NPK_do_Kriminalno-protsesualnogo_kodexu
.pdfтів, у тому числі стан кореспондентських рахунків банків у НБУ; 2) операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди; 3) фінансовоекономічний стан клієнтів; 4) систему охорони банку та клієнтів; 5) інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи клієнта, її керівників, напрями діяльності; 6) відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація; 7) інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню; 8) коди, щовикористовуютьсябанкамидлязахистуінформації (ст. 60 ЗУ «Про банки і банківську діяльність»).
До охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать особисте листування особи та інші записи особистого характеру. Особисті папери (документи, фотографії, щоденники, інші записи, особисті архівні матеріали тощо) фізичної особи є її власністю. Фізична особа має право на таємницю листування, телеграм, телефоннихрозмов, телеграфнихповідомленьтаіншихвидівкореспонденції. Листи, телеграми тощо є власністю адресата (ч. 1 ст. 303, ч. 1 ст. 306 ЦК). Під особистим листуванням слід розуміти приватну кореспонденцію, яка передається поштовимзв’язком(листизвичайні, заказні, цінні, поштовіперекази, телеграми, інші відправлення) або електронною поштою через комп’ютер.
Доохоронюваноїзакономтаємниці, якаміститься вречахідокументах, належить інформація, яказнаходитьсявоператорівтапровайдерівтелекомунікацій, прозв’язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо.
Оператортелекомунікацій – суб’єктгосподарювання, якиймаєправоназдійснення телекомунікацій із правом на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж. Провайдер – це також суб’єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій без права на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку. Абонент – споживач телекомунікаційних послуг, який їх отримує на умовахдоговору, котрийпередбачаєпідключеннякінцевогообладнання, щоперебуває в його власності або користуванні, до телекомунікаційної мережі. Телекомунікаційна послуга – продукт діяльності оператора та/або провайдера телекомінікацій, спрямований на задоволення потреб споживачів у сфері телекомунікацій (ст. 1 Закону «Про телекомунікації»).
Оператори, провайдери телекомунікацій повинні забезпечувати і нести відповідальність за схоронність відомостей щодо споживачів, отриманих при укладанні договору, наданих телекомунікаційних послуг, у тому числі послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо.
Доохоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать персональні дані особи, що знаходяться в її особистому володінні або в базі персональних даних, яка знаходиться у володільця персональних даних.
Персональні дані – це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути ідентифікована. База персональних даних – іменована сукупність упорядкованих персональних даних в електронній формі та/або у формі картотек персональних даних. Володілець бази персональних даних – фізична або
321
юридична особа, якій законом або за згодою суб’єкта персональних даних надано право на обробку цих даних, яка затверджує мету обробки персональних даних у цій базі даних, встановлює склад цих даних та процедури їх обробки, якщо інше не визначено законом (ст. 2 ЗУ «Про захист персональних даних»).
До охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, також належить державна таємниця. Відомості, що становлять державну таємницю, – це інформація у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки і охорони правопорядку, розголошення якої може завдати шкоди національній безпеці України і яку рішенням державних експертів з питань таємниць визнано державною таємницею та включено до Зводу відомостей, що становлять державну таємницю. Конкретні види інформації, яка належить до державної таємниці, перелічені у ст. 1 ЗУ «Про державну таємницю». Ними є інформація у сфері: 1) оборони; 2) економіки, науки і техніки; 3) зовнішніх відносин; 4) державної безпеки та охорони правопорядку.
Стаття 163
Розгляд клопотання про тимчасовий доступ до речей
ідокументів
1.Після отримання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд здійснює судовий виклик особи, у володінні якої знаходяться такі речіідокументи, завиняткомвипадку, встановленогочастиноюдругоюцієїстатті.
2.Якщосторонакримінальногопровадження, яказвернуласязклопотанням, доведе наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, клопотання може бути розглянуто слідчим суддею, судом без виклику особи, у володінні якої вони знаходяться.
3.У повістці про судовий виклик, що слідчий суддя, суд надсилає особі, у володінні якої знаходяться речі і документи, зазначається про обов’язок збереження речей
ідокументів у тому вигляді, який вони мають на момент отримання судового виклику.
