- •1.Міжнародна економіка як складова економічної теорії
- •2.Предмет та методологія міжнародної економіки
- •Предмет Міжнародної економіки
- •4.Національні інтереси та зовнішня торгівля
- •5.Україна на світовому ринку товару та капіталу
- •6.Міжнародна економіка та міжнародна економічна політика
- •7.Меркантилізм, як перша спроба обґрунтування міжнародної торгівлі
- •8. Теорія абсолютних переваг Сміта
- •9. Теорія відносних переваг Рікардо
- •10.Порівняльні переваги й альтернативні витрати.
- •11. Крива виробничих можливостей при постійних і при зростаючих витратах
- •12.Значення теорії порівняльних переваг
- •13.Двофакторна теорія Хекшера-Оліна
- •14.Теорема Столпера-Самуельсона
- •15.Вплив пропозиції факторів на доходи від виробництва(теорема Рибчинського)
- •16 Парадокс Леонтьєва (Leontiefparadox)
- •17.Торгівля на основі ефекту масштабу
- •18-19 . Внутрішня і зовнішня економія від масштабу
- •20.Теорія життєвого циклу продукту та міжнародна торгівля.
- •21.Теорії попиту та міжнародна торгівля.
- •22.Виграш від міжнародної торгівлі та його розподіл
- •23.Суть та види торгової політики
- •24.Поняття фрітрейдерства.
- •25.Протекціонізм, види та форми.
- •26.Тарифні методи регулювання міжнародної торгівлі
- •27.Нетарифні види торговельних обмежень
- •28.Система зовнішньоторговельного регулювання в Україні.
- •29. Сутність та передумови економічної інтеграції
- •30. Етапи міжнародної економічної інтеграції
- •31.Статичні та динамічні ефекти міжнародної економічної інтеграції
- •32.Суть міжнародної міграції капіталу та її форми
- •33. Міжнародні інвестиції та їх класифікація
- •34. Транснаціональні корпорації та їх типи
- •35. Наслідки міжнародного руху капіталу для країн-експортерів та імпортерів
- •36. Міжнародний кредит
- •37. Передумови міжнародного кредитування та міжчасова торгівля
- •38. Україна на міжнародному ринку капіталу
- •39. Суть міжнародної міграції робочої сили та її форми
- •40. Економічний ефект міграції робочої сили
- •41.Напрямки і масштаби міграції робочої сили.
- •42.Державне регулювання міграції робочої сили
- •43.Сутність платіжного балансу
- •44-45 . Аналіз платіжного балансу та рівновага
- •46.Регулювання платіжного балансу
- •47.Макроекономічна роль Платіжного Балансу
- •48.Економічна політика і платіжний баланс
- •49. Фактори, що визначають номінальний валютний курс
- •50. Фіксовані і плаваючі валютні курси
- •51. Міжнародні валютні системи
- •52. Паритет купівельної спроможності
- •53. Теорія абсолютного та відносного паритету купівельної спроможності
- •54. Вплив економічної політики на валютний курс
- •55. Поняття валютного ринку, його учасники, функції валютного ринку
- •57.Макроекономічна рівновага у відкритій економіці
- •58. Основні взаємозв’язки у відкритій економіці.
- •59.Модель is-lm-bp
- •60,61.Макроекономічна політика у відкритій економіці з фіксованим валютним курсом.
- •62. Макроекономічна політика у відкритій економіці з плаваючим валютним курсом
41.Напрямки і масштаби міграції робочої сили.
Міжнародна міграція робочої сили – це переміщення працездатного населення з однієї країни в іншу в межах міжнародного ринку праці терміном більше року, обумовлене характером розвитку продуктивних сил та виробничих відносин, дією економічних законів.
На сьогоднішній момент у світі налічується 214млн. мігрантів. Незважаючи на це, відсоткове співвідношення кількості мігрантів до загальної кількостінаселення Землі залишається відносно стабільним і зростає на 0,2 % (від 2,9% до 3,1 %) за останнєдесятиріччя. Проте, відсоток мігрантів в країні значно варіює: Катар (87 відсотків), Об'єднані АрабськіЕмірати (70 відсотків), Йорданія (46 відсотків), Сінгапур (41 відсотка), і Саудівська Аравія (28 відсотків). Африканські мігранти переважно їдуть до інших африканських країн, які виконують функції суб-регіонів і сприяють мобільності робочої сили вАфриці.
Азія є найбільшим ресурсом тимчасових мігрантів-робітників, які працюють по контракту. Особливо активні міграційні процеси в Китаї та Індії. Традиційними країнами-імпортерами мігрантів залишаються: Австралія, Канада, Нова Зеландія,США. Однак, на даний момент новими країнами еміграції стають: Ірландія, Італія, Португалія, Норвегія. Перші три країни стали в основному донорами мігрантів за рахунок розширення ЄС. Найбільшу діаспору в світі становлять вихідці з Китаю (35,0 млн. осіб), Індії (20,0 млн. осіб), Філіппін (7,0 млн. осіб). Впродовж останніх років абсолютні обсяги переказів міжнародних мігрантів зросли до приблизно 414 млрд. дол. у 2009 р. Топ країнами-одержувачами є Індія, Китай, Мексика, Філіппіни, Польща. Більше 316 млрд. дол. грошових переказівбуло здійснено до країн, що розвиваються (76% від загальної суми переказів).
На всі регіони світу впливає нелегальна міграція, яка приблизно складає 10-15% глобальних мігрантів.
Щодо України, то найбільший приріст зовнішньої міграції мають південні та східні регіони України, а саме: Одеська, Донецька, Дніпропетровська області, АР Крим, м. Київ. Від’ємний приріст зовнішньої міграції мають західні області – Львівська, Закарпатська та Рівненська. В першу чергу, цезумовлено прикордонним рухом населення Західної України до країн-сусідів.
Щодо країн - походження біженців та шукачів притулку в Україні, то це – Афганістан, Росія, Сомалі, Грузія, Іран, Узбекистан, Вірменія, Сирія, Азербайджан,Судан, Ліван, ДР Конго.За станом насічень 2008 року в Україні проживає 165 тис. 029 осіб, які мають дозвіл на постійне проживання вУкраїні. Українаможе перетворитися на країну, де осідають нелегальні мігранти з Росії (національних окраїн),Азербайджану, Молдови та країн Азії. Ми вже спостерігаємо ефект заміщення робочої сили, колиукраїнських робітників заміняють більш «дешеві» робітники з Пакистану, Індії, В’єтнаму тощо.Головним викликом для безпеки України є реадмісія. Відповідно до договору з ЄС прореадмісію, ми будемо зобов’язані прийняти всіх нелегалів з Європи, що попадають туди транзитомчерез Україну.
Україна вже підписала угоди про реадмісію з 17-ма країнами, але не всі вони набуличинності.