- •Поняття і завдання кримінального провадження
- •Процесуальна форма: поняття і значення
- •Процесуальні гарантії: поняття, види, значення
- •Кримінально-процесуальні функції: поняття, види, суб'єкти
- •Стадії кримінального процесу України
- •Історичні форми кримінального процесу
- •Джерела кримінального процесуального права України
- •Чинність кримінального процесуального закону в часі, просторі і за колом осіб
- •Засади верховенства права і законності в кримінальному процесі
- •Засада доступу до правосуддя
- •Засада презумпції невинуватості
- •Засада свободи від самовикриття та права не свідчити проти близьких родичів та членів сім’ї
- •Засада гласності і відкритості судового провадження
- •Засада забезпечення підозрюваному, обвинуваченому права на захист
- •Засада безпосередності дослідження судом показань, речей і документів
- •Засада забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій і бездіяльності
- •Засада диспозитивності у кримінальному провадженні
- •Засада змагальності сторін обвинувачення і захисту
- •Засада державної мови кримінального провадження
- •Засада розумності строків кримінального провадження
- •Засада недоторканності житла чи іншого володіння особи
- •Засади таємниці спілкування та невтручання у приватне життя
- •Засада забезпечення права на свободу та особисту недоторканність
- •Повноваження суду у кримінальному провадженні. Законний склад суду
- •Слідчий суддя, його повноваження під час досудового розслідування
- •Прокурор, його функції та повноваження в кримінальному процесі
- •Слідчий, його повноваження
- •Керівник органу досудового розслідування, його повноваження
- •Підстави для відводу судді, прокурора, слідчого і порядок його здійснення
- •Підозрюваний: поняття, права та обов'язки
- •Обвинувачений: поняття, права та обов'язки
- •Потерпілий: поняття, права та обов'язки
- •Захисник. Його права та обов'язки
- •Цивільний позивач і цивільний відповідач: поняття, права та обов'язки
- •Поняття доказів та їх процесуальних джерел
- •Належність і допустимість доказів
- •Предмет доказування в кримінальному провадженні. Особливості предмету доказування у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх
- •Процес доказування в кримінальному провадженні, його елементи. Обов'язок доказування
- •Класифікація доказів та їх процесуальних джерел
- •Свідки та їх показання в кримінальному процесі
- •Показання потерпілого, їх предмет, значення та оцінка
- •Показання підозрюваного, їх предмет, значення та оцінка
- •Показання обвинуваченого, їх предмет, значення та оцінка
- •Показання експерта, їх предмет, значення та оцінка
- •Висновок експерта, його зміст, значення та оцінка
- •Речові докази: поняття, види, значення та оцінка
- •Документи як джерела доказів
- •Процесуальні строки та процесуальні витрати у кримінальному провадженні
- •Заходи забезпечення кримінального провадження: поняття, види та загальні правила застосування
- •Підстави та порядок затримання особи за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення
- •Поняття та види запобіжних заходів
- •Тримання під вартою як запобіжний захід. Підстави та порядок його обрання, зміни і скасування
- •Строки тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою і порядок їх продовження
- •Підстави та порядок обрання запобіжного заходу у вигляді передання неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого під нагляд
- •Особисте зобов’язання як запобіжний захід. Підстави та порядок його обрання, зміни і скасування
- •Особиста порука як запобіжний захід. Підстави та порядок її обрання, зміни і скасування
- •Домашній арешт як запобіжний захід
- •Застава як запобіжний захід
- •Відсторонення підозрюваного, обвинуваченого від посади як захід забезпечення кримінального провадження
- •Виклик слідчим і прокурором, судовий виклик і привід як заходи забезпечення кримінального провадження
- •Накладення грошового стягнення як захід забезпечення кримінального провадження
- •Тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом як захід забезпечення кримінального провадження
- •Тимчасовий доступ до речей і документів як захід забезпечення кримінального провадження
- •Арешт майна і тимчасове вилучення майна як заходи забезпечення кримінального провадження
- •Приводи і підстави для початку досудового розслідування. Відомості, які вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань
- •Підслідність органів досудового розслідування: поняття, види, характеристика
- •Доручення слідчого оперативному підрозділу
- •Здійснення досудового розслідування слідчою групою. Міжнародна слідча група
- •Строки досудового розслідування. Порядок продовження строків досудового розслідування
- •Підстави та порядок об'єднання і виділення матеріалів досудового розслідування
- •Поняття та види слідчих (розшукових) дій. Загальні вимоги до їх проведення
- •Участь спеціаліста в проведенні слідчих(розшукових) дій
- •Порядок виклику і допиту свідків і потерпілих слідчим
- •Особливості виклику і допиту неповнолітніх свідків і потерпілих
- •74Одночасний допит кількох осіб (очна ставка): поняття, мета, процесуальний порядок проведення
- •Пред’явлення для впізнання осіб, речей: поняття, підстави та порядок проведення
- •Особливості проведення допиту, пред’явлення для впізнання в режимі відеоконференції під час досудового розслідування
- •Обшук. Його мета, види, підстави та порядок проведення
- •Огляд. Його види, мета, порядок проведення
- •Освідування: поняття, мета, види, підстави та порядок проведення
- •Слідчий експеримент, його мета і порядок проведення
- •Підстави для проведення експертизи під час досудового розслідування. Порядок залучення експерта
- •Первинна, додаткова, повторна, комісійна, комплексна експертизи
- •Порядок отримання зразків для експертизи. Особливості негласного отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження
- •Ексгумація трупа: поняття, мета, підстави та порядок проведення
- •Поняття та види негласних слідчих(розшукових) дій. Засоби, які використовуються під час проведення негласних слідчих(розшукових) дій
- •Підстави для винесення слідчим, прокурором постанови про проведення негласної слідчої (розшукової) дії
- •Підстави, порядок і строки розгляду слідчим суддею клопотання слідчого, прокурора про проведення негласної слідчої (розшукової) дії
- •Фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій
- •Заходи щодо захисту інформації, одержаної в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій
