21. Підготовка наступу мб (тб)

Підготовка наступу починається з отримання завдання. Вона включає:

– організацію бою (прийняття рішення, рекогносцировку, постановку бойового завдання підрозділам, організацію взаємодії, вогневого ураження противника, всебічного забезпечення бою й управління);

– підготовку батальйону (роти) до виконання бойового завдання;

– підготовку вихідного району; організацію та проведення виховної роботи;

– практичну роботу командира батальйону (роти), його заступників і штабу батальйону в підпорядкованих підрозділах та інші заходи.

Під час наступу з положення безпосереднього зіткнення з противником командир батальйону (роти) більшу частину роботи щодо організації бою (прийняття рішення, рекогносцировку, постановку бойових завдань, організацію взаємодії та вогневого ураження) проводить на місцевості. Із зайняттям вихідного району (вихідної позиції) або з виходом танків на очікувані позиції командир батальйону (роти) організовує спостереження та охорону, ставить завдання ротам (взводам) і вогневим засобам щодо відбиття можливої атаки противника, а також ударів його авіації та аеромобільних груп, дає вказівки щодо інженерного дообладнання вихідного району (вихідної, очікувальної позиції), звертаючи особливу увагу на ретельне маскування інженерних споруджень і виконання заходів щодо захисту від зброї масового ураження та високоточної зброї.

Під час наступу з ходу командир батальйону (роти) приймає рішення та доводить завдання підрозділам, як правило, по карті або на макеті місцевості. Надалі він проводить рекогносцировку, віддає бойовий наказ й організовує взаємодію безпосередньо на місцевості. Коли командир батальйону (роти) не має можливості виїхати на місцевість із підпорядкованими командирами рот (взводів), усю роботу щодо організації бою він проводить по карті або на макеті місцевості, при цьому бойові завдання підрозділам і порядок взаємодії він уточнює під час їхнього висування на рубіж переходу в атаку та з початком атаки.

22. Розташування частин і підрозділів на місці. Організація сторожової та безпосередньої охорони

Механізовані та танкові підрозділи на місці можуть розташовуватись у районі зосередження, вихідному районі, районі відпочинку та інших районах самостійно або разом із іншими підрозділами.

Метою розташування на місці можуть бути: завершення заходів із приведення в бойову готовність, підготовка до бою, відновлення боєздатності, відпочинок особового складу, поповнення запасів матеріальних засобів, обслуговування та відновлення бойової техніки, бойове злагодження підрозділів.

Вимоги до району та порядку розташування підрозділів залежать від віддалення даного району від лінії фронту, активності бойових дій сторін на даному напрямі, а також характеру дій, що мають відбутися, тривалість знаходження підрозділів на місці.

Основними з цих вимог є:

– можливість потай зайняти та зручно розташувати в районі підрозділи, здійснити пильне маскування особового складу та техніки;

– забезпечення необхідного ступеня розосередження та максимального укриття підрозділів від ураження сучасними бойовими засобами;

– наявність сприятливих умов для виконання в даному районі намічених заходів та зручностей для організованого початку подальших дій.

Для цього район слід вибирати на місцевості, що має природні укриття (кар’єри, яри, складки, гаї, невеликі населені пункти, будівлі, чагарники та ін.). У районі або поблизу нього, повинні бути в достатній кількості підручні засоби маскування та інший матеріал, придатний для швидкого створення штучних укриттів. Райони розташування не слід вибирати біля великих населених пунктів, поблизу від таких об’єктів, як: фабрики, заводи, мости, вузли доріг або елементи місцевості, що різко виділяються, – окремі висоти, озера, завороти рік та ін. Недоцільно також розташовувати підрозділи вздовж шосейних доріг, автострад, під лініями електропередач, поблизу складів, заправочних пунктів та ін.

З урахуванням вимог щодо розосередження батальйону величина району може сягати 10 кв. км. При виборі району слід ураховувати, що при необхідності продовження маршруту, район вигідно мати дещо витягнутим у бік майбутнього руху. Якщо має відбутись наступ, підрозділи слід розташовувати з урахуванням передбачуваного шикування бойового порядку. При цьому механізовані підрозділи, придані танковим, необхідно розташовувати разом із танковими підрозділами.

Гранатометний і протитанковий взводи розташовують, як правило, з механізованими ротами. Зенітні підрозділи займають вогневі позиції в місцях, що забезпечують можливість ведення вогню по повітряних цілях. Підрозділи технічного забезпечення й тилу розміщують у районі розташування батальйону з урахуванням зручності забезпечення підрозділів, а при цьому не демаскуючи їх і свого місця розташування.

Війська при розташуванні на місці охороняються безпосередньою, а через загрозу нападу противника й сторожовою охороною, що встановлюється на вказаних їм рубежах та в смугах (на позиціях). Сторожова охорона повинна бути круговою та перехоплювати всі основні дороги й підступи до району розташування.

Виставляється, щоб не допустити проникнення розвідки противника та диверсійних груп у район розташування військ, виключити раптовий напад наземного противника, забезпечити час та вигідні умови для розгортання й уведення в бій підрозділів, що охороняються.

Сторожовому загону (заставі) вказується рубіж охорони та смуга охорони по фронту для роти 5 км, для взводу – 2км. Віддалення сторожового загону (застави) від частин (підрозділів) – повинно забезпечуватись частинами (підрозділами), що охороняються, маневру, організованого введення в бій, та залежно від складу охорони може бути для роти – 10 км, для взводу – 5 км.

Сторожова охорона батальйону здійснюється сторожовими постами в складі відділення, що виставляються за необхідності на загрожуючи напрямки на віддаленні до 1,5 км; на прихованих підступах – секретами в складі 2–3 особи, що виставляються на віддаленні до 400 м від району розташування батальйону, а на межі розташування батальйону – безпосередньою охороною, що включає парні патрулі та постійне чергування на командно-спостережному пункті батальйону спостерігачів.

Крім того, в батальйоні призначається черговий підрозділ у складі взводу (розташовується недалеко від командно-спостережного пункту) для знищення диверсійно-розвідувальних груп противника та виконання інших бойових завдань, що виникають.

У роті організовується безпосередня охорона, що здійснюється патрульними, які несуть службу шляхом обходу розташування роти, постійним чергуванням спостерігачів на командно-спостережному пункті роти, взводів.

Крім того, для охорони особового складу, озброєння та техніки призначається добовий наряд. При висиланні патрульних вказується маршрут руху, завдання, порядок несення служби, порядок дій при виявленні противника, пропуск (назва стрілецької зброї), відгук (назва міст, що починаються з тієї ж букви, що й зброя), дається на одну добу. Патрульні обходять район розташування за вказаним маршрутом та пильно оглядають місцевість. Окремих солдат противника вони захоплюють у полон або знищують.

На шляхах можливого руху противника інженерно-саперні підрозділи, що придані сторожовій охороні, готують до вибуху мости та прикривають мінно-вибуховими загородженнями фланги сторожового загону (застави).