
- •1 Історія політичних і правових вчень як самостійна юридична навчальна дисципліна. (Завдання та актуальність вивчення курсу. Юридичний характер.)
- •2 Загальна характеристика політико-правової ідеології епохи Відродження і Реформації.
- •3 Вчення про державу і право Івана Франка.
- •4 Поняття і загальна характеристика структури і змісту політико-правового вчення
- •5. Політична доктрина Ніколо Макіавеллі
- •6 Державно-правові погляди Лесі Українки
- •7 Методологія історії політичних і правових вчень.
- •8 Політичні і правові ідеї Реформації (Мартін Лютер, Томас Мюнцер (Німеччина), Жан Кальвін (Швейцарія).
- •10 Погляди на державу та право вчених-юристів Київського, Харківського та ін. Університетів України (к.А. Неволін, н.Д. Іванішев, м.Ф. Владимирський-Буданов, о.Ф.Кістяківський та ін.)
- •11 Політико-правова ідеологія Стародавньої Індії /брахманізм, ранній буддизм
- •12 Вчення Жана Бодена про державу
- •13 Політико-правова ідеологія в Стародавньому Китаї. Даосизм. Етико-політичні погляди Конфуція.
- •14 Політико-правова ідеологія раннього європейського соціалізму /Томас Мор (Англія), Томазо Кампанелла (Італія)
- •15 Погляди на державу і право Михайла Грушевського
- •16 Загальна характеристика політико-правової ідеології у Стародавній Греції.
- •17. Політичні і правові вчення в період абсолютизму у Росії /Симеон Полоцький, Юрій Крижаніч, Феофан Прокопович, Василь Татищев, Іван Посошков
- •18 Погляди на державу і право Володимира Винниченка.
- •19. Загальна характеристика розвитку російської політико-правової думки. Характеристика основних етапів розвитку. Спрямованість і зміст.
- •20 Загальна характеристика головних напрямків політичних і правових вчень хх
- •21 Погляди софістів на державу та право.
- •22 Вчення Гуго Гроція про право і державу.
- •23 Політико-правові концепції національної української держави у хх ст.
- •24 Політико-правові погляди Сократа
- •25 Загальна характеристика політико-правової думки у Росії першої половини хix сторіччя /Михайло Сперанський /. Політичні програми декабристів. Слов’янофіли і західники.
- •26 Сучасна політико-правова ідеологія незалежної України.
- •27.Платон про державу та право.
- •28.Політичне і правове вчення Бенедикта Спінози
- •30.Аристотель про державу та право.
14 Політико-правова ідеологія раннього європейського соціалізму /Томас Мор (Англія), Томазо Кампанелла (Італія)
Найбільш відомі перші соціалістичні проекти майбутнього створили Томас Мор (1478—1535) у творі «Утопія» (1516) і Томмазо Кампанелла (1568—1639) у своєму творі «Місто Сонця» (1623). Вони були написані на захист політичної програми гуманістів, їх уявлень про «республіку вчених», але відображали й політичні ідеали соціальних низів.
Автор «Утопії на початку твору дає різку критику соціальних і державно-правових порядків сучасної цивілізації. Корінь усіх соціальних зол, на думку Мора, — приватна власність, гострі соціальні протиріччя, панування багатіїв і злидні мас. Вихід один: «повне знищення приватної власності». Нинішня держава, писав Мор, ніщо інше, як змова багатіїв, що ратують під ім´ям і вивіскою держави про свої особисті вигоди. «Найкращий стан держави» представлено Утопія . Це — модернізована республіка за зразком античних чи середньовічних міст-республік. Усі посади тут виборні і на певний строк. Філарх обирається від кожних ЗО родин на рік; на чолі кожних з десяти філархів з їхніми сімействами обирається протофіларх (транібор) з числа вчених. Вони й утворять міський сенат, очолюваний князем, який також обирається філархами міста з кандидатів, запропонованих народом. Посада князя незмінювана, якщо тільки він не запідозрений у прагненні до тиранії. Найбільш важливі справи міста вирішуються зборами філархів, що доводять суть справи до відома своїх сімейств і потім їх рішення повідомляють міському сенату. Раз на рік збирається сенат Утопії для обговорення загальних справ держави. Своєрідне і право в Утопії. Панування суспільної власності, дружелюбність і демократизм утопійців пояснюють нечисленність злочинів, відсутність потреби у складному законодавстві. усі закони видаються тільки заради того, щоб нагадати кожному про його обов´язок». Крім того, зауважує він, «вони визнають усякий закон тим більше справедливим, чим простіше його тлумачення
До воєн Мор відносився різко негативно.
Соціалістичні ідеї Т. Мора розвивав Т. Кампанелла. Будучи домініканським ченцем, за участь у підготовці повстання проти іспанського ярма він провів у в´язницях близько 27 років, де і написав у числі інших твір «Місто Сонця».
Тут влада і управління грунтуються на трьох принципах: організація виробництва і розподілу, керування вихованням громадян; першорядну роль у здійсненні влади і управління грають учені; новий суспільний лад вимагає участі народу в управлінні державою.
Вчені і фахівці певних галузей народного господарства, знань чи мистецтв утворюють централізовану ієрархію виконавчих посад. На чолі управлінської піраміди — верховний правитель «Сонце» (Метафізик). Він є главою світської і духовної влади, знаючись у всіх науках, мистецтвах, ремеслах. Його влада не пожиттєва, він може бути змінений солярієм, що перевершує правителя в знаннях, здатності керувати державою.
Нижче в ієрархічній градації посад займають фахівці, що відають окремими галузями (Агроном, Скотар, Вихователь, Економіст, Геометр, Поет, Астроном і т. д.). Ще нижче — начальники загонів, головні майстри. Вони міняються з волі народу.
Органи влади і управління в Місті Сонця функціонують на демократичних началах. Двічі на місяць скликається Велика Рада всіх соляріїв, що досягли 20-літнього віку, де обговорюються державні справи, виконання, посадовими особами своїх обов´язків і нові кандидатури. Кожний восьмий день збираються усі вищі посадові особи держави. Відбуваються збори і нижчих посадових осіб для обговорення поточних справ.
У Місті Сонця існують право, правосуддя. За Кампанеллою, закони тут нечисленні, короткі і ясні. Вони усі вирізані на мідній дошці біля дверей храму правосуддя. Тут кожний підсудний старшому начальнику.