- •Тема 1: Аналіз державної політики як суспільне явище
- •Тема 2: Державна політика як базова категорія дп
- •3 Основні моделі соц. Політики:
- •3. Державна національна політика
- •4. Державна екологічна політика
- •5. Державна інноваційна політика
- •3 Групи напрямків інноваційної політики :
- •Тема 4: Середовище державної політики.
- •3. Вплив політичних партій та груп інтересів на реалізацію державної політики.
- •Тема 5. Соціальна зумовленість та межі втручання держави у суспільні сфери
- •Тема 6: Шляхи та механізми здійснення державної політики
- •3 Компоненті координації:
- •4 Підходи до здійснення моніторингу:
- •Тема 7: Державна стратегія стратегічного планування
3 Групи напрямків інноваційної політики :
1група
- створення інститутів ,які стимулюють суб’єктів фінансової , наукової та промислової діяльності впроваджувати інновації;
2 група
- створення сприятливого середовища для інноваційної економіки : створення ефективних механізмів інформаційного обігу ;
Створення на регіональному рівні спеціалізованих організацій підтримки інновацій , як інкубатори ;
Створення особливо сприятливого середовища для нових малих підприємств , що передбачає надання їм стартового ризикованого капіталу , інформації про потенційних інвесторів , адміністративні та фіскальні …..
Підвищення культури патентування та ліцензування .
3 група – стосується розвитку гуманітарного капіталу
Передумови успішного виконання інноваційного проекту :
Здатність інноваторів до самоконцептуалізації
Здійснення інноваційного прогнозування у контексті глобалізації
Використання соціокультурного ресурсу у створення національної інноваційної економіки
Нові взаємини з політичною елітою
Використання світового досвіду застосування механізмів побудови конкурентоздатної держави
В Україні потрібно запровадити наступні кроки :
Визначити статус НАН України та галузевих академій
Налагодження системи безперебійного фінансування наукових дослідженнь
Встановлення мінімальної частки ВВП , яка повинна спрямовуватись на фундаментальні технологічні дослідження
Визначення всіх елементів державно-інноваційної системи та їх правового статусу
Встановлення правових та економічних засад діяльності недержавних фондів підтримки науково –технічної та інноваційної діяльності
Необхідно розробити програми підтримки капіталу , захисту прав власності та підтримки інноваційних структур
Необхідно прийняти науково-технічний та інноваційний кодекс України
Тема 4: Середовище державної політики.
1.Підходи:
Системний – середовище державної політики – вплив сукупності об’єктів та їх властивостей на на процес вироблення політики
Організаційний – середовище державної політики – зовнішні сили, що впливають на організації, які самі організації не можуть контролювати
Функціональний – середовище державної політики – сукупність елементів, що створюють зовнішні межі системи державної політики і водночас виходять за сферу функціонування такої системи
Середовище державної політики – умови, обставини, чинники, усі явища, що впливають у тій чи іншій мірі у той чи інший спосіб на процес вироблення і впровадження державної політики.
Підходи до розгляду середовища:
Середовище як умова ( цілісна сукупність різнопланових обставин, особливостей реальної дійсності, при яких здійснюється вироблення чи здійснення державної політики)
Середовище як система інститутів ( взаємо розміщення та взаємозв’язок його складових частин, що представлені різними інститутами, групами, індивідами зі своїми цінностями та інтересами
Рівні середовища ДП:
Фундаментальний
Соціально – економічний
Зовнішньо політичний
Структура:
Інституціональний компонент
Нормативний
Інформаційно – комунікативний
Поглиблений аналіз внутрішнього та зовнішнього середовища ДП передбачає дослідження:
Характеристик середовища
Чинників середовища
Тенденції його розвитку
Причини змін, які в ньому відбуваються
Чинники зовнішнього середовища, які впливають на ДП
Політичний
Інституціональний
Економічний
Соціальний
Технічний
Чинники внутрішнього середовища:
Адміністративний
Відносини між суб’єктами влади
2. Моделі розроблення та здійснення ДП залежать від особливостей реалізації принципу поділу влади, системи громадських інтересів, характеру їх взаємовідносин з урядом та розташування політичних сил в парламенті.
1. Патерналістська теорія – лідери держави діють в інтересах суспільства і беруть на себе ініціативу візначення того, чим саме має займатися уряд
2. Колективна теорія – визначається роль уряду в тому, що він повинен знаходити рівновагу між ворогуючими інтересами великих соціально-економічних груп
3. Індивідуалістична теорія – підкреслює важливість голосу кожного окремого громадянина в політичному процесі.