В результаті осушувальної меліорації в 60-ті роки ХХ ст. значного впливу зазнали популяції С. mariscus. Т.Л. Андрієнко навіть припускала, що всі вони втрачені (Андрієнко, 1982). Хоч пізніше їй вдалось підтвердити місцезростання виду в околицях с. Дермань Здолбунівського р-ну (Андрієнко, Попович, 1986).

Результати наших досліджень показали, що з наведених А.І. Барбаричем місцезростань С. mariscus на сучасному етапі збереглись такі: вище згадана популяція С. mariscus біля с. Дермань Здолбунівського р-ну, хоча стан її викликає занепокоєння (популяція не численна і представлена кількома куртинами); в заплаві р. Горинь між селами Посягва і Тайкури, популяція не численна, не утворює щільних картин, представлена окремими куртинами. Крім того, нами виявлені нові місцезростання виду для Волинської височини: околиці м. Дубно, Рівненської обл., хоча популяція в даному місці знаходиться на межі зникнення, та околиці с. Копитків Здолбунівського р-ну Рівненської обл., де вид представлений декількома сотнями особин. Останнє місцезростання виду, очевидно, походить від наведеного ще у 1952 А.І. Барбаричем – між селами Івачкове і Новомильськ Здолбунівського р-ну. Оскільки цей болотний масив тягнеться від Новомильська до Копиткова ми припускаємо поширення виду в 1956-1957 роки, коли на дані території проводились торфорозробні роботи. На даному етапі наших досліджень ми плануємо підготувати обгрунтування до створення заказника для збереження С. mariscus на цій території.

ЛІТЕРАТУРА

Андриєнко Т.Л. Изменение флоры болот УССР под влиянием мелиорации. Редкие виды флоры болот УССР // Изменение растительности болот УССР под влиянием мелиорации. – К., 1982. – С. 49-97.

Андриенко Т.Л., Попович С.Ю. Современное состояние и охрана редких сообществ

Сladium mariscus и Schoenus ferrugineus на Украине // Бот. журн. – 1986. – 71, № 4. – С. 557-561.

Барбарич А.І. Меч-трава болотна – третинний релікт на південній межі Ураїнського Полісся // Укр. бот. журн. – 1962. – 19, № 4 – С. 71-78.

Мельник В.И., Баранский А.Р., Матейчик В.И. Динамика ареала Cladium mariscus

(Cyperaceae) в Украине // Бот. журн. – 2006. – 91, № 4. – С. 565-571.

Накопичення радіонуклідів лучною рослинністю Західного Полісся

МАКСИМЕЦЬ О.І.

Рівненський державний гуманітарний університет, кафедра біології та прикладної екології вул. Остафова, 29 а, м. Рівне, 33000, Україна

e-mail: rdguecology@meta.ua

Радіаційне забруднення території України у зв’язку із складною динамікою викиду та метеоумовами характеризується високим ступенем неоднорідності за радіонуклідним складом, фізико-хімічними формами радіоактивних випадінь та щільністю забруднення. Значна частина радіаційно забруднених територій – це УкраїнськоБілоруське Полісся з високою контрастністю ландшафтно-геохімічних умов, вираженою строкатістю ґрунтово-рослинного покриву (Іванов, 2001).

З погляду формування дозових навантажень на сільське населення у разі перорального надходження радіоізотопів стронцію і цезію в організм з продукцією тваринництва природні луки і пасовиська є критичною ланкою ланцюга живлення, саме тому, вивчення динаміки переходу радіонуклідів із ґрунту у лучну рослинність та процесів їх самоочищення є досить актуальним і на сьогоднішній час. У зв’язку з актуальністю цієї проблеми нами проводиться дослідження зміни рівня забруднення лук, природних пасовищ та тваринницької продукції в зоні радіаційного забруднення Західного Полісся України.

Після потрапляння у ґрунт радіонукліди можуть перебувати у наступних формах: водорозчинній, обмінній, необмінній та міцно фіксованій. Найкраще поглинаються рослинами водорозчинні форми радіонуклідів, а їхнім резервом в свою чергу служать обмінні форми (Анненков, Юдинцева, 1991).

Для лук характерний більш інтенсивний перехід радіонуклідів у рослинність у порівнянні із агроценозами, що пояснюється наявністю на природних луках дернин. Природна лучна рослинність здатна накопичувати радіонукліди, що в свою чергу інтенсифікує їх перехід як внаслідок кореневого і базального поглинання, так і більшої мобільності радіонуклідів у дерновому шарі порівняно з ґрунтом, що зумовлено підвищеним вмістом органічної речовини і кореневих виділень у ґрунтовий розчин (Іванов, 2001). Про те, із часом після надходження радіонуклідів у ґрунт змінюються їхні фізико-хімічні форми, радіонукліди стають менш доступними рослинам, відбувається комплекс хімічних реакцій, пов’язаних із входженням їх у кристалічну решітку глинистих мінералів, іонним обміном, хімічним осадженням, перетворюючись у резерв.