- •Використання результатів негласних слідчих(розшукових) дій у доказуванні та в інших цілях
- •Підстави та порядок проведення негласних слідчих (розшукових) дій, пов’язаних із втручанням у приватне спілкування
- •Підстави та порядок обстеження слідчим публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи
- •Підстави та порядок здійсненна слідчим контролю за вчиненням злочину
- •Підстави та порядок повідомлення особі про підозру. Зміст письмового повідомлення про підозру
- •Підстави та порядок зміни підозри під час досудового розслідування
- •Підстави та порядок зупинення і відновлення досудового розслідування
- •Підстави та порядок оголошення розшуку підозрюваного
- •Форми закінчення досудового розслідування
- •Підстави та порядок закриття кримінального провадження слідчим, прокурором. Оскарження постанови про закриття кримінального провадження
- •Порядок закінчення досудового розслідування складанням обвинувального акту Відкриття матеріалів іншій стороні
- •Зміст обвинувального акту. Реєстр матеріалів досудового розслідування та інші додатки до обвинувального акту
- •Оскарження дій, рішень і бездіяльності слідчого, прокурора
- •Оскарження ухвал слідчого судді
- •Поняття, значення і види підсудності
- •Питання, які розглядаються суддею у стадії підготовчого провадження. Порядок розгляду і вирішення цих питань
- •Незмінність складу суду. Запасний суддя
- •Наслідки неприбуття до суду сторін, потерпілого, його представника, цивільного позивача, цивільного відповідача та їх представників
- •Наслідки неприбуття до суду перекладача, експерта, спеціаліста, свідка
- •Межі судового розгляду. Зміна обвинувачення і висунення додаткового обвинувачення в суді
- •Відмова прокурора від державного обвинувачення: підстави, порядок, наслідки
- •Обов’язки присутніх в залі судового засідання. Заходи, які вживаються до порушників порядку в судовому засіданні
- •Журнал судового засідання, його зміст і значення. Фіксування судового процесу технічними засобами
- •Підготовча частина судового засідання, її значення і зміст
- •З’ясування обставин та перевірка їх доказами під час судового розгляду, його значення і зміст
- •Підстави та порядок проведення експертизи в суді. Допит експерта
- •Порядок виклику і допиту судом свідків, потерпілих, обвинуваченого. Оголошення їх показань
- •Проведення судом процесуальних дій у режимі відео конференції під час судового розгляду
- •Судові дебати, їх зміст і значення. Репліки учасників судових дебатів
- •Поняття, значення і види вироку суду
- •Законність і обґрунтованість вироку. Зміст вироку
- •Порядок ухвалення і проголошення вироку
- •Роз’яснення судового рішення судом
- •Особливості провадження в суді притяжних
- •Особи, які мають право на апеляційне, касаційне оскарження судових рішень
- •Вимоги до апеляційної , касаційної скарги
- •Порядок і строки апеляційного, касаційного оскарження
- •Порядок апеляційного, касаційного розгляду. Письмове апеляційне провадження
- •Підстави для скасування чи зміни вироку або ухвали суду в апеляційному, касаційному провадженні
- •Ухвала, вирок суду апеляційної інстанції, їх зміст
- •Судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку
- •Суди, які розглядають кримінальні справи в апеляційному і касаційному порядку
- •Результати судового розгляду в апеляційній та касаційній інстанціях
- •Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами
- •Перегляд судових рішень Верховним Судом України
- •Видача особи(екстрадиція) у кримінальному процесі України
- •Підстави та порядок надання міжнародної правової допомоги у кримінальних справах
- •Перейняття кримінального переслідування: поняття, підстави, умови та порядок здійснення
- •Особливості кримінального провадження на підставі угод
- •Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру
- •Особливості досудового розслідування і судового розгляду щодо проступків
- •Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення
- •Особливості кримінального провадження щодо неповнолітніх
- •Особливості провадження щодо осіб, які не досягли віку, з якого можлива кримінальна відповідальність
- •Набрання судовим рішенням законної сили. Обов’язковість судового рішення
- •Порядок звернення судового рішення до виконання
- •Питання, які вирішуються судом у стадії виконання вироку
- •Порядок вирішення судом питань, пов’язаних з виконанням вироку.
Домашній арешт як запобіжний захід
Домашній арешт (ст. 181) полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Орган внутрішніх справ повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження.
Працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з’являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов’язаних із виконанням покладених на неї зобов’язань, використовувати електронні засоби контролю.
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Застава як запобіжний захід
Застава (ст. 182) полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов’язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу (суд зобов'язаний передбачити розмір застави, яку має внести особа замість перебування під вартою, крім випадків, зазначених у КПК: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб’єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз’яснюються його обов’язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов’язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов’язків.
У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз’яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув’язнення.
Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
5. Розмір застави визначається у таких межах:
1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - 1-20 min з/п;
2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - 20-80 min з/п;
3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - 80-300 min з/п.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.
Підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п’яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов’язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п’яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов’язані виконувати покладені на них обов’язки, пов’язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі невиконання обов’язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з’явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом:
за клопотанням прокурора, або
за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.