Нетрадиционные полезные культуры Самаркандской области

1НОМОЗОВА З.Б., 2УМУРЗАКОВА З.И.

Самаркандский Государственный университет им. А. Навои, факультет естественных наук, кафедра ботаники и физиологии растений Университетский бульвар, 15, г. Самарканд, 703004, Узбекистан e-mail: 1 nomoz77@rambler.ru, 2 zebo59@mail.ru

Обогащение традиционной культуры пищевых, лекарственных и технических растений новыми для данного региона видами и сортами является основной задачей интродукции (Василенко, 1962; Медведев, Сметанникова, 1981).

К числу перспективных высокоурожайных, достаточно засухоустойчивых и нетрадиционных для культурной флоры Узбекистана растений следует отнести арти-

шок колючий (Cynara scolymus L.) и топинамбур (Helianthus tuberorus L.) из сем.

Asteraceae. Артишок колючий – многолетнее травянистое растение. В условиях интродукции цветет и плодоносит, т.е. проходит полный жизненный цикл. Без полива наблюдается усиление ксероморфности вегетативных органов, раннее начало цветения, меньшая семенная продуктивность. Содержание сырого протеина больше в фазе цветения (16,0 %), жира и клетчатки – в фазе плодоношения (4,2-29,6 %), безазотистых экстрактивных веществ – в начале вегетации (55,6 %). (Нуралиев, 1988; Свешникова, 1990). Растения артишока богаты микроэлементами: медью – 16,6-17,9 мг/кг, марган-

цем – 65,0-74,2 мг/кг, цинком – 43,7-52,9 мг/кг, железом – 209,7-238,2 мг/кг.

Топинамбур принадлежит к числу лучших силосных растений. Нетребовательность этого растения в отношении почвы и климата, его высокая урожайность (3070 т/га зеленой массы и 40 т/га клубней) при высоком кормовом достоинстве обеспечивают возможность и целесообразность его возделывания (Эйхе, 1966). Химический анализ растений сорта Белоклубневый, выращенный на лугово-болотных почвах показал, что в наземной части содержится значительное количество сырого белка и жира. Причем, максимальное количество сырого белка отмечено в начале вегетации (11,5 %), содержание клетчатки и общего сахара – в фазе цветения (30,7-26,8 %), безазотистых экстрактивных веществ – в фазе цветения (42,0 %), зольных элементов – в начале вегетации (15,8 %). Особый интерес представляет наличие в зеленой массе топинамбура микроэлементов: меди – 5,0-6,0 мг/кг, железа – 110-240 мг/кг, цинка –

22,8 мг/кг и марганца – 13,2-15,5 мг/кг.

ЛИТЕРАТУРА

Василенко Н.Г. Малораспространенные овощи и пряные растения. – М.: Госиздат, 1962. – С. 96-104.

Медведев П.Ф., Сметанникова А.И. Кормовые растения Европейской части СССР.

Справочник. – Л.: Колос, 1981. – С. 21-22.

Нуралиев Ю. Лечебные свойства овощных, зернoбобовых и дикорастущих съедобных растений // Лекарственные растения. – Душанбе: Маориф, 1988. – С.43-45.

Свешникова Н.Н. Продуктивность топинамбура и топинсолнечника на севере Казахстана // Топинамбур и топинсолнечник – проблемы возделывания и использования. –Иркутск, 1990. – С. 40.

Эйхе Э.П. Вопросы химии и биохимии топинамбура // Известия Латв. ССР. – 1976. –

№ 3. – С. 77-89.

Антиоксидантная активность различных классов макромицетов

1ОДАРЮК И.Д., 1КАНИБОЛОЦКАЯ Л.В., 2ПОЛОХИНА И.И., 1ТРИСКИБА С.Д., 1ФЕДОСЕЕВА А.А., 1ШЕНДРИК А.Н.

1Донецкий национальный университет, кафедра биохимии ул. Университетская, 24, г. Донецьк, 83000, Украина e-mail: sh@dongu.donetsk.ua

2Донецкий институт социального образования ул. Университетская, 2, г. Донецк, 83000, Украина

Высшие грибы, в частности представители класса Basidiomycetes, издавна использовались не только как пищевой продукт, но и как ценное сырье для получения биологически активных и лекарственных препаратов. Значительный интерес представляют исследования антиоксидантной активности высших базидиомицетов, поскольку имеющиеся на данный момент сведения об антиоксидантной активности этих организмов единичны.