Надходження радіонуклідів із ґрунту у лучну рослинність залежить від видового складу травостою і, відповідно, від різної будови та розподілу у ґрунтовому профілі кореневих систем рослин, властивостей ґрунту на яких сформовані луки, наявністю і характеристиками лучної дернини, водним режимом ґрунтів, а з іншого боку – властивостями радіонуклідів як ізотопів хімічних елементів і фізичним розпадом (Долін, Бондаренко, Орлов, 2004).

Таким чином, визначення вмісту мобільних форм радіонуклідів у ґрунтах, коефіцієнту переходу їх у лучну рослинність та дослідження процесів самоочищення у лучних біогеоценозах Західного Полісся є досить актуальним, оскільки, дає можливість проаналізувати на сьогоднішній час міграцію радіонуклідів у ланцюзі ґрунт – лучна рослинність – тварина – людина.

ЛІТЕРАТУРА

Анненков Б.Н., Юдинцева Е.В. Основы сельскохозяйственной радиологии. – М.: Агро-

промиздат, 1991. – 287 с.

Долін В.В., Бондаренко Г.М., Орлов О.О. Самоочищення природного середовища після Чорнобильської катастрофи / За ред. Е.В. Соботовича. – К.: Наук. думка, 2004. – 221 с.

Іванов Ю.О. Динаміка перерозподілу радіонуклідів у ґрунтах і рослинності // Чорнобиль: Зона відчуження: Збірник наукових праць. – К.: Наук. думка, 2001. – С. 47-77.

Региональная оценка запасов сырья дикорастущих хозяйственно-полезных видов растений Республики Беларусь

МАСТИБРОТСКАЯ И.П.

Институт экспериментальной ботаники им. В.Ф. Купревича НАН Беларуси, сектор кадастра растительного мира Республики Беларусь ул. Академическая, 27, г. Минск, 220072, Беларусь

e-mail: mastibrotskaya@mail.ru

Для рационального использования растительных ресурсов в рамках ведения Государственного кадастра растительного мира Республики Беларусь нами разработаны методические подходы и проведена региональная оценка запасов дикорастущих хозяйственно-полезных видов растений. В 2005-2008 гг. были исследованы их популяции на территории Витебской, Гродненской и Минской областей по разработанному алгоритму. Он основывается на сочетании различных методик и максимально полном учете всей имеющейся информации об исследуемых объектах (характер размещения каждого вида, его эколого-биологические особенности, приуроченность к местообитанию, степень участия вида в сообществах и т.д.). Алгоритм региональной оценки запасов сырья состоит из следующих этапов:

1.Анализ приуроченности видов к экотопам, их распределения по растительным сообществам и в зависимости от градиентов факторов среды. Для лесных хозяйс- твенно-полезных видов растений было изучено распределение по различным типам леса и отношение к трофности и влажности почв. Так, например, установлено, что максимальное количество ценопопуляций Vaccinium vitis-idaea встречается в крайне бедных необходимыми минеральными веществами и свежих условиях местопроизрастания, а Vaccinium myrtillus – в относительно бедных и влажных условиях. Для луговых видов растений проводился анализ распределения по луговым сообществам, их приуроченности к экотопам в зависимости от уровня грунтовых вод. Например, выявлено, что Potentilla erecta предпочитает сообщества, которые формируются на достаточно влажных, небогатых, преимущественно средне- и слабокислых почвах с уровнем грунтовых вод на глубине 0,7 м. Изучение распределения видов позволило выявить сообщества, в которых целесообразно проводить сбор лекарственного сырья, а также степень активности и особенности их обилия и покрытия в различных экосистемах.

2.Обработка материалов полевых исследований популяций хозяйственнополезных видов растений и лесотаксационных данных, в результате которой определяются проективное покрытие исследуемых видов в конкретных сообществах и площадь их зарослей. Для региональной оценки запасов сырья нами определено среднее проективное покрытие видов в разных местообитаниях.

3.Определение урожайности дикорастущих хозяйственно-полезных видов растений. Использовались 3 метода оценки урожайности: на учетных площадках, по модельным экземплярам, по проективному покрытию (Методика …, 1986).

4.На основании полученных результатов рассчитывается биологический запас сырья.

5.Определение эксплуатационного запаса с учетом исключаемых участков для заготовки лекарственного сырья и данных по урожайности.

6.Расчет возможных ежегодных объемов заготовок, учитывая величины эксплуатационного запаса и данные о сроках восстановления первоначального запаса сырья.

7.Оценка динамики запасов сырья. Так, например, была определена динамика запасов лекарственного сырья некоторых видов с 1995 по 2005 гг. для Молодечненского района.

Полученные сведения заносились в специализированные базы данных кадастровой книги хозяйственно-ценных растений Государственного кадастра растительного мира Республики Беларусь.

На основании проведенных исследований в рамках задания Национальной системы мониторинга разработана программа мониторинга лекарственных видов растений, которая предназначена для оценки их состояния, запасов сырья и изучения размещения данных видов растений на территории административных районов и республики в целом (Мастибротская, 2008).

