4) Завдання дидактики

Дидактика - галузь педагогіки, яка досліджує навчання на найбільш загальному рівні - теоретичному. Це педагогічна теорія навчання, яка дає наукове обґрунтування його змісту, методів і організаційних форм.

Об'єктом дидактики є навчання як особливий вид діяльності, спрямований на передачу підростаючим поколінням соціального досвіду, його засвоєння, творче відтворення. Надбанням учня стає та частина культури, яка входить до змісту освіти і складає змістову сторону навчання.

Дидактика розглядає змістову і процесуальну сторони навчання в їх єдності. Наприклад, знання вивчаються не ізо­льовано, не самі по собі, а разом з методами їх передачі і за­своєння.

Крім завдання описувати і пояснювати процес навчання й умови його реалізації, завданням дидактики також є перетво­рення та удосконалення практики. Вона розробляє більш до­сконалу організацію процесу навчання, нові навчальні систе­ми, нові технології навчання. Дидактика, як загальна теорія освіти і навчання, розглядає загальні положення й закономірності, властиві навчанню всіх предметів. Ці закономірності відображаються у викладанні конкретних навчальних дисциплін. Водночас викладання ко­жного предмета має свою, надзвичайно суттєву специфіку. Так, навчання біології, хімії, фізиці, математиці докорінно відрізняється від навчальної роботи з таких предметів, як іс­торія і література. Ще більш специфічним є вивчення музики чи проведення навчальних занять з фізичної культури і праці. На цій підставі виділяються окремі дидактики або предметні методики.

Завдяки цьому дидактика виконує дві головні функції:

1) теоретичну (головним чином, діагностичну, прогностичну)

2) практичну (нормативну, інструментальну).

Виходячи з положень Національної доктрини розвитку освіти (2003 р.), актуальними завданнями дидактики є:

• розробка змісту загальної й професійної освіти з урахуванням особливостей соціально-економічного розвитку України

• забезпечення наукових передумов організації навчально-виховного процесу в навчальних закладах нового типу — гімназіях, ліцеях, колегіумах;

• дослідження особливостей навчання обдарованих дітей;

• обґрунтування наукових засад подальшого розвитку й підвищення пізнавальної самостійності та активності учнів у навчальному процесі;

• поглиблення досліджень, спрямованих на інтенсифікацію навчального процесу;

• обґрунтування шляхів інтеграції навчальних дисциплін;

• дослідження питань оптимізації навчального процесу на основі комп'ютеризації, використання технічних засобів навчання;

• побудова змісту й процесу навчання на засадах гуманізму;

• побудова змісту освіти на основі національної культури (мови, історії" літератури);

• наукове забезпечення аналізу й оцінювання навчальної діяльності на засадах модульно-рейтингової системи;

• пошуки нових технологій навчання, спрямованих на розвиток інтелектуальних здібностей учнів.

На сучасному етапі перед дидактикою постають такі завдання:

·  обґрунтувати і конкретизувати принципи організації навчання, обґрунтувати шляхи і засоби розвитку пізнавальної самостійності, активності, ініціативи учнів;

· визначити критерії відбору і способи конструювання основних компонентів змісту освіти у зв’язку із значним перевантаженням навчальних програм і підручників надто складним і другорядним матеріалом;

·  дослідити функції і структуру методів та форм навчання;

·  обґрунтувати міжпредметні і внутріпредметні зв’язки з метою актуалізації опорних знань, їх систематизації, формування навчальних і практичних навичок;

·  забезпечити сбалансованість соціальних і особистісних цілей в процесі навчання;

·  розробити нові освітні технології.

 

Семінар №4 “Народна дидактика – основа науково-дидактичної теорії” (Стельмахович)