Материалом исследования служили плодовые тела высших базидиальных грибов, собранных на севере Донецкой области на территории Национального природного парка «Святые Горы». Для изучения ингибирующего действия использованы водные экстракты плодовых тел 27 видов базидиомицетов (Amanita pantherina, Lepiota crispa, Amanita muscaria, Scleroderma citrinum, Paxillus atromentosus, Trametes hirsuta, Stereum hirsutum, Ganoderma applanatum, Rhizina inflata, Daedalea quercina, Coltricia perennis, Xylaria polymorpha, Thelephora palmata, Rhizopogon roseolus, Pholiota squarrosa, Lactarius rufus, Pholiota destruens, Pleurotus cornucopiae, Cantharellus cibarius, Amanita vaginata, Auricularia auricula-juda, Lycoperdon perlatum, Tricholoma equestre, Russula olivacea, Fistulina hepatica, Leccinum percandidum, Auricularia mesenterica, Grifola frondosa) различных эколого-трофических групп – си-

мбиотрофы, ксилотрофы, гумусовые и подстилочные сапротрофы и копротрофы. Об антиоксидантной активности (АОА) грибных образцов судили по торможению процесса окисления модельного субстрата, моделирующего перекисное окисление липидов, Твина-80 (полиоксиэтиленсорбитанмоноолеат) (Благородов и др.). Все исследованные экстракты съедобных грибов, кроме Pholiota squarrosa, обладают антиоксидантной активностью. Степень ингибирования окисления Твина-80 у исследованных экстрактов колеблется от 6 до 49 %.

Показано, что наибольшим антиоксидантным действием обладают экстракты дереворазрушающих грибов Stereum hirsutum, Ganoderma applanatum, Daedalea quercina. Прослеживалась высокая АОА у видов произрастающих на дубе. Однако, четкой корреляции между средой произрастания и ингибирующим действием не выявлено. Так, образцы грибов рода Pholiota, произрастающие на мягких лиственных породах, проявляли низкую АОА или прооксидантное действие в процессе окисления Твина-80. Однако Pleurotus cornucopiae, имеющий сходное с родом Pholiota место произрастания, имел высокую антиоксидантную активность (38 %). Также нет четко выраженной корреляции между видовой принадлежностью и АОА. Так в группе образцов рода Amanita максимальную антиокисдантную активность проявляет A. vaginata (37 %), а прооксидантным действием обладает A. muscaria. В тоже время

Auricularia mesenterica и A. auriculajuda обладают выраженным ингибирующим дейс-

твием (26 и 52 % соответственно).

Таким образом, исследована антиоксидантная активность экстрактов различных видов грибов в процессе окисления Твина-80. Выявлены образцы с наибольшим антиоксидантным действием. Изученная группа образцов является перспективной для дальнейших исследований в качестве источника природных антиоксидантов.

ЛИТЕРАТУРА

Благородов С.Г., Шепелев А.П., Дмитриева Н.А. и др. Определение антиокислительной активности химических соединений // Хим.-фарм. журн. – 1987. – 60, № 3. – С. 292-296.

Індефікація кореляційних зв’язків між показниками депресії

впоколінні М1 рослин озимої пшениці

ічастотою змінених форм в другому поколінні

ОКСЬОМ В.П.

Інститут фізіології рослин та генетики НАН України вул. Васильківська, 31/17, Київ, 03022, Україна е-mail: oksem_vova@ukr.net

З метою розробки методів генетичного поліпшення сортів озимої пшениці за допомогою індукування мікромутацій в 2006 р. були закладені досліди на трьох сортах озимої пшениці: Скарбниця, Заможність і Єдність селекції Одеського селекційногенетичного інституту УААН.

На зразки сухого насіння діяли гамма-променями 100, 150, 200 Гр, а також хімічними мутагенами – нітрозоетилсечовиною (НЕС) в концентраціях 0,005 %, 0,025 %, 0,05 % та 1,4-бісдіазоацетилбутаном (ДАБ) 0,1 % і 0,2 %. Експозиція дії мутагенів становила 18 годин. Згідно схеми досліду кожен варіант обробленого мутагенами насіння висівали в 10 рядків довжиною 1,5 м по 100 насінин в ряд з міжряддям 15 см. В першому поколінні для встановлення впливу мутагенних факторів визначали показники польової схожості і виживання рослин, проводили структурний аналіз рослин М1, для чого відбирали по 30 рослин з кожного варіанта. Аналіз проводили за показниками: висота рослини, загальна і продуктивна кущистість, довжина головного колоса, кількість колосків та зерен з головного колоса, вага зерна з головного колоса та самої рослини, маса 1000 зерен. Облік і виділення змінених форм проводили ретельно оглядаючи рослини впродовж вегетаційного періоду в поколіннях М1, М2. Математичну обробку даних проводили за допомогою комютерної програми обробки статистичних даних SPSS 13.0.