4.Слідчий суддя, суд розглядає клопотання за участю сторони кримінального провадження, яка подала клопотання, та особи, у володінні якої знаходяться речі
ідокументи, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Неприбуття за судовим викликом особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, без поважнихпричинабонеповідомлення неюпропричининеприбуття неєперешкодою для розгляду клопотання.
5.Слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи:
1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;
2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв’язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні;
322
3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
6.Слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п’ятою цієї статті, доведеможливістьвикористанняякдоказіввідомостей, щомістятьсявцих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Доступособидоречейідокументів, якімістятьохоронюванузакономтаємницю, здійснюється в порядку, визначеному законом. Доступ до речей і документів, що містять відомості, які становлять державну таємницю, не може надаватися особі, що не має до неї допуску відповідно до вимог закону.
7.Слідчий суддя, суд в ухвалі про надання тимчасового доступу до речей і документів може дати розпорядження про надання можливості вилучення речей і документів, якщо сторона кримінального провадження доведе наявність достатніх підставвважати, щобезтакоговилученняіснуєреальназагрозазміниабознищення речей чи документів, або таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів.
1.Клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів подається до місцевого суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. Після надходження до суду клопотання воно підлягає обов’язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду, яка здійснюється працівниками апарату відповідного суду в день його надходження. Визначення судді для розглядуслідчим суддею абосудомклопотання протимчасовий доступдоречей ідокументів здійснюється цією системою під час його реєстрації.
2.Існує два порядки розгляду слідчим суддею, судом клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів.
3.Першийполягаєутому, щопісляотриманняклопотанняпротимчасовийдоступ до речей і документів слідчий суддя, суд здійснює судовий виклик особи, у володінні якої знаходяться такі речі і документи. У повістці про судовий виклик, що слідчий суддя, суд надсилає особі, уволодінні якої знаходяться речі і документи, зазначається про обов’язок збереження речей і документів у тому вигляді, в якому вони перебуваютьнамоментотриманнясудовоговиклику. Слідчийсуддя, судрозглядаєклопотання заучастюсторони, якаподалаклопотання, таособи, уволодінніякоїзнаходятьсяречі
ідокументи. Неприбуття за судовим викликом особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, без поважних причин або неповідомлення нею про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду клопотання.
Другий порядок застосовується, якщо сторона, яка звернулася з клопотанням, доведенаявністьдостатніхпідставвважати, щоіснуєреальназагрозазміниабознищенняречейчидокументів. Утакомувипадкуклопотаннярозглядаєтьсяслідчимсуддею, судом без виклику особи, у володінні якої вони знаходяться.
4.Під час судового розгляду сторона, яка звернулася з клопотанням, має довести наявність достатніх підстав вважати, що речі або документи, про тимчасовий доступ
323
до яких надійшло подання: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв’язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) нестановлятьсобоюабоневключаютьречейідокументів, якімістять охоронювану законом таємницю. Сторона повинна також довести можливість використання як доказів відомостей, що містяться у речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
5.Слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів тільки у тому випадку, коли сторона кримінального провадження, яка звернулася з відповідним клопотанням, доведе наявність таких обставин. Під час розгляду питання про застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження сторони повинні надати слідчому судді, суду докази обставин, на які посилаються.
Якщо сторона кримінального провадження доведе наявність достатніх підстав вважати, що без вилучення існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів або таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів, слідчий суддя, суд в ухвалі про надання доступу до речей і документів може дати розпорядження про надання можливості вилучення речей і документів.
6.Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя, суд зобов’язаний враховувати можливість без застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Стаття 164
Ухвала про тимчасовий доступ до речей і документів
1. В ухвалі слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів має бути зазначено:
1)прізвище, ім’я та по батькові особи, якій надається право тимчасового доступу до речей і документів;
2)дата постановлення ухвали;
3)положення закону, на підставі якого постановлено ухвалу;
4)прізвище, ім’ятапобатьковіфізичноїособиабонайменуванняюридичноїособи, які мають надати тимчасовий доступ до речей і документів;
5)назва, опис, іншівідомості, якідаютьможливістьвизначитиречіідокументи, до яких повинен бути наданий тимчасовий доступ;
6)розпорядження надати (забезпечити) тимчасовий доступ до речей і документів зазначеній в ухвалі особі та надати їй можливість вилучити зазначені речі і документи, якщо відповідне рішення було прийнято слідчим суддею, судом;
7)строк дії ухвали, який не може перевищувати одного місяця з дня постановлення ухвали;
324
8) положення закону, які передбачають наслідки невиконання ухвали слідчого судді, суду.
