна компонента струму
стікає через ємність
обминаючи опір
.
Тому реактивний опір цієї ємності має
бути набагато меншим опору
.
Величини опорів
та
визначаються за законом Ома:
Величина опору
у даній схемі може обиратися довільно,
аби його величина була набагато меншою
від вхідного опору цього транзистора,
який складає
. Звичайно її
обирають в межах 0.1 - 1.0 МОм. Отже, оберемо
її як
=300
кОм.
Ємності обираються за нижньою граничною частотою


Задаються :

Вказівки: -
можна вважати, що струм дільника
не відгалужується на затвор транзистора
і має бути значно меншим від струму
;
- опори
та
можна вважати з’єднаними
паралельно, бо за змінною компонентою
шина живлення (
має
потенціал нульового провідника;
- величина ємності
визначається
за нижньою граничною частотою
.
4.2. Розрахунок коефіцієнта підсилення каскаду
Домашнє
завдання 4.2. Для
підсилювального каскаду, розглянутого
у попередній задачі, розрахувати
коефіцієнт підсилення
.
Додатково даються
-
крутість транзистора і
-
його внутрішній (вихідний) опір.
Контрольні питання до завдання 4.2.
намалюйте еквівалентну схему каскаду; пояснити чому опори
та
можна вважати увімкненими паралельно?запишіть формулу для коефіцієнта підсилення каскаду
намалюйте графік залежності
від
;
зверніть увагу на його насичення при
.
4.3. Амплітудно-частотна характеристика каскаду
Домашнє
завдання 4.3.
Для попередньої задачі розрахувати
верхню граничну частоту підсилення
.
Для цього додатково дається величина
паразитної ємності
.
Вказівка: Паразитна ємність увімкнена
на виході каскаду, паралельно до
і
.
Контрольні питання до завдання 4.3.
домалювати до попередньої еквівалентної схеми паразитну ємність
;як вона впливає на модуль коефіцієнта підсилення ? Чому ?
написати формулу для
та намалювати її графік; як на ньому
визначається верхня гранична частота
?написати вираз для верхньої граничної частоти каскаду.
Домашнє завдання
4.4.
Розрахувати оптимальну величину
індуктивності, яка вмикається послідовно
з
для корегування АЧХ каскаду. Наскільки
збільшиться при цьому верхня гранична
частота каскаду?
Контрольні питання до завдання 4.4.)
намалюйте схему каскаду з корегуючою індуктивністю та поясніть її дію;
як виглядає АЧХ при недокорекції та перекорекції?
напишіть формулу для оптимальної корегуючої індуктивності
наскільки при цьому збільшиться верхня гранична частота?
Вказівка: Для спрощення розрахунків
можна вважати
.
