9. Роль і значення скритого управління військами. Вимоги, що висуваються до скритого управління військами

Для того, щоб виключити можливість витоку секретної інформації при здійсненні управління військами, розроблено комплекс організаційних і технічних заходів, який називається “Скрите управління військами”. Знання сутності, вміння організувати й слідувати правилам СУВ – один із обов'язків кожної посадової особи Збройних Сил України.

Скритність управління військами полягає в збереженні в найсуворішій таємниці від противника всіх заходів, пов'язаних із підготовкою та веденням бойових дій особливо тих, які відносяться до підготовки масованих вогневих ударів і використання їх результатів. Скритність управління в сучасному бою набуває виключно важливого значення в зв'язку із зростанням ролі несподіваності дій, збільшенням можливостей розвідки противника та використанням ВТЗ. Якщо противнику вдається виявити задум дій військ, то вогневими ударами він може зірвати здійснення їх намірів.

Скрите управління військами – це комплекс організаційно-технічних заходів, які забезпечують надійне збереження знань, що складають державну таємницю, при здійсненні управління військами як у мирний, так і у військовий час.

Управління військами в бою здійснюється головним чином за допомогою технічних засобів: радіо, радіорелейних, телевізійних, дротових. Використовуються також сигнальні й пересувні засоби зв'язку. Усі засоби зв'язку використовуються комплексно та повинні забезпечувати надійність, швидкість і скритність передачі бойових наказів, розпоряджень і різноманітної інформації в будь-яких умовах обстановки. Фельд'єгерсько-поштовий зв'язок (ФПЗ) організовується для доставки у вищі штаби, штаби підлеглих і взаємодіючих частин і підрозділів бойових наказів, розпоряджень, донесень та інших секретних документів. У підрозділах активно використовуються піші зв'язківці й лижники. За допомогою сигнальних засобів (зорових, звукових, радіотехнічних) організовується та забезпечується сигнальний зв'язок для передачі сигналів виклику, переносу й припинення вогню, для показу цілі, для забезпечення взаємодії підрозділів і частин, а також, для повідомлення та розпізнавання.

Особливе значення при забезпеченні скритого управління військами надається роботі зв'язку, яка досягається:

– постійним вихованням усього особового складу в дусі високої пильності, у дусі необхідності найсуворішого збереження державної таємниці;

– збереженням у таємниці всіх заходів щодо організації зв'язку;

– обмеженням кола осіб, яке має право користуватися технічними засобами зв'язку, секретними документами та особливо осіб, які беруть участь у розробці плану бойових дій;

– установленням режиму заборони роботи радіозасобів на передачу в тих умовах обстановки, коли можна обійтися без радіозв'язку: в районі концентрації військ, у вихідному положенні для наступу та в обороні до переходу противника в атаку;

– виконання організаційних і технічних заходів захисту інформації на об'єктах електронно-обчислювальної техніки та під час використання інших технічних засобів передачі та обробки інформації;

– суворим дотриманням правил і порядку ведення радіообміну;

– ретельним маскуванням пунктів управління, вузлів зв’язку, ліній зв'язку надійною їх охороною та обороною, суворою забороною передачі знань, які складають державну й військову таємницю;

– забороною ведення відкритих переговорів (заборонено називати відкрито військове звання з найменуванням прізвищ посадових осіб, назву вузлів зв'язку, номери військової частини, польової пошти і назву пунктів управління, їх розміщення, зміст радіодокументації, стан погоди в районі розміщення вузлів зв'язку, радіостанцій);

– радіопередачі відкритим текстом допускаються при оповіщенні підрозділів про повітряного противника, про радіоактивне, хімічне і бактеріологічне зараження, а в ході бою – усі команди для підрозділів без розкриття задумку бойових дій, але назви підрозділів і посади командирів при цьому вказуються за позивними, а пункти – від орієнтирів і за умовними назвами;

– кодуванням за документами скритого управління переговорів і передач технічними засобами зв'язку;

– вмілим маневруванням частотами зв’язку, використанням антен направленої дії, екрануючих властивостей місцевості в сторону противника;

– організацією та здійсненням контролю й радіоконтролю.