76. Пред’явлення для впізнання осіб, речей: поняття, підстави та порядок проведення

Пред'явлення для впізнання - самостійна слідча дія, яка полягає в пред'яв. Свід., потерп., підозр. в передб. зу порядку об'єкта, для того щоб вони могли встановити його тотожність або відмінність з об'єктом, який спостерігали раніше, зберегли в пам'яті і про який давали показання. Пров. без винесення постанови. Пред'яв. особи для впізнання як слідчу дію необхідно відрізняти від пред'явлення осіб, здійснюваного при ін. слідчих діях (пред'яв. фото при допиті (узнавання)).

За об'єктом розрізняють пред'явлення для впізнання осіб (ст. 228 КПК), речей (ст. 229 КПК), трупа (ст. 230 КПК).

Особа, якій пред'являється об'єкт для впізнання, називається впізнаючий. Обов'язкова умова: попереднє опитування слід., прокур. впізнаючого про обставини, за яких той бачив особу, що підлягає впізнанню, про її зовнішній вигляд, прикмети, особливості тощо. + необхідно встановити об. і суб. чинники, що впливають на сприйн.: стан допитуваного до і після події; тривалість сприйн.; фіз. Вади, пам’ять. – склад. Протокол. Якщо вказує на особливі/рідкісні ознаки (відсутність ноги, руки, ока, тату, шрам), пред'яв не обов.

Якщо впізнаючий заявляє, що не може назвати прикмети, за якими впізнає іншу особу, але впевнений, що може впинати її за сукупністю ознак, у протоколі обов'язково слід зазначити ці ознаки.

При проведенні пред'явлення для впізнання слід ураховувати правильність вибору моменту проведення цієї слідчої дії.

Участь понятих є обов'язковою.

Забороняється попередньо показувати особі, яка впізнає, особу, яка повинна бути пред'явлена для впізнання. Заборона на проведення пред'явлення особи для впізнання після впізнання за фотознімками, матеріалами відеозапису. Не дозв. повторне пред'явлення особи тим самим впізнаючим та за тими самими озн. Заборон. надавати особі, що впізнає, будь-які відомості про прикмети особи, яка підлягає впізнанню.

Недоцільно пред'являти для впізнання одну особу іншій, якщо: а) жодна з них не заперечує знайомства; б) у впізнаючого, є фіз. або псих. недоліки; в) впізнаючий бачив особу, що пред'яв.; суттєво змінено її зовніш.(тоді - за фото чи відео).

Далі - роз'яснення прав й обов. учасникам, а також проц. порядку.

Особа, що підлягає впізнанню, пред'являється впізнаючому разом з ін. особами (не мен. 3 – разом не мен. 4). Вони повинні бути однієї статі і по можливості схожі з ним за зовнішністю (вік, зріст, вага, статура, форма і колір обличчя, довжина і колір волосся, колір очей) і одягом. Ці особи не мають проц. Статусу, «люди з вулиці». Понятий не може бути одночасно особою, що пред'являється для впізнання. Слід ураховувати расову і національну приналежність особи.

• за відсутності впізнаючого особі, що пред'яв. для впізнання, пропонується зайняти будь-яке місце серед інших осіб, що пред'являються для впізнання. Потім запрошується впізнаючий. На його прохання з дозволу слідчого особи (1 чи всі) можуть змінити своє положення: встати, пройти деяку відстань, зробити певні рухи, жести, сказати фрази.

Результат: ототожнення (впізнання конкретної особи), установлення схожості, невпізнання.

Якщо впізнаючий впізнав, то йому пропонується назвати прикмети, за якими він впізнав указаного ним громадянина, з'ясувати, чи не бачить він яких-небудь змін у зовнішньому вигляді особи, що впізнана, якщо такі спостерігаються, та в чому вони конкретно виражені.

Для забезпечення безпеки особи впізнаючого впізнання може проводитися поза візуальним та аудіоспостереженням особи, яку пред'являють для впізнання. У ході проведення впізнання поза візуальним та аудіоспостереженням також мають бути дотримані загальні вимоги. Необхідна участь не менше 4 понятих. Способи: через ширму або із затемненої частини приміщення, де проводиться впізнання, із суміжної кімнати при відкритих дверях, а також у спеціально обладнаному приміщенні, поділеному надвоє перегородкою із спеціального скла.

При пред'явленні особи для впізнання особі, щодо якої згідно вжито заходів безпеки, відомості про особу, взяту під захист, до протоколу пред'явлення для впізнання не вносяться і зберігаються окремо.

Впізнання за фото або матеріалами відео проводиться якщо особа, що підлягає впізнанню, померла, місцезнаходження її невідоме, перебуває у розшуку, тривалому відрядженні або відмовляється.

Впізнання за фото або відео провадиться в тому ж проц. порядку, що і впізн. особи, але з деякими особливостями: фото к-стю не мен. 4 (1+3), однакові за форматом, наклеюються на бланк протоколу пред'яв. для впізн. (чистий аркуш), нумеруються, скріпл. печаткою і у такому вигляді пред'являються впізнаючому в присутності не мен. 2 понятих. Черговість розміщення знімків узгоджується із понятими. У протоколі вказуються ПІП осіб, пред’яв. До впізн..

Якщо об'єкт впізнання (особа) відбито на кіно - або відеоплівці, матеріали відео можуть бути пред'явлені лише за умови зображення на них не мен. 4 осіб, які повинні бути тієї ж статі, без відмінностей у віці, зовнішн. та одязі. Інакше - монтаж із фрагментів, щоб була достатня к-сть осіб. Відео долучається до матер. Можна залучити спец. для фіксування тех. Зас. та ін. спец. Якщо неповнолітній, то обов'язково законний предст., педагог, психолог або при потребі лікар.

Пред'явлення для впізнання може бути проведене за динамічними (функціональними) ознаками: особливостями голосу, мови (у тому числі і за фонограмою), ходи – проводиться за заг. Вимогами. Особливості: впізнання за голосом здійсн. поза візуальним контактом, але у присутності понятих.

Впізнання речі. Річ - предмет матер. світу, щодо якого можуть виникати цив. права та обов. (ст. 179 ЦК). Для впізнання пред’яв. рухомі речі (картини, автомобілі, знаряддя злочину, частини предметів тощо), і нерухомі (зем. Д. та все, що на них, буд., насадж. тощо). На тварин поширюється пр. режим речі, а тому, пред'явлення для впізнання здійснюється також за правилами ст. 229.

Проц. порядок пред'явлення речей схожий із порядком пред'явлення осіб.(ті ж самі суб’єкти, поняті, спеціалісти, всі ті ж заборони). Забороняється попередньо показувати особі, яка впізнає, річ, яка повинна бути пред'явлена для впізнання, та надавати інші відомості про її прикмети.

Підібрані для впізнання речі розкладаються на рівній поверхні в добре освітленому місці. До кожної речі прикріплюється бирка з порядковим номером або кладеться біля речі (це фіксується в протоколі).

Порядок розміщення речей узгоджується з понятими. Річ, що підлягає впізнанню, пред'являється впізнаючому разом з іншими однорідними речами одного виду, якості і без різких відмінностей у зовнішньому вигляді у кількості не менше трьох. Особі, яка впізнає, пропонується вказати на річ, яку вона впізнає, пояснивши, за якими ознаками вона її впізнала.

Якщо інших однорідних речей не існує, особі, яка впізнає, пропонується пояснити, за якими ознаками вона впізнала річ, яка їй пред'являється в одному екземплярі (картина, юв. Виріб, книга тощо).