6. Підсилювач на біполярному транзисторі

6.1. Каскад підсилювача на біполярному транзисторі як лінійний чотириполюсник. Параметри каскаду.

Розглянемо роботу транзистора навантаженого опором . На вхід транзистора подана напруга від генератора, який має внутрішній опір. Транзистор подано як чотириполюсник з- параметрами. Співвідношення струмів та напруг описуються відомими рівняннями транзистора в- параметрах:

Домашнє завдання 6.1. За заданими - параметрами транзистора, опором навантаження та внутрішнім опором генераторарозрахувати параметри підсилювача.

Перерахувати - параметри у - параметри та підрахувати ті ж параметри підсилювача, у якого транзистор увімкнений за схемою зі спільною базою.

Порівняти результати та зробити письмові висновки.

Вказівки:1) Формули для визначення, а також формули для перерахування- параметрів у - параметри можна запозичити з конспектів лекцій.

2. Значення опорів тадля підсилювача СЕ та СБ одні і ті ж.

6.2. Підсилювальний каскад з паралельним негативним зворотним зв’язком

Для стабілізації робочої точки застосовують паралельний негативний зворотний зв’язок за режимом. Для цього колектор і базу з’єднують через базовий опір зворотного зв’язку .

Домашнє завдання 6.2. Для схеми з базовим опором та паралельним негативним зворотним зв’язком за заданим режимом транзистора , його параметромта напругою живленнярозрахувати опорита коефіцієнт температурної нестабільності.

Контрольні питання:

• Який зміст має коефіцієнт температурної нестабільності ? Якою формулою він визначається для даної схеми?

• Як підрахувати величини опорів?

6.3. Підсилювальний каскад з емітерним опором

Інший метод стабілізації робочої точки полягає у введенні у коло емітера опору , який створює негативний зворотний зв’язок за режимом.

Контрольні питання:

• Як опір стабілізує режим роботи транзистора?

• Як впливає наявність опору на вхідний опір транзистора?

• Навіщо опір звичайно шунтують великою ємністю? З яких міркувань обирається величина цієї ємності?

• З яких міркувань обирається струм , що протікає через дільник?Цей струм має бути значно меншим від, але значно більшим від. Тому звичайно його обирають як.

• З яких міркувань обирають величину розділової ємності ?

Домашнє завдання 6.3. Для схеми з базовим подільником та емітерним опоромза даними, режимом та параметрами транзистора і нижньою граничною частотоюрозрахувати елементи схемита коефіцієнт температурної нестабільності.

Розрахувати коефіцієнт підсилення каскаду за напругою, вхідний опір та необхідну величину розділової ємності для випадків а) наявності та б) відсутності ємності(тобто коли ключ К замкнений або розімкнений).

Дані про режим транзистора та його параметр запозичити з умов задачі 6.2.

Вказівки: Формули, необхідні для розв’язання задачі, можна запозичити з конспектів лекцій.

6.4. Коефіцієнт підсилення багатокаскадного підсилювача на біполярних транзисторах

При послідовному з’єднанні каскадів роль навантаження для даного (-ового) каскаду відіграє паралельне сполучення навантажувального опору цього каскадуі вхідного опору наступного каскаду.

Загальний коефіцієнт підсилення за струмом та за напругою дорівнює добутку відповідних коефіцієнтів усіх каскадів з урахуванням наведених вище міркувань про .

Домашнє завдання 6.4. Розрахувати загальний коефіцієнт підсилення за напругою підсилювача, що складається з двох ідентичних каскадів.

Дані про параметри транзисторів і величини навантажувальних опорів взяти з умов задачі 6.1.

1Для інших значень результат буде циклічно повторюватися.