72. Участь спеціаліста в проведенні слідчих(розшукових) дій

У СТАРОМУ КПК 1960 року була стаття 128-1, яка називалася "участь спеціалістаиу проведенніислідчих(розшукових дій). У новомутКПК відповідника немає.

Текст ст. 128-1 КПК 1960:

У необхідних випадках для участі у проведенні слідчої дії може бути залучений спеціаліст, який не заінтересований в результатах справи. Виклик слідчим спеціаліста є обов'язковим для керівника підприємства, установи чи організації, де працює спеціаліст.

Спеціаліст зобов'язаний: з'явитися на виклик; брати участь у проведенні слідчої дії, використовуючи свої спеціальні знання і навики для сприяння слідчому у виявленні, закріпленні та вилученні доказів; звертати увагу слідчого на обставини, пов'язані з виявленням та закріпленням доказів; давати пояснення з приводу спеціальних питань, які виникають при проведенні слідчої дії.

Спеціаліст вправі: звертатися з дозволу слідчого із запитаннями до осіб, які беруть участь у проведенні слідчої дії; робити заяви, пов'язані з виявленням, закріпленням і вилученням доказів. Спеціаліст за наявності відповідних підстав має право на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, передбачених законами України.

Перед початком слідчої дії, в якій бере участь спеціаліст, слідчий пересвідчується в особі та компетентності спеціаліста, з'ясовує його стосунки з обвинуваченим і потерпілим та роз'яснює спеціалістові його права і обов'язки. Про виконання слідчим цих вимог зазначається у протоколі слідчої дії.

В разі відмови або ухилення спеціаліста від виконання своїх обов'язків слідчий повідомляє про це адміністрацію підприємства, установи чи організації за місцем роботи спеціаліста або громадську організацію для відповідного реагування.

За новим КПК спеціаліст - це особа, яка володіє спеціальними технічними знаннями, тому неможлива участь спеціаліста у аспекті, який передбачався старим КПК.

Проте, новий КПК передбачає можливість участі:

_{Педагога - якщо наявний неповнолітній учасник}

_Лікаря

_{особи, наділеної спеціальними знаннями при проведенні деяких слідчих(розшукових) дій.}

такі положення є фрагментарними, конкретно сформульованих статей немає.

73. Порядок виклику і допиту свідків і потерпілих слідчим

73. Виклик слідчим, прокурором є заходом забезпечення кримінального провадження, сутність якого полягає у виклику підозр., свідка, потерп. або ін. учасника крим. пров. для допиту чи участі в ін. проц. Дії у випадках, коли за ЗУ участь у проведенні проц. дії є обов'язковою чи її визнали такою слід. або прок. (ст. 133). Виклик слід відрізняти від повідомлення у крим. пров. ст. 111 КПК: повідомленням є проц. дія, за допомогою якої слідчий, прокурор, слід. суддя чи суд повідомляє учасника крим. пров. про дату, час та місце проведення проц. дії або про прийняте проц. рішення чи здійснену проц. Дію - має інформативне та правозабезпечувальне значення, оскільки у такий спосіб до відома учасника кримінального провадження доводиться інформація, що стосується руху крим. пров.

Порядок (ст. 135КПК): Особа викликається до слід., прок., слід. судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою (на поштовій кореспонденції, де міститься судова повістка, проставляються відповідні відмітки зі штампом суду "Судова повістка"), ел. поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по тел. (не передбачено способу фіксації виклику по телефону та підтвердження отримання здійсненого виклику) або телеграмою.

У разі тимч. відсутності особи за місцем проживання - вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи ін. особі, яка з нею проживає, ЖЕКу, адмін-ції в місці роботи. Особа, що перебуває під вартою, викликається через адміністрацію місця ув'язнення.

Повістка про виклик вручається особі прац. органу зв'язку, прац. правоохоронного органу, слід., прок., а також секретарем суд. засідання, якщо вручення здійснюється в приміщенні суду.

