49. Фактори, що визначають номінальний валютний курс

Номінальний валютний курс показує обмінний курс валют, що діє в певний момент часу на валютному ринку країни. Номінальний валютний курс збігається із загальним валютним курсом і встановлюється на валютному ринку. Він використовується у валютних контрактах і є найпростішим та базовим визначенням валютного курсу.

Серед чинників, що впливають на валютний курс, слід розрізняти кон'юнктурні та структурні (довгострокові) чинники.

Кон'юнктурні чинники визначаються коливаннями ділової активності, змінами політичної та військово-політичної обстановки, чутками та прогнозами. Вплив кон'юнктурних чинників на попит та пропозицію валюти важко передбачити.

Струкутурні. Ці чинники більш ґрунтовно, довгостроково визначають місце національної грошової одиниці у валютній ієрархії.

Найістотніші з таких чинників:

- темпи зростання продуктивності праці, темпи зростання ВНП країни, місце і роль країни у світовій торгівлі;

- на валютний курс, на паритет купівельної спроможності впливає співвідношення темпів інфляції в різних країнах. Чим вищі темпи інфляції, тим нижчим буде валютний курс валюти даної країни;

- різниця відсоткових ставок у різних країнах. Зміна % ставок у країні впливає на міжнар рух капіталів. Підвищення % ставки стимулює приплив іноземних капіталів, що підвищує валютний курс. Зниження заохочує відплив капіталу і спричинює зниження валютного курсу;

- безпосередньо на курс валюти впливає також міра використання її в зовнішньоекономічних відносинах, ступінь використання її в міжнародних розрахунках;

- міра довіри до валюти на національному та світовому ринках. Довіра до валюти залежить від стану економіки країни, визначається також стабільністю політичної обстановки, чинниками, що вже були розглянуті (темпи зростання ВНП, продуктивності праці, інфляції, рівень відсоткових ставок тощо).;

- на курс національної валюти впливає також стан платіжного балансу, що займає центральне місце в системі балансів міжнародних розрахунків. Платіжний баланс являє собою співвідношення суми платежів, які країна здійснила за кордоном, та надходжень, що вона отримала з-за кордону за певний період.

50. Фіксовані і плаваючі валютні курси

Валютний курс представляє собою ціну грошової одиниці даної країни, яка виражена в грошовій одиниці іншої країни. Валютний курс, так само, як і ціна будь-якого звичайного товару, має свою вартісну основу та коливається залежно від попиту та пропозиції.

Фіксовані валютні курси передбачають наявність твердих зареєстрованих паритетів, що покладені в основу валютних курсів і підтримуються державними валютними органами. Фіксованими бувають:

• Реально фіксовані курси, що спираються на золотий паритет і допускають відхилення валютного курсу від золотого паритету в рамках "золотих точок" (можливо лише при золотомонетному стандарті);

•  Договірно фіксовані курси, які сприраються на погоджений еталон - офіційну ціну золота, або на поєднання золота та певних валют, чи на одну або кілька валют.

Оскільки реально фіксовані курси були притаманні системі золотомонетного стандарту, яка відійшла в історію, особливу увагу слід приділити договірно фіксованим курсам.Договірно фіксовані курси називаються також "зв"язаними" курсами, і в свою чергу, поділяються на:

• Ординарні валютні курси, прив"язані до СДР (спеціальні права та запозичення). Це курси валют Лівії, М"янми, Сейшельських островів, Раунди (всього 4 країни);

• Ординарні валютні курси, прив"язані до долара США. Це курси валют Аргентини, Сирії, Іраку, Панами, Венесуели(всього 14 країн);

• Ординарні курси прив"язані до валют інших країн. 

• Кошиковий курс. Прив"язаний до штучно побудованих комбінацій валют основних торговельних країн. Це валюти Австрії, Алжиру, Фінляндії, Кіпру,

•  Валютний курс оснований на системі змінного паритету, коли держава встановлює твердий валютний курс по відношенню до базової валюти, проте зв"язок між динамікою валютних курсів не автоматичний, а встановлюється за спеціальною формулою, яка враховує різницю в темпах зростання цін. Це валюти Бразилії, Чилі, Мадагаскару, Португалії.

Фіксовані валютні курси використовуються за наявності в країні кризових явищ, при нестабільній економіці, коли використання подібного режиму валютного курсу забезпечує більш низькі темпи інфляції.

Є досить поширена система плаваючих курсів, за якої взагалі відсутні валютні паритети.

Плаваючі валютні курси, які змінюються під впливом попиту та пропозиції на ринку, можуть, у свою чергу, використовувати такі режими:

•  Незалежне плавання (курс валюти формується на девізних ринках при помірних інтервенціях центральних банків). Таку різновидність використовують деякі розвинуті країни та країни, що розвиваються. Серед них США, Японія, Великобританія, Італія, Канада, Індія, Філіппіни, Азербайджан (всього 59 країн). Успішне використання цього режиму можливе за умов економічної та політичної стабільності, повної відсутності інфляції або незначного її рівня, усталеної макроекономічної політики;

• Кероване (регульоване плавання), яке подібне до незалежного плавання, однак при більшому втручанні центральних банків (валюти Ізраїлю, Туреччини, Росії; України, КНР, Югославії, Польщі, Словенії та ін. (всього 36 країн)). Режим керованого плавання, що має назву змішаного, полягає в тому, що держава вибирає валютний режим з урахуванням конкретної економічної ситуації, намагаючись подолати абсолютизацію жорсткого фіксування чи вільного плавання. Змішаний валютний курс, іншими словами, можна охарактеризувати як контрольований плаваючий курс. Однією з форм такого контролю є введення так званого курсового валютного коридору - встановлення максимального і мінімального значення відхилення валютного курсу.Для здійснення цієї політики, при якій втручання держави покликано пом"якшувати різкі коротко- та середньострокові коливання валютного курсу, необхідна наявність значних валютних резервів. При цьому чим менш стабільна економіка даної країни, тим значніші мають бути державні валютні резерви. Успішне використання режиму регульованого плавання потребує наявності солідної матеріальной та методичної бази для прогнозування валютного курсу, високого ступеня професіоналізму і відповідної підготовки. В противному разі його використання може призвести до колосальних матеріальних та фінансових втрат;

• Змішане плавання по відношенню до однієї валюти. Даний курс національної валюти використовують Бахрейн, Саудівська Аравія, Катар, Об"єднані Арабські Емірати (всього 4 країни);

• Спільне плавання, яке використовує валютне угрупування ЄС, причому з двома валютними режимами - один для валютних операцій серед членів Союзу, інший - для відносин країн-членів ЄС з іншими партнерами, що знаходяться в позасоюзній зоні.

Сьогодні сфера лібералізації валютних відносин інтенсивно розширюється.

Введення множинності гнучких валютних курсів об'єктивно відображає посилення впливу ринкових сил на формування валютних курсів у сучасній системі міжнародних валютних відносин. Однак це зовсім не означає повної відмови держави від впливу на формування валютних курсів. Відбувається перехід до відповідно більш еластичних методів державного регулювання.