III.ФІЛОСОФІЯ АНТИЧНОСТІ

3.1.Давня Греція

3.1.1.Витоки античного космоцентризму

3.1.2.Натурфілософія Мілетської школи "Логос" Геракліта

3.1.3.Вчення Піфагора

3.1.4.Онтологізм і атомізм досократиків

3.1.5.Давньогрецька філософія класичного періоду: софісти, Сократ, Платон

3.1.6.Філософська система Арістотеля

3.2. Елліністичний та римський періоди античної філософії

3.2.1.Перипатетики і академічна філософія

3.2.2.Цінності буття епікуреїзму

3.2.3.Сенс життя в стоїцизмі і скептицизмі

3.2.4.Світоглядні ідеали римських мислителів

3.2.5.Неоплатонізм

Давньогрецька філософія охоплює більш ніж тисячолітній період — із VII ст. до н. е. до V ст. н. е. Формування і становлення філософського погляду на світ підготували міфологія, література, культура, де визначалися місце і роль людини в Універсумі, пояснювалися мотиви причин і дій. У давньогрецькій філософії ми знаходимо зародження ідей та думок, які сьогодні є невід'ємною складовою європейської духовної культури. Саме вона визначала стиль сучасного філософського мислення, вічне прагнення людини до мудрої істини, яке ніколи не може завершитися повністю.

Ключові слова

теогонія, апейрон, логос, гомеомерія, атом, ейдос, ідея, софістика, автаркія, гедонізм, матерія, форма, ентелехія, деміург, анамнезис, евдемонізм

В період еллінізму зусилля, спрямовані на пізнання об'єктивного світу, на активну участь у політичному житті, які були притаманні грецьким філософам, поступово змінились індивідуалізмом, моралізуванням або скептицизмом і еклектицизмом. Філософів тепер цікавить не стільки питання, що є і як існує світ, скільки проблема — як потрібно жити, аби уникнути лиха, біди і небезпеки, що загрожують звідусіль. У філософії вбачається діяльність і склад думки, що звільняє людину від ненадійності, оманливості, від страху і хвилювань, яких так повно в зіпсованому житті. Разом з цим в елліністичний і римський періоди триває інтенсивне духовне життя, створюються нові школи і напрями у філософії.