- •1. Загальне поняття системи освіти.
- •2. Структура системи освіти.
- •3. Основні принципи системи освіти.
- •4. Характеристика основних державних документів про освіту в Україні.
- •1. Метод педагогічного спостереження.
- •2. Методі психоло-педагогічного експерименту.
- •3. Соціологічні методи досліждення.
- •1. Метод педагогічного спостереження.
- •2) Метод психолого-педагогічного експерименту
- •3. Соціологічні методи досліждення.
- •1) Методи педагогічного спостереження
- •2) Метод психолого-педагогічного експерименту
- •3) Соціологічні методи
- •1. Виникнення і розвиток дидактики як теоретичного компоненту педагогіки.
- •2. Взаємозвязок часткових методик
- •3. Особливості теорії навчання в Україні та сусідніх державах.
- •4. Найважливіше завдання дидактики.
- •3. Особливості теорії навчання в Україні та сусідніх державах.
- •4) Завдання дидактики
- •1) Принципи навчання у народній дидактиці
- •2) Народно-дидактичні засоби навчання
- •3) Методи та прийоми навчання у народній дидактиці
- •1) Аналіз спеціальних форм організації навчального процесу у вищій школі («Педагогіка вищої школи», Курлянд з.Н.)
- •2) Методи навчання в аналізі сучасних учених (Чайка в.М. «Основи дидактики»)
- •Класифікація методів навчання на основі внутрішнього логічного шляху засвоєння знань
- •Методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності учнів
- •Метод формування пізнавального інтересу
- •Метод формування почуття обов'язку і відповідальності у навчанні
- •Графічна перевірка
- •Тестова перевірка знань
- •3) Контроль та оцінка знань в умовах модульно-рейтингової системи навчання.
- •1) Завдання класного керівника, куратора у забезпеченні виховання молоді. (Кузьмінський, Максимюк, Омеляненко, Фіцула)
- •2) Основні напрями їх діяльності
- •3) Провідні функції їх діяльності.
3) Контроль та оцінка знань в умовах модульно-рейтингової системи навчання.
Семінар №6
1) Завдання класного керівника, куратора у забезпеченні виховання молоді.
2) Основні напрями їх діяльності
3) Провідні функції їх діяльності.
1) Завдання класного керівника, куратора у забезпеченні виховання молоді. (Кузьмінський, Максимюк, Омеляненко, Фіцула)
Демократична школа ставить у центр своєї уваги не програму, а людину з її самобутнім характером, здібностями, життєвими справами. Тому замовниками на виховання в нових умовах є не стільки держава і відомства, скільки найближчі для дитини люди — батьки, учителі, громадськість - сили, які 4 піклуються про національне, духовне відродження свого народу. Педагогом, який найближчий до учнів і має на них особливий, різнобічний вплив, є класний керівник. У Положенні про середній загальноосвітній навчально-виховний заклад зазначається: "Повсякденне керівництво навчально-виховною роботою в класі здійснює класний керівник, який призначається адміністрацією школи з числа вчителів, що викладають у цьому класі. Увільнення класного керівника від учительської роботи не передбачається, тому що тільки на уроках педагог має змогу систематично вивчати своїх дітей, вступає з ними в контакт".
Завдання і зміст виховання всебічно розвиненої особистості визначають завдання класного керівника, до яких належать:
1) забезпечення оптимальних умов для всебічного гармонійного розвитку вихованців;
2) у співдружності з батьками, вчителями, які працюють з учнями певного класу, дитячими громадськими організаціями проведення цілеспрямованої роботи щодо здійснення завдань національного виховання школярів у процесі навчально-виховної роботи в школі та за ЇЇ межами;
3) систематичне вивчення індивідуальних анатомо-фізіологічних та соціально-психологічних особливостей розвитку учнів свого класу; надавання рекомендацій учителям-вихователям, які працюють з учнями цього класу, батькам та іншим вихователям щодо необхідності врахування індивідуальних і вікових особливостей розвитку кожного вихованця у процесі індивідуальної, групової та колективної роботи;
4) здійснення організації та виховання первинного учнівського колективу. Всебічне вивчення динаміки розвитку колективу; розвиток спілкування в колективі на рівні вимог принципу демократичного співробітництва, координація діяльності вчителів, які працюють у цьому класі;
5) проведення виховних та організаційних заходів, спрямованих на створення оптимальних умов, які б сприяли зміцненню та збереженню здоров'я учнів;
6) здійснення організаційно-виховної роботи з учнями, учителями та батьками щодо формування у школярів старанності й дисциплінованості в процесі навчальної діяльності з урахуванням їхніх індивідуальних розумових можливостей;
7) організація позакласної виховної роботи з учнями, сприяння залученню вихованців до діяльності позашкільних дитячих виховних закладів, зацікавленість в участі школярів у діяльності дитячих громадських організацій;
8) проведення цілеспрямованої організаційно-педагогічної роботи з батьками, забезпечення системності у формуванні психолого-педагогічної культури батьків;
9) домагання єдності вимог до вихованців з боку школи й сім'ї, підтримання зв'язку з вихователями груп продовженого дня, керівниками гуртків, студій, спортивних секцій, дитячими громадськими організаціями;
10) ведення необхідної документації, що стосується класу, подання керівництву школи відомості про успішність, розвиток і вихованість учнів; стеження за станом ведення учнями щоденників.
Окрім функціональних обов'язків класний керівник має право: відвідувати уроки всіх учителів у своєму класі; запрошувати до школи батьків учнів класу або їх опікунів; виступати з клопотаннями перед дирекцією навчально-виховного закладу про заохочення або покарання учнів свого класу
У своїй діяльності класний керівник тісно пов'язаний з причетними до виховання шкільними і позашкільними установами. Із заступником директора школи з виховної роботи він планує свою діяльність, бере участь у підготовці й проведенні шкільних свят, урочистих подій, моральних та естетичних акцій. З учителем праці він з'ясовує питання профорієнтації старшокласників, з бібліотекарем — забезпечення класу підручниками та читання художньої літератури учнями, з учителем фізичного виховання — участь класу в кросах і спартакіадах, із керівником музичного виховання налагоджує питання естетичного виховання учнів. Немало питань можна розв'язати спільно з батьками-активістами. Отже, громадські зв'язки класного керівника урізноманітнюють, пожвавлюють виховну роботу в класі, спрямовують її на ширший і глибший вияв здібностей і уподобань школярів, на виконання головного завдання — зробити кожного учня повноцінним, зацікавленим суб'єктом виховання.