Развертывание системы Государственного кадастра растительного мира Республики Беларусь и реализация программы мониторинга лекарственных видов растений позволят получить информацию о состоянии популяций и запасах хозяйственнополезных видов растений, необходимую для принятия решений в области охраны и рационального использования растительных ресурсов республики.

ЛИТЕРАТУРА

Мастибротская И.П. Программа мониторинга лекарственных видов растений Республики Беларусь // Мониторинг и оценка состояния растительного мира: Материалы межд. на-

уч. конф. – Минск, 2008. – С. 75-77.

Методика определения запасов лекарственных растений. – М., 1986. – 50 с.

Особливості функціонування асиміляційного апарату лілійників та пенстемонів

в умовах гірничо-збагачувального підприємства

МАШТАЛЕР Н.В., ЧИПИЛЯК Т.Ф.

Криворізький ботанічний сад НАН України вул. Маршака, 50, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50089, Україна

У рослин, що зростають в умовах дії промислових емісій, відбуваються певні зміни функціональних характеристик асиміляційного апарату. Метою роботи було з’ясування особливостей транслокації важких металів та вмісту пігментів в асиміляційному апараті пенстемонів і лілійників за дії викидів гірничо-збагачувального підприємства.

Забруднення промислового майданчику призводить до значної акумуляції важких металів в асиміляційному апараті як лілійників, так і пенстемонів. Так, цинк найбільш активно акумулювався Penstemon arisonicus, а свинець – P. laevigatus і P. arisonicus. Для P. cobea і P. digitalis значення показників внутрішьотканинного за-

бруднення листків були в 2-5 разів меншими, ніж у вище означених. Досліджені види лілійників мали практично однакову здатність акумулювати свинець та цинк, тоді як культивар лілійнику Stagecoach майже в 5 разів більше накопичував свинець, а Winnie the Pooh – в 3 рази цинк. Означені культивари відзначаються високим рівнем накопичення кадмію в умовах промислового майданчику – коефіцієнт внутрішньотканинного забруднення листка у Stagecoach становить 5,1, у Winnie the Pooh 4,5. Серед пенстемонів найвищі відносні показники накопичення кадмію мають P. venustus,

P.laevigatus (3,5 та 3,0 відповідно), міді – P. venustus, P. laevigatus і P. arisonicus (від

1,62 до 2,2). Для більшості досліджених лілійників цей показник для міді коливається від 1,8 (cv.Winnie the Pooh) до 2,3 (cv. Stagecoach). За дії забруднення найбільш інтенсивно відбувається транслокація свинцю та заліза в листки всіх досліджених рослин – рівень накопичення перевищував показники для умовного контролю в 15-40 разів.

Урослин в умовах забруднення спостерігається суттєва інтенсифікація процесів перекісного окиснення ліпідів, про що свідчить підвищення в 2,4-2,8 разів кількос-

ті ТБК-активних продуктів у P. venustus, P. laevigatus і P. arisonicus та у 3,4 і 3,8 разів

уHemerocallis lilioasphodelus і cv. Stagecoach, відповідно. Загальною тенденцією для більшості досліджених інтродуцентів є зменшення вмісту основних пігментів фотосинтезу за дії полютантів. Так, у листках P. cobea, P. digitalis і P. laevigatus вміст хлорофілу а становив 65-75% до контролю, а у P. arisonicus та P. venustus – 45-48%. Вміст хлорофілу b, практично у всіх видів пенстемон, зменшується на 50%. У cv. Stagecoach, в більшій мірі ніж у інших лілійників, зменшується кількість хлорофілу а (на 46%), тоді як у cv.Winnie the Pooh майже в два рази знижується вміст хлорофілу b. В той же час, у листках H. lilioasphodelus вміст пігментів в умовах забруднення значно перевищує контрольні показники. За дії забруднення кількість каротиноїдів у

P.digitalis та P. laevigatus зросла в 3,3 рази, тоді як у P. venustus – лише на 5-25%. У

двох видів пенстемонів (P. cobea, P. arisonicus) та всіх досліджених лілійників встановлено значне зменшення вмісту каротиноїдів. Найменша кількість каротиноїдів, за дії промислового забруднення, виявлена в листках H. lilioasphodelus і H. middendorffii (0,01 мг/г сирої речовини).

Аналіз отриманих результатів показав, що серед пенстемонів найвищі рівні транслокації до листків таких елементів як кадмій, цинк, свинець, залізо та нікель мають P. arisonicus, P. venustus і P. laevigatus, тоді як у лілійників cv. Stagecoach. У за-

значених видів та сортів за дії забруднення відмічені значні темпи зростання ТБКактивних продуктів, що свідчить про інтенсивний розвиток вільнорадикальних процесів ПОЛ. Водночас для лілійників відмічене зменшення кількості хлорофілів і каротиноїдів, тоді як у пенстемонів при зменшенні кількості хлорофілу відбувається зростання вмісту каротиноїдів.