- •2. Порівняльний аналіз відчуття та сприймання
- •3. Розвиток відчуттів та сприймання в процесах предметно-практичної діяльності
- •4. Рецепторна теорія відчуттів та її конкретизація у дослідженнях і.Мюллера та г.Гельмгольця
- •5.Класична психофізика та її роль у розвитку уявлень про відображальну природу психіки
- •6.Рефлекторна теорія психіки та сенсорно-перцептивних процесів
- •7. Еволюційний підхід до дослідження відчуттів і органів чуттів.
- •11. Основні характеристики відчуттів
- •13. Основний психофізичний закон та його варіанти. - Основний психофічний закон – це закон Вебера- Фехнера.
- •14. Абсолютні, різнісні та диференційні пороги чутливості.
- •15. Явище сенсорної адаптації та сенсибілізації.
- •16. Просторові характеристики відчуттів.
- •17. Часові характеристики відчуттів.
- •18. Поняття про модальність відчуттів.
- •19. Інтенсивність відчуття як його кількісна характеристика.
- •22.Еферентні системи аналізаторів та їх участь у сенсорних процесах
- •24.Проблема співвідношення сенсорного та перцептивного образів
- •25. Основні етапи становлення перцептивного образу в актуагенезі. Способи їх експериментального вивчення.
- •26. Дослідження стадіальності перцептивного образу при різних видах ручного сприймання.
- •27.Поняття ручного сприймання. Види ручного сприймання.
- •28. Порівняльний аналіз механізмів ручного та зорового сприймання.
- •29. Дослідження сприймання в асоціативній психології.
- •30. Гештальтпсихологія і проблема сприймання
- •31. Діяльнісний підхід до сприймання в суч.Псих.
- •32. Теорія перцептивних дій
- •33. Дослідження сенсорно-перцептивних процесів в контексті психологічної теорії діяльності Лєонтьєва.
- •34. Дослідження сприймання в світлі теорії установки
- •35. Основні характеристики перцептивного образу
- •36. Поняття про константність сприймання
- •37. Механізми константності сприймання. Види перцептивних констант.
- •38. Узагальненість перцептивного образу та її дослідження в різних теоріях сприймання (теорія категоризації сприймання, теорія перцептивнийх дій).
- •2)Теорія перцептивних дій:
- •39. Цілісність та структурність сприйняття. Різні погляди на їх механізми.
- •40. Предметність та осмисленість (усвідомленість) сприймання як його змістовні характеристики.
- •41. Поняття про аперцепцію. Роль аперцепції в регуляції поведінки та діяльності.
- •42. Закономірності чуттєвого відображення простору.
- •43.Проблеми сенсорного відображення простору.
- •44. Проблема перцептивного відображення простору.
- •45. Проблема розвитку сприймання простору в онтогенезі (нативізм та емпіризм).
- •46. Сприймання форми предметів.
- •47. Сприймання розміру предметів.
- •48. Сприймання об’ємності та віддаленості предметів один від одного.
- •49. Відображення напрямку локалізації предмету у просторі дискантними аналізаторами.
- •1. Зоровий.
- •2. Нюховий.
- •3. Слуховий.
- •50. Характеристики зорових відчуттів
- •51. Характеристики слухових відчуттів.
- •52. Біль як пізнавальний процес.
- •54. Характеристики тактильних відчуттів.
- •55. Функції температурного аналізатора та характеристики температурних відчуттів.
- •56. Хеморецепція та її різновиди
- •57. Особливості будови тактильного та пропріоцептивного аналізаторів людини
- •58. Смакові відчуття.
- •59. Нюхові відчуття.
- •60. Функції та характеристики пропріоцептивних відчуттів.
- •62. Сприймання руху.
41. Поняття про аперцепцію. Роль аперцепції в регуляції поведінки та діяльності.
Залежність сприймання від змісту психічного життя людини має назву аперцепції. Вплив аперцепції на процес сприймання виявляється в тому, що ті самі предмети сприймаються людьми по-різному, залежно від їхнього стану й завдань, які стоять перед ними.
Яскравим виявимо аперцепції є так зване професійне сприймання. Так, лінгвіст, знайомлячись з людиною, може сприйняти передусім особливості її мови, лікар зверне увагу на ознаки тієї чи іншої хвороби. Якщо предметність цілісність, константність образу сприймання підвищують його тотожність з об’єктом, що відображається в цьому, то аперцепція – це вияв суб’’єктивності образу. Залежно від особливості професійного сприймання образ людини набуває певних індивідуальних ознак.
Підтвердження залежності сприймання від досвіду є також ілюзії сприймання.
Зміст сприйняття залежить від таких факторів:
минулого досвід людини;
зміст прийняття визначається і поставленою метою перед людиною (наприклад, слухаючи виконання оркестром певного музичного твору, ми сприймаємо його цілісно, не виділяючи звучання окремого інструменту, але коли поставимо завдання виділити звук певного інструменту, о це нам вдається зробити);
установок людини;
емоцій людини;
переконань людини, її інтересів тощо
Роль аперцепції в регуляції поведінки та діяльності:
Робить процес сприймання індивідуалізованим;
Робить процес сприймання цілеспрямованим;
Говорить про те , що ним можна управляти (наприклад, в процесі лекції можна регулювати сприймання матеріалу студентами, подаючи цікавий матеріал, залучаючи їх до активних дій тощо).
42. Закономірності чуттєвого відображення простору.
Чуттєве сприйняття простору здійснюється за допомогою двох психічних процесів, які відносяться до чуттєвого рівня пізнання світу (відчуття та сприймання).
Чуттєве сприйняття простору здійснюється на двох рівнях:
1.Сенсорне відображення простору: забезпечується за допомогою дії дискантних відчуттів, до яких належать: зорові відчуття; слухові відчуття; нюхові відчуття
а) Роль зорових відчуттів у сприйнятті простору: сприйняття простору досягається в результаті: парності зорового аналізатора; розмірів зображення на сітківці ока при віддаленості або приближенні до предмету; рухом (зведення та розведення осій ока).
б) сприйманні простору, зокрема відстані, беруть участь нюхові та слухові відчуття.(Наприклад, по запаху, ми можемо визначити, де знаходиться столова, по звуку кроків – розпізнати, чи далеко від нас іде людина тощо).
2. Перцептивне відображення простору: базується на сенсорному сприйнятті простору, але має більш складний характер:
1) будується на взаємодії, спільній діяльності кількох аналізаторів (наприклад, зорового, тактильного, кінестетичного);
2) сенсорне сприйняття простору є складовою просторового сприйняття простору;
3) дає можливість відображувати не окремі характеристики простору, а сприймати цілісно предмет. Наприклад, для сенсорного сприйняття простору притаманна локалізованість ( будь-який образ відчуттів включає елементи просторового розміщення подразника).В той час, як при сенсорному образі локалізованість в просторі перетворюється в предметну співвіднесеність образа сприймання і об’єкта.
4) залежить від попереднього досвіду людини (наприклад, чим краще людина обізнана з конкретним розміром, тим легше вона вирізняє його серед інших форм; людина нез може адекватно сприйняти комп»ютер, якщо вперше його побачила, навіть не незважаючи на наявність інформації, що надходить з органів відчуттів)