29. Сутність та передумови економічної інтеграції

Процес міжнародної економічної інтеграції обумовлений розвитком і поглибленням міжнародного поділу праці, в результаті чого національні економіки "переплітаються" і "взаємопроникають". Очевидною стає економічна взаємозалежність країн і народів. Все тіснішими стають регіональні зв'язки.

Економічна інтеграція характеризується суттєвими відмінностями від інших форм економічного співробітництва. Зокрема:

- на базі широкого розвитку міжнародної спеціалізації і кооперації виробництва, наукових і дослідно-конструкторських розробок формується міжнародний господарський комплекс зі своїми органами управління;

- відбуваються глибокі структурні зміни в економіці країн-учасниць, які підпорядковуються стратегічним цілям інтеграції. Вказані процеси регулюються на національному, міжнаціональному і наднаціональному рівнях;

- формується міжнародний господарський комплекс, економічною основою якого є спільний ринок.

- інтеграційне співробітництво має комплексний і довготривалий характер.

Визначальними передумовами міжнародної економічної інтеграції виступають:

- якісні зміни в продуктивних силах, викликані сучасною НТР;

- соціально-економічна однорідність національних господарств, близькість рівнів їх ринкової зрілості; - географічна близькість країн, що інтегруються;

- забезпечення розширення ринку з метою отримання переваг масштабної економіки;

- зовнішньополітичне середовище, яке сприяє соціально-економічному розвиткові країн, що інтегруються;

- спільність проблем соціально-економічного характеру;

- цілеспрямована політика держав, зацікавлених у розвитку інтеграційних процесів.

Країни-учасниці інтеграційних угруповань отримують незаперечні переваги в соціально-економічному розвитку. Зокрема:

- широкий доступ суб'єктів господарювання до ресурсів регіонального об'єднання;

- спільно вирішують в рамках угруповання складні соціально-економічні, науково-технічні й інші проблеми;

- розширюють ринки збуту для національних товаровиробників (переваги економіки масштабу).

30. Етапи міжнародної економічної інтеграції

Міжнародна економічна інтеграція - це процес господарсько-політичного об'єднання країн на основі розвитку глибоких стійких взаємозв'язків і поділу праці між національними господарствами, взаємодії їхніх відтворювальних структур на різних рівнях і в різних формах. 

У своєму розвитку міжнародна економічна інтеграція проходить ряд етапів:

1)зона вільної торгівлі; 2)митний союз; 3)спільний ринок; 4)економічний союз; 5)повна інтеграція.

Кожний із наступних етапів передбачає ширшу інтеграцію і має свої особливості.

Це – п’ять щаблів чи п’ять послідовних етапів розвитку інтеграційних процесів.

Відзначимо, що в сучасному світі лише одне міжнародне інтеграційне угруповання пройшло реально чотири етапи – Європейський союз. Інші інтеграційні об’єднання поки що пройшли в своєму розвитку 1-й та 2-й етапи.

При створенні зони вільної торгівлі учасники домовляються про взаємне скасування митних тарифів та квот. Разом з тим по відношенню до країн-нечленів об’єднання кожен учасник зони вільної торгівлі має право проводити власну політику.

Як правило, конкретні угоди передбачають створення зони вільної торгівлі промисловими товарами протягом обумовленого терміну (декількох років) шляхом поступового зменшення та скасування мита та інших нетарифних обмежень. По відношенню до сільськогосподарських товарів лібералізація носить обмежений характер.

Митний союз – більш досконала, порівняно з зоною вільної торгівлі, інтеграційна структура. У межах митного союзу відбуваються істотні зміни в структурі виробництва і споживання країн-учасниць. По-перше, єдиний зовнішній митний тариф регулює товарні потоки. По-друге, спричиняє переорієнтацію ресурсів, зміни в структурі виробництва і споживання. Використання єдиного зовнішнього митного тарифу може призвести до наступних наслідків :1) якщо зовнішній тариф на певний товар встановлюється вище середнього тарифу, що існував до виникнення інтеграційної структури, то країнам-членам митного союзу потрібно відмовитись від дешевшого зовнішнього товару на користь внутрішньосоюзних ресурсів;2) якщо зовнішній тариф встановлюється нижче існуючого, то відбувається переорієнтація зовнішньої торгівлі країн-членів об’єднання на ринки третіх країн.Досвід показує, що регулювання зовнішнього тарифу в цілому сприяє розвиткові ринку товарів та послуг. Відбувається зниження або уповільнення зростання цін, посилюється конкуренція між товаровиробниками і постачальниками імпортних товарів. Маніпулювання із зовнішнім митним тарифом дозволяє створити сприятливі умови для залучення іноземних інвестицій. Важливе значення для ефективного функціонування митного союзу має наявність в його складі однієї-двох крупних держав.

Третім етапом у розвитку міжнародної економічної інтеграції є спільний ринок.Створення спільного ринку передбачає узгодження наступного кола питань:

1. розробка спільної політики розвитку окремих галузей та секторів економіки;

2.формування спільних фондів сприяння соціальному та регіональному розвитку, орієнтованих на задоволення «потреб на місцях», які б дозволили реально відчути переваги інтеграції;

3.впровадження системи заходів для запобігання порушенню норм, які регулюють конкуренцію.

Створення економічного союзу передбачає, крім ознак, притаманних спільному ринку, проведення країнами-членами узгодженої економічної політики. Теоретичних розробок, які стосуються проблематики створення та функціонування економічного союзу, дуже мало, практично відсутній досвід для узагальнень і висновків.

Для досягнення повної економічної інтеграції необхідно не просто узгодження, а проведення практично єдиної економічної політики, яка потребує уніфікації законодавчої бази з таких напрямів:

а) податкового, що передбачає ідентичні рівні податків у всіх країнах, що входять до угруповання;

б) стандартизації (наприклад, для консервантів, що входять до складу продуктів харчування, вимог щодо токсичності вихлопних газів, розміру обладнання);

в) спільних правил техніки безпеки;

г) трудового (правила прийому на роботу та звільнення, єдиний пенсійний вік);

е) відношення до різних форм злиття та поглинання фірм;є) антимонопольного;

ж) правил створення і реєстрації нових фірм;з) монетарного (наявність єдиного Центрального банку, єдиної валютної системи з єдиною валютою);

и) відмова в рішеннях, що приймаються відповідними урядовими структурами, від протекціонізму і будь-яких форм преференцій щодо національних суб’єктів господарювання.