1. Ухвала слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів складається з вступної, мотивувальної та резолютивної частини.
Увступній частині ухвали має бути зазначено, який слідчий суддя, суд, де, коли, заучастюякихсуб’єктівкримінальної процесуальноїдіяльності розглянувклопотання сторони про тимчасовий доступ до речей та документів.
Умотивувальній частині ухвали викладається мотивування рішення слідчого судді, суду. Обґрунтовується, пояснюється, чому стороні надається право тимчасового доступу до речей і документів, на яких доказах слідчий суддя, суд ґрунтував свої міркування і висновки.
Урезолютивній частині ухвали міститься конкретне формулювання рішення, яке приймаєслідчийсуддя, суд. Церішеннямаєґрунтуватисянаположенняхмотивувальної частини ухвали, логічно випливати з неї. Резолютивна частина ухвали повинна бути викладена чітко і ясно, щоб при її виконанні не виникало сумнівів щодо речей
ідокументів, до яких надається доступ. У цій частині ухвали повинно міститися рішення слідчого судді, суду надати тимчасовий доступ до речей і документів зазначеній в ухвалі особі та надати їй можливість їх вилучити. Наприкінці ухвали вказується, що у разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів, слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів, має право постановити ухвалу про проведенняобшукузметоювідшуканнятавилученнязазначенихречейідокументів. Маєбути вказано, також, що ухвала залишається в силі протягом одного місяця з дня її постановлення.
Ухвала слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів складається у двох примірниках. Зазначеній в ухвалі слідчого судді, суду особі вручається оригінал ухвали та її копія. Другий примірник ухвали залишається у судовій справі.
Стаття 165
Виконання ухвали слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів
1.Особа, яка зазначена в ухвалі слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів як володілець речей або документів, зобов’язана надати тимчасовийдоступдозазначенихвухваліречейідокументівособі, зазначенійувідповідній ухвалі слідчого судді, суду.
2.Зазначена в ухвалі слідчого судді, суду особа зобов’язана пред’явити особі, яка зазначена в ухвалі як володілець речей і документів, оригінал ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів та вручити її копію.
3.Особа, яка пред’являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів, зобов’язаназалишитиволодільцюречейідокументівописречейідокументів, якібули вилучені на виконання ухвали слідчого судді, суду.
325
4. На вимогу володільця особою, яка пред’являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів, має бути залишено копію вилучених документів. Копії вилучених документів виготовляються з використанням копіювальної техніки, електронних засобів володільця (за його згодою) або копіювальної техніки, електронних засобів особи, яка пред’являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів.
1.Оскільки ухвала слідчого судді, суду є обов’язковою для виконання всіма підприємствами, установами і організаціями, службовими особами і громадянами, ніякі обставини не можуть бути поважними для відмови пред’явити або добровільно видатиречі, документи, яківимагаєуповноваженаособа. Якщоволоділецьвідмовляється виконати ухвалу слідчого судді, суду про надання доступу до речей та документів, йому роз’яснюється, що це спричиняє для нього негативні правові наслідки у вигляді проведення за судовим рішенням обшуку з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.
2.Перед проведенням цієї процесуальної дії особа, якій надано дозвіл на тимчасовий доступ до речей і документів, пред’являє їх володільцю оригінал ухвали суду, вручає її копію та пропонує надати до них доступ. Пред’явлення ухвали володільцю речі та документу гарантує його право знати, хто і на яких підставах проводить процесуальну дію. Факт пред’явлення ухвали слідчого судді, суду, вручення її копії засвідчується підписом володільця на оригіналі цього судового рішення.