В результаті детального аналізу рослин першого покоління встановлено, що внаслідок мутагенної дії на рослини сортів озимої пшениці по схожості, виживання, показникам структури врожайності варіанти обробки мутагенами мали високі показники депресії (d – відношення показника розвитку ознаки при дії мутагенного чинника до значення його в контролі). За допомогою трьхфакторного дисперсійного аналізу нами встановлено, що показники депресії в основному залежали від мутагену і генотипу, а також взаємодії факторів генотип х ознака, мутаген х ознака. Провівши кореляційний аналіз між показниками депресії в М1 загального масиву даних по трьом со-

ртам озимої пшениці і частотою змінених форм в М2 , в вивченому діапазоні доз і концентрацій, нами встановлені достовірні зв’язки середньої та високої сили по всіх вивчених ознаках. Зокрема, зворотню кореляцію високої сили встановлено між частотою змінених форм в М2 і депресією по висоті рослин (r = 0,81 + 0,15), кількістю колосків в головному колосі (r = - 0,83 + 0,14), кількістю зерен в головному колосі (r = - 0,81 + 0,15), масою зерна з головного колоса (r = - 0,74 + 0,17), довжиною головного колоса (r = - 0,7 + 0,18). А також зворотню кореляцію середньої сили з тим же показником з рівнем депресії інших елементів структури врожайності, схожості та виживання (r = від - 0,55 до - 0,68). Виявлені зворотні кореляційні зв’язки високої і середньої сили на трьох сортах озимої пшениці свідчать про те, що за рівнем прояву показників депресії в вивченому діапазоні доз і концентрацій мутагенів можна передбачити вихід мутацій в М2-М3, а отже з огляду на це планувати об’єми добору у варіантах, що отримали мутагенну дію, і, при необхідності, зменшувати об’єм вибірки в заздалегідь неперспективних варіантах. Найбільш інформативними для цього на першому етапі є схожість і виживання, де виявлені кореляційні зв’язки середньої сили. Перед початком добору на основі структурного аналізу, як інформативні можна використовувати такі показники, як висота рослин, довжина головного колоса, кількість колосків з головного колоса, маса зерна з головного колоса, де виявлено кореляцію високої сили. Незважаючи на високу кореляцію виходу частоти змінених форм в М2 з кількістю зерен в головному колосі цей показник не може використовуватись в даних цілях так, як має досить високий розмах варіації.

Вплив промислового забруднення на асиміляційний апарат

Рopulus bolleana Lauche та Betula pendula Roth

ПІСКОВА О.М.

Криворізький ботанічний сад НАН України, відділ фізіології рослин та біології ґрунтів вул. Маршака 50, м. Кривий Ріг, 50089, Україна

е-mail: piskovajaolga@rambler.ru

Зростання індустріалізації призводить до високого рівня антропогенної емісії токсичних речовин у біосферу. Одними з перших весь комплекс техногенного впливу зазнають рослини, які ростуть на різній відстані від стаціонарних джерел забруднення (Рогульова, 2007). Тому особливої актуальності набуває з’ясування фізіологобіохімічних аспектів стійкості рослин до несприятливих чинників (Усманов, 2001). Нажаль, на сьогодні, майже не вивченим залишається стресовий відгук деревних рослин на комплексний вплив важких металів в емісіях хімічної промисловості. Тому метою роботи було дослідити видоспецифічну акумуляцію важких металів, зокрема Zn, Ni, Pb і Cd, та їх вплив на процеси пероксидації в фотосинтезуючих органах деревних рослин. Об’єктами дослідження були тополя Болле (Populus bolleana Lauche) та береза бородавчаста (Betula pendula Roth), які ростуть на проммайданчику ЗАТ «Криворізький суриковий завод» (зона сильного забруднення) та смт Софіївка (умовний контроль). Для аналізу відбиралися листки у фази повного відособлення листка (I фаза) та завершення його росту (II фаза), де вивчався вміст Zn, Ni, Pb та Cd, а також ТБКактивних продуктів.