2. Завдання які покладаються на миротворчі сили та способи їх виконання

Основні завдання, які можуть покладатись на миротворчі сили:

– спостереження за виконанням умов перемир’я та угоди про припинення вогню, сприяння створенню безпечної обстановки в неспокійних районах шляхом забезпечення видимої присутності миротворчих сил;

– позначення зон відповідальності, роз’єднання конфліктуючих сторін, створення демілітаризованих зон, зон роз’єднання, гуманітарних коридорів, сприяння деконцентрації сил конфліктуючих

сторін, запобігання їх переміщенню і сутичок у цих зонах;

– створення умов для переговорів й інших заходів щодо мирного врегулювання конфлікту, відновлення законності та правопорядку, нормального функціонування державних і суспільних установ й організацій;

– установлення фактів порушення угод про припинення вогню та перемир’я й проведення щодо розслідувань;

– контроль місцевості та дій населення в зоні відповідальності, протидія масовим безладдям, сприяння забезпеченню прав людини;

– контроль за ліквідацією фортифікаційних споруджень, загороджень і мінних полів;

– охорона життєво важливих об’єктів;

– вживання заходів щодо забезпечення зв’язку між конфліктуючими сторонами та безпеки офіційних зустрічей між ними на всіх рівнях;

– контроль перевезень, припинення протиправного ввозу і вивозу бойової техніки, зброї, боєприпасів і вибухових речовин;

– забезпечення безпечного транзиту всіх видів транспорту і функціонування комунікацій;

– сприяння налагодженню нормальних контактів між населенням конфліктуючих сторін;

– сприяння наданню гуманітарної допомоги цивільному населенню;

– забезпечення безперешкодних постачань гуманітарної допомоги;

– участь у виконанні рішень і рекомендацій Ради Безпеки ООН, органів ОБСЄ й інших міжнародних організацій щодо мирного врегулювання конфлікту;

– підтримка встановленого режиму пересувань по землі, повітрю і морю в тих чи інших районах і на маршрутах.

Завдання, які покладені на миротворчі сили, у кожній операції конкретизуються Мандатом на її проведення.

Основними способами виконання завдань миротворчих сил є:

– спостереження;

– контроль;

– патрулювання;

– охорона та оборона важливих об’єктів;

– організація і ведення переговорів;

– захист своїх сил;

– розмінування місцевості;

– блокування районів, населених пунктів;

– гуманітарна діяльність;

– супроводження.

3. Порядок і зміст роботи командира батальйону з прийняття рішення

Основним змістом організації бойових дій є прийняття командиром рішення, оскільки в ньому визначаються такі важливі заходи, як: задум дій, бойові завдання підпорядкованим військам, порядок взаємодії військ і організація управління ними. Планування бойових дій починається з моменту отримання бойового завдання.

З отриманням бойового наказу або бойового розпорядження від старшого начальника командир:

– усвідомлює отримання завдання в присутності начальника штабу, заступників, начальників родів військ і служб;

– на основі висновків, зроблених командиром, начальник штабу ставить завдання щодо розвідки, планує невідкладні заходи, дає вказівки офіцерам штабу про доведення до військ попередніх розпоряджень і підготовку додаткових даних і розрахунків;

– начальник штабу розраховує час на підготовку бойових дій і виконання військами отриманого завдання;

– командир (або начальник штабу за його вказівкою) орієнтує командирів підрозділів про майбутні бойові дії, про час і порядок роботи на місцевості;

– оцінює обстановку (склад, розташування, сильні й слабкі місця, захищеність і забезпеченість своїх частин (підрозділів); склад, розташування, характер дій сусідів й умови взаємодії з ними; характер місцевості та її вплив на дії підрозділів; погодні умови, час доби та його впив на підготовку й проведення бою.

Оцінку обстановки проводять офіцери штабу відповідно до раніше розподілених обов'язків.

На базі висновків щодо завдання й оцінки обстановки командир одноосібно приймає рішення, в якому визначає:

1. Задум бою, до якого входить:

а) напрям зосередження основних зусиль;

б) способи розгрому противника (якого противника, де, в якій послідовності та як розгромити, із зазначенням порядку вогневого ураження та заходів щодо дезорієнтації його);

в) бойовий порядок частини (підрозділу) під час бою.

2. Бойові завдання частинам (підрозділам).

3. Основні питання взаємодії.

4. Організацію управління.

У рішенні можуть визначатися завдання по видах забезпечення. Рішення командира оформлюється на карті з пояснювальною запискою. Після прийняття рішення процес планування бойових дій продовжується.