
- •Питання з дисципліни тактика дек-2013
- •2. Завдання які покладаються на миротворчі сили та способи їх виконання
- •3. Порядок і зміст роботи командира батальйону з прийняття рішення
- •4. Бойові документи та вимоги, поставлені в них.
- •6. Порядок оформлення та зміст бойового наказу командира мб у наступі
- •7. Сутність управління та вимоги, які висуваються до нього
- •8. Завдання штабів і вимоги, які висуваються до їх роботи
- •9. Роль і значення скритого управління військами. Вимоги, що висуваються до скритого управління військами
- •10. Основи організації зв’язку в підрозділах і частинах
- •11. Обов’язки командування Збройних Сил щодо забезпечення дотримання та армії та на флоті норм мгп
- •15. Організаційна структура, бойова техніка та озброєння бригадної артилерійської групи мбр зс України
- •16. Сутність сучасного загальновійськового бою, характерні риси та вимоги.
- •17. Мета оборони. Вимоги, що висуваються до оборони, характеристика видів оборони й умови переходу до неї. Тактичні нормативи мб в обороні
- •18. Побудова оборони мб (тб)
- •19. Підготовка оборони мб (тб)
- •20. Мета наступу, способи ведення наступу та їх коротка характеристика. Завдання мб у наступі
- •21. Підготовка наступу мб (тб)
- •22. Розташування частин і підрозділів на місці. Організація сторожової та безпосередньої охорони
- •23. Основи організації маршу підрозділів і частин. Маршові можливості військ
- •24. Види бойового забезпечення, їх цілі та основні завдання
- •25. Тактична розвідка. Вимоги, що висуваються до неї
- •26. Тилове та технічне забезпечення бойових дій
10. Основи організації зв’язку в підрозділах і частинах
Зв’язок є основним засобом, що забезпечує управління військами. Своєчасна організація та підтримання безперебійного зв’язку є найважливішими обов’язками командира й штабу. Однією з основних умов, що забезпечує успіх у бою, є тверде, гнучке та безперервне управління військами. Воно можливе при своєчасному та наполегливому приведенні в життя рішень командира, безперервному зборі відомостей про обстановку, а також при безперервно-діючому зв’язку.
Командир несе повну відповідальність за управління підпорядкованими йому військами та їх бойову діяльність. Тому, приймаючи рішення на бій, він визначає організацію управління, а отже, й основні задачі зв’язку в майбутньому бою (чи в бою, який має бути). При організації взаємодії командир визначає умови та порядок підтримання зв’язку із взаємодіючими частинами та підрозділами. За необхідності він заслуховує пропозиції начальника зв’язку з питань місця для пунктів управління та організації зв’язку.
Начальник штабу відповідно до рішення, що прийнято командиром, організовує управління та здійснює загальне керівництво організацією зв'язку. Визначаючи задачі зв’язку, начальник штабу повинен враховувати реальні можливості підрозділу зв’язку, а також тактико-технічні дані засобів зв’язку, які є. При постановці задачі зі зв’язку він вказує начальнику зв’язку: з ким і до якого терміну повинен бути встановлений зв’язок; порядок застосування різноманітних засобів зв’язку відповідно до обстановки й порядок користування зв’язком.
Зв’язок механізованих (танкових) частин і підрозділів із артилерією при окремому розташуванні їх пунктів управління встановлюється по радіо та за допомогою рухомих засобах, які виділяються кожною взаємодіючою частиною та підрозділом. Дротовий зв’язок, якщо він використовується, встановлюється засобами артилерії. Крім того, взаємодія механізованих і танкових підрозділів із артилерією забезпечується, як правило, через артилерійських спостерігачів, які висилаються в бойові порядки цих підрозділів із своїми радіозасобами.
Зв’язок між сусідніми по фронту частинами та підрозділами встановлюється залежно від обстановки різними засобами. За зв’язок по фронту відповідає правий сусід, його ж засобами встановлюється дротовий зв’язок. Відповідальність за зв’язок із підлеглими покладається на вищий штаб.
Відповідальність за встановлення зв’язку від тилу до фронту покладається на штаб частини, який знаходиться в другому ешелоні чи в тилу.
У підрозділах і частинах Сухопутних військ для організації зв’язку застосовуються радіо, проводові, рухомі та сигнальні засоби. Вибір тих чи інших засобів зв’язку та способів організації в кожному окремому випадку вирішується виходячи з конкретних умов бойової обстановки, а також наявності сил і засобів зв’язку.
Радіозв’язок може бути встановлений: із командирами та штабами, місце розташування яких невідомо; через територію, зайняту противником; через непрохідні ділянки місцевості.
Він дозволяє здійснювати передачу бойових наказів, розпоряджень, донесень і сигналів одночасно більшій кількості кореспондентів. Існують два основних способи організації радіозв’язку: радіомережа та радіонапрямок. Використання дротових засобів зв’язку дозволяє уникнути недоліків, перерахованих вище. Вони забезпечують зручність ведення й відносну скритність переговорів. Однак більша уразливість ліній зв’язку від вогневих засобів противника, громіздкість матеріальної частини, мала швидкість їх прокладки за умови інтенсивного розвитку сучасного бою, його маневреності призводять до обмеження їх використання.
Тому дротовий зв’язок, як правило, застосовується у вихідному положенні для наступу, в обороні, при розташуванні військ на місці, а також для організації внутрішнього зв’язку на пунктах управління. Дротовий зв’язок може бути організований за напрямком чи за віссю.
Фельд'єгерсько-поштовий зв'язок (ФПЗ) організовується для доставки у вищі штаби, штаби підлеглих і взаємодіючих частин і підрозділів бойових наказів, розпоряджень, донесень та інших секретних документів. У підрозділах активно використовуються піші зв'язківці й лижники. За допомогою сигнальних засобів (зорових, звукових, радіотехнічних) організовується та забезпечується сигнальний зв'язок для передачі сигналів виклику, переносу й припинення вогню, для показу цілі, для забезпечення взаємодії підрозділів і частин.