- •І. Загальні дані про особистість
- •Ш. Загальна характеристика спрямованості особистості
- •Карта визначення типу важковиховуваності
- •Типи важковиховуваності дітей та підлітків:
- •Рекомендована література: 1,3,6,8,10,12,19,29,33,35,39,45,54,61,67,71, Семінарське заняття 3(1 год.). Завдання для практичної роботи:
- •Форма контролю:
Типи важковиховуваності дітей та підлітків:
-
Тип педагогічно занедбаних дітей — низький рівень розвитку моральних уявлень та соціально схвалених навичок поведінки.
-
Конституціональний тип — утруднення у вихованні, зумовлені індивідуально-психологічними особливостями особистості (акцентуації характеру, емоційна нестійкість, імпульсивність).
-
Ситуативний тип — невмілі виховні дії, які призводять до конфліктів (несправжня важковиховуваність).
-
Тип важковиховуваних дітей — утруднення у вихованні, спричинені функціональними новоутвореннями особистості, які призводять до протидії виховному впливу:
-
феномен «смислового бар'єра»;
-
феномен «афекту неадекватності»;
-
«розгалуженість взаємин» у домінуючих сферах уяви та дійсності.
Підрахувати кількість балів за шкалою і встановити тип і ступінь важковиховуваності:
Тип важковиховуваності |
Наявні показники кожного типу важковиховуваності |
Сума балів |
Педагогічно занедбаних |
1,2,3,4,5,6,7,8,9,10 |
|
Конституціональний |
11,12,13,14,15,16,17,18,19,20 |
|
Ситуативний |
21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30 |
|
Важковиховуваних дітей |
31,32, 33,34, 35, 36, 37, 38, 39,40 |
|
Підсумок:
• тип важковиховуваності визначається за найбільшою сумою набраних балів (затаблицею)Якщо різні типи важковиховуваності оцінено однаковою кількістю балів, визначається мішаний тип (наприклад: 7 балів — ситуативний та 7 балів —конституціональний; тип важковиховуваності — ситуативно-конституціональний).
• рівень важковиховуваності
0-6 балів — низький ,7-12 балів середній, 13—20 балів — високий.
СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОФІЛАКТИКА ПРАВОПОРУШЕНЬ
Семінарське заняття 1. (1 год.). Завдання для практичної роботи:
-
Дати характеристику віковим особливостям підліткового віку та правопорушенням.
-
Своєрідність соціального становлення підлітка. Вплив зовнішніх і внутрішніх чинників на процес соціальної адаптації, соціалізації, ресоціалізації підлітка.
-
Негативні фонові явища (злочинність, рекет, дармоїдство, проституція, наркоманія, токсикоманія, неформальні об'єднання асоціального спрямування і т. ін.) і проблеми правопорушень неповнолітніх.
-
Розкрити можливі форми та методи профілактичної роботи з учнями.
-
Що являє собою рання профілактика?
-
Наведіть приклад з досвіду роботи школи по попередженню відхилень у поведінці учнів. Самостійна робота(1 год).
1. Дати характеристику криміногенній ситуації у міській і сільській місцевості, її особливості (за вибором студента). Характер розвитку кримінальності в умовах індустріального міста.
Рекомендована література: 1,3,8,12,14,19,22,29,33,40,44,55,58,66,77.
Семінарське заняття2. (2 год.).
Завдання для практичної роботи:
1.Підготуйте повідомлення на одну з таких тем: "Школа як організаційно-методичний центр профілактики відхилень у поведінці учнів", "Форми й методи роботи з неблагонадійними сім'ями", "Організація виховної роботи з учнями, схильними до порушень у поведінці", "Гуманістичні засади виховного впливу на правопорушників". «Робота з важкими учнями у педагогічній системі А. С. Макаренка, В. О. Сухомлинського".
-
Розкрити можливі форми та методи профілактичної роботи з учнями. Що являє собою рання профілактика?
-
Дослідіть проблему: чому окремі підлітки з неблагонадійних сімей не порушують норм і правил поведінки, не скоюють правопорушень?
-
Наведіть приклад з досвіду роботи школи по попередженню відхилень у поведінці учнів.
Самостійна робота. (1 год).
-
Внесок у розробку теоретичних проблем профілактичної роботи та практику роботи з важковиховуваними дітьми С. Т. Шацького та П. П. Блонського.
-
Внесок у розробку теоретичних проблем профілактичної роботи та практику роботи з важковиховуваними дітьми В. Л. Виготського.
-
Внесок у розробку теоретичних проблем профілактичної роботи та практику роботи з важковиховуваними дітьми А. С. Макаренка та В. О. Сухомлинського.