Повістка про виклик особи, яка проживає за кордоном, вручається згідно з ратифікованим міжнародним договором про правову допомогу, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва. Особа має отримати повістку/бути повідомленою про викл. Ін. шляхом не пізн. ніж за 3 дні до дня, коли вона зобов'язана прибути за викликом. У випадку встановлення КПК строків, які не дозволяють здійснити виклик у строк 3 дні, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом.

Ст. 224: допит проводиться за місцем проведення досуд. розслідування або в ін. місці за погодж. із особою, яку мають намір допитати.(вибирає слідчий залежно від тактики) Кожний свідок допитується окремо, без присутності ін. свідків. Допит не може продовжуватися без перерви понад 2 год, в цілому - понад 8 год на день. ЗУ не встанов. тривалості перерви (визначає слідчий).

Етапи: 1) встанов. особа, порядок проведення допиту; 2) роз'ясн. прав, обов’язків (не вимагається, щоб фікс. в протоколі. Коментар: треба фікс.+ підпис); 3) вільна розповідь; 4) відповіді на запитання слідчого/прокурора (уточнювальні, доповню вальні, нагадувальні, контрольні запитання, пред'яв. Реч. докази, док., висновки експертів, показання ін. осіб, відтвор. звуко-/відеозапис. Не допускаються навідні запитання.).

Свідок попередж. про крим. В-ть за відмову давати показання, давання завідомо неправдивих показань, потерпілий - за давання завідомо неправдивих показань (засв. Підписом у протоколі). За необхідності залучається перекладач. Дача показань потерпілим є його правом, а не обов'язком (п. б ч. 1 ст. 56 КПК), тому не попередж.

Може застосовуватися аудіо-/відеозапис/фото. Допитуваний має право використ. власні док./нотатки, якщо показання пов'язані з обчисленнями, ін. відомостями, які важко запам’ятати.

За бажанням допитуваного він має право викласти свої показання власноручно. – за ними можуть бути поставлені додаткові запитання.

Особа мас право не відпов. на запитання з приводу обставин, щодо надання яких є пряма заборона ЗУ (таємниця сповіді, лікарська т., проф. т. захисника, т. нарадчої кімнати) або які можуть стати підставою для підозри/обвинувачення у вчиненні нею, близ. родичами, членами сім'ї крим. Правопор., а також щодо служб. осіб, які виконують НС(Р)Д, та тих, які конфіденц. співпрацюють із органами досуд. розслід.

Не можуть без їх згоди бути допитані як свідки особи з диплом. Недоторкан., працівники диплом. представництв - без згоди представника диплом. установи.

Факт відмови особи давати показання повністю або частково фікс. у протоколі з указівкою мотивів.

Слід./прокур. має право провести одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з'ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях. – очна ставка за КПК 1960 р. (див № 75)

Ст. 225: у разі існування небезпеки для життя /здоров. Свідка/потерпілого, їх тяжкої хвороби, ін. обставин, що можуть унеможливити їх допит в суді, вплинути на повноту/достовірність показань, сторона має право звернутися до слід. судді із клопотанням провести допит свідка/потерпілого в суд. засіданні, в т. ч. очну ставку. У цьому випадку допит здійснюється у суд. засіданні в місці розташування суду, перебування тяжко хворого (виїзне судове засідання) в присутності сторін з дотриманням правил проведення допиту під час судового розгляду.

Неприбуття належно повідомленої сторони для участі в допиті за клопотанням протилежної сторони не перешкоджає проведенню такого допиту в судовому засіданні. Допит бути також проведений за відсутності сторони захисту, якщо на момент його проведення жодній особі не повідомлено про підозру.

При ухваленні рішення суд може не врахувати докази, отримані в порядку ст. 225, лише навівши мотиви.

Допит під час суд. Розгляду осіб, допитаних за цією ст.– якщо не будо сторони захисту або треба уточнити показання. З метою перевірки правдивості показань, з'ясування розбіжностей, вони можуть бути оголошені при допиті під час суд. розгляду.