- •1. Поняття і система адміністративного права України.
- •2. Предмет та метод адміністративного права.
- •3. Джерела адміністративного права.
- •4. Виникнення та розвиток адміністративного права.
- •5. Поняття та ознаки державного управління.
- •6. Поняття та характерні риси публічної адміністрації
- •7. Публічна адміністрація, державне управління та виконавча влада: співвідношення понять.
- •8. Види суспільних відносин, що є предметом адміністративно-правового регулювання.
- •9. Поняття і особливості адміністративно-правових норм
- •10.Поняття та особливості адміністративно-правових відносин
- •11.Поняття і види суб’єктів адмін.Права.
- •12.Система органів виконавчої влади в Україні
- •13. Повноваження Президента України в сфері виконавчої влади.
- •14. Кабінет Міністрів України - вищий орган виконавчої влади в Україні.
- •15. Система центральних органів виконавчої влади в Україні.
- •16. Місцеві органи виконавчої влади в Україні.
- •17. Органи місцевого самоврядування як суб'єкти адміністративно - правових відносин.
- •18. Адміністративно-правовий статус громадян України.
- •19.Поняття і правове регулювання державної служби в Україні.
- •20.Основні етапи проходження державної служби в органах державної влади та їх апараті.
- •21.Об'єднання громадян як суб'єкти адміністративного права у країни.
- •22. Поняття та види адміністративного примусу, їх порівняльна характеристика.
- •23. Поняття і ознаки адміністративного правопорушення.
- •24. Поняття та юридичний склад адміністративного правопорушення.
- •25.Суб'єкт адміністративного правопорушення.
- •26. Особливості адміністративної відповідальності спеціальних суб'єктів.
- •27. Мета, загальна характеристика та види адміністративних стягнень.
- •28. Адміністративний договір
- •29. Поняття і види спеціальних адміністративних режимів
- •30. Поняття, види та роль звернень громадян до органів публічної адміністрації. Провадження щодо звернень громадян
19.Поняття і правове регулювання державної служби в Україні.
Державна служба в Україні — це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті для практичного виконання завдань і функцій держави, заробітну плату вони одержують за рахунок державних коштів.
Ці особи е державними службовцями, мають відповідні службові повноваження і займають певні посади.
У новому ЗУ “Про державну службу” (набрання чинності з 01.01.2015) терміни вживаються в такому значенні:
Державна служба - професійна діяльність державних службовців з підготовки пропозицій щодо формування державної політики, забезпечення її реалізації та надання адміністративних послуг;
Прийнято низку законів і законодавчих актів, що регулюють окремі напрями державно-службової діяльності: про місцеву державну адміністрацію, про Прикордонні війська України, про Прокуратуру України, про Збройні Сили України, про освіту, про міліцію України тощо. Усі вони тією чи іншою мірою стосуються питань організації та проходження державної служби у відповідних державних органах.
- Накази керівників центральних органів виконавчої влади, які врегульовують деякі питання державної служби в органах, їм підпорядкованим.
Закон України «Про державну службу» редакція від 01.05.2014 спрямований на врегулювання суспільних відносин, що охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних, соціальних умов реалізації громадянами права на державну службу.
В преамбулі цього Закону встановлено, що він визначає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють у державних органах та їх апараті, але зміст Закону дозволяє зробити висновок про те, що він практично регулює діяльність апарату органів виконавчої влади.
Державну політику в сфері державної служби визначає Верховна Рада України. Її основними напрямами є вивчення цілей, завдань і принципів функціонування інституту державної служби, забезпечення ефективності роботи всіх державних органів відповідно до їх компетенції. Для проведення державної політики і функціонального управління державною службою утворено Головне управління державної служби України та Координаційну раду з питань державної служби при Президентові України. Указом Президента України від 24 липня 1995 р. затверджено «Положення про Раду по роботі з кадрами».
На Головне управління державної служби покладено прогнозування й планування потреб державних органів та їх апарату в кадрах, забезпечення разом з іншими державними органами реалізації загальних напрямів політики в сфері державної служби в державних органах та їх апараті, розробку та внесення на розгляд Кабінету Міністрів України проектів нормативних актів з питань державної служби, розробку, координацію й контроль здійснення заходів щодо підвищення ефективності державної служби та розв'язання інших питань організації і правового регулювання державної служби.
Конституція України та спеціальні закони України: визначають головні принципи державної служби, Правовий статус Президента України, Голови Верховної Ради України та його заступників, голів комітетів Верховної Ради України та їх заступників, народних депутатів України, Прем'єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів України, Голови та членів Конституційного Суду України, Голови та суддів Верховного Суду України, Голови та арбітрів Вищого арбітражного суду України, Генерального прокурора України та його заступників.
Правове становище державних службовців, що працюють у апараті органів прокуратури, судів, дипломатичної служби, митного контролю, Служби безпеки, внутрішніх справ тощо, визначається відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України.