3.Якщо речі та документи вилучаються, складається їх опис, який вручається володільцю. В описі вилучених речей зазначається їх назва, кількість, міра, вага, матеріал, зякоговонивиготовлені, таіндивідуальніознаки. Вописівилученихдокументів вказується їх назва та зміст. Копія опису вилучених речей та документів, складена слідчим, долучається до кримінального провадження.
4.Уповноважена особа, яка провадить процесуальну дію, зобов’язана залишити на вимогу володільця копію вилучених документів. Копії вилучених документів виготовляютьсязвикористаннямкопіювальноїтехніки, електроннихзасобівволодільця за його згодою або копіювальної техніки, електронних засобів особи, яка пред’являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів. У разі неможливості виготовлення копій вилучених документів слідчий вносить до протоколу процесуальної дії запис про вимогу володільця надати їх копії. Вони виготовляються негайно після появи такої можливості та вручаються володільцю вилучених документів.
Стаття 166
Наслідки невиконання ухвали слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів
1. Уразіневиконанняухвалипротимчасовийдоступдоречейідокументівслідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями цього Кодексу з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.
326
2. У разі якщо дозвіл на проведення обшуку надано за клопотанням сторони захисту, слідчий суддя, суд доручає забезпечення його проведення слідчому, прокурору або органу внутрішніх справ за місцем проведення цих дій. Проведення обшуку здійснюється за участю особи, за клопотанням якої надано дозвіл на його проведення, згідно з положеннями цього Кодексу.
1.Ухвала слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів набираєзаконноїсилизмоментуїїоголошення. Вонаєобов’язковоюдляосіб, якіберуть участь у кримінальному провадженні, а також для всіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та місцевого самоврядування, їх службових осіб і підлягає виконанню на всій території України.
У разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів застосовується кримінально-процесуальна санкція. Слідчий суддя, суд за клопотанням стороникримінальногопровадження, якійнаданоправонадоступдоречейідокументів, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку з метою відшукання тавилученнязазначенихречейідокументів. Такаухвалаповиннавідповідативимогам, встановленим ст. 235 КПК.
2.Якщо дозвіл на проведення обшуку надано за клопотанням сторони захисту, слідчий суддя, суд мотивованою ухвалою доручає його проведення слідчому, прокурору або органу внутрішніх справ за місцем проведення цих дій. Обшук проводиться за участю особи, яка звернулася з клопотанням про надання дозволу на його проведення.
327
ГЛАВА 16
ТИМЧАСОВЕ ВИЛУЧЕННЯ МАЙНА
Стаття 167
Підстави тимчасового вилучення майна
1.Тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливостіволодіти, користуватисятарозпоряджатисяпевнимйогомайномдовирішення питання про арешт майна або його повернення.
2.Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення;
3) єпредметомкримінальногоправопорушення, пов’язаногозїхнезаконнимобігом; 4) набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них,
або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
1.Тимчасовевилученнямайнаєодниміззаходівзабезпеченнякримінальногопровадження. При його застосуванні обмежується право особи, гарантоване ст.41 КонституціїУкраїни. Притимчасовому вилученнімайнапідозрюванийфактичнопозбавляється можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про його арешт або повернення.
Тимчасовомувилученнюпідлягаємайноувиглядіречей, документів, грошей. Під річчю слід розуміти предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов’язки. Документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об’єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ фактучиобставини. Гроші– цезаконний платіжний засіб, обов’язковий доприймання за номінальною вартістю на всій території України. Таким платіжним засобом є грошова одиниця України – гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні
увипадках і в порядку, встановлених законом.
2.Тимчасовому вилученню підлягає майно у вигляді речей, документів, грошей, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, пов’язаногозїхнезаконним обігом; набутіврезультаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спря-
моване кримінальне правопорушення.
