6. Система конституційного права України як галузі права

З одного боку, система конституційного права як галузі національного права являє собою єдність і послідовність роз­поділу конституційно-правових норм на певні групи залежно від їх змісту, значення цих норм та