328
Засоби вчинення кримінального правопорушення – це предмети матеріального світу, що застосовуються особою при вчиненні суспільно небезпечного діяння. Знаряддя кримінального правопорушення – це предмети, використовуючи які особа вчиняє фізичний вплив на матеріальні об’єкти. Під предметом кримінального правопорушення розуміють предмети матеріального світу, у зв’язку з якими чи з приводу якихвчиняється такеправопорушення. Слідикримінальногоправопорушенняувузькому розумінні – це матеріально фіксовані відображення зовнішньої будови одного об’єкта на іншому. Якщо такі сліди збереглися на речах, документах, вони тимчасового вилучаються. Винагорода за вчинення кримінального правопорушення – це гроші, цінності та інші речі, надані особі з метою схилити її до його вчинення. Речі, документи, здобуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, або на які воно було спрямоване – це об’єкти такого правопорушення. Доходи від набутих у результаті вчинення кримінального правопорушення речей, грошей – це все те, що набуто від реалізації майна, отриманого злочинним шляхом.
Піддостатнімиданимидляпроведеннятимчасовоговилученнямайнарозуміються відомості, що містяться в показаннях свідків, потерпілих, підозрюваних, у протоколах слідчих дій, а також одержані в ході проведення негласних слідчих дій.
Стаття 168
Порядок тимчасового вилучення майна
1.Тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208 цього Кодексу. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов’язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом.
2.Тимчасовевилученнямайнаможездійснюватисятакожпідчасобшуку, огляду.
3.Слідчий, прокурор, іншауповноваженаслужбоваособапідчасзатриманняабо обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов’язана скласти відповідний протокол.
4.Післятимчасовоговилученнямайнауповноваженаслужбоваособазобов’язана забезпечити схоронність такого майна в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
1. Тимчасове вилучення майна застосовується при затриманні особи у порядку, передбаченому статтями 207, 208 КПК. Якщо затримання було проведено не уповноваженоюслужбовоюособою, воназобов’язанаодночасноіздоставленнямзатриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно.
При передачі тимчасово вилученого майна складається протокол, в якому вказується, хтопередавіякауповноваженаслужбоваособаприйняламайно, іззазначенням його назви, кількості, міри, ваги, матеріалу, з якого воно виготовлено та індивідуальних ознак.
329
2.Тимчасове вилучення майна здійснюється також під час обшуку, огляду. Порядок проведення цих слідчих дій визначений у статтях 236, 237 КПК.
3.Слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов’язана скласти відповідний протокол.
Протокол складається з вступної, описової та заключної частини. Вступна частина повинна містити відомості про: місце, час проведення та назву процесуальної дії; – особу, яка проводить процесуальну дію (її прізвище, ім’я, по батькові, займана посада); усіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії (їх прізвища, ім’я, по батькові, дата народження та місце проживання); інформацію про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічнихзасобівфіксації; характеристикитехнічнихзасобівфіксаціїтаносіївінформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, та порядок їх використання. В описовій частини протоколу вказуються відомості про: послідовність дій; отримані в результаті процесуальної дії речі, документи, гроші. У заключній частині протоколузазначається про: тимчасово вилучені речі, документи, гроші; спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу; зауваження і доповнення до письмового протоколу з боку учасників процесуальної дії.
Передпідписаннямпротоколуучасникампроцесуальноїдіїнадаєтьсяможливість ознайомитися із його текстом. Зауваження і доповнення зазначаються у протоколі перед підписами. Протокол підписують усі учасники, які брали участь у проведенні процесуальної дії.
4.Уповноважена службова особа зобов’язана забезпечити схоронність тимчасово вилученого майна. Процедура його зберігання визначена в інструкції про порядок вилучення, обліку, зберіганнятапередачіречовихдоказівукримінальнихпровадженнях, цінностейтаіншогомайнаорганамидосудовогорозслідуванняісуду, яказатверджена відповідною постановою Кабінету Міністрів України. Порядок зберігання залежить від того, що собою становить вилучене майно. Наприклад, гроші підлягають передачі на зберігання до фінансових органів. Документи зберігаються при справі,
аінше майно – у спеціально пристосованих приміщеннях.
Стаття 169
Припинення тимчасового вилучення майна
1. Тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено:
1)запостановоюпрокурора, якщовінвизнаєтакевилученнямайнабезпідставним;
2)за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна;
3)у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу.
1. Прокуроруповноваженийвинестипостановупровизнаннябезпідставним тимчасове вилучення майна, коли немає достатніх підстав вважати, що вилучені речі, документи, гроші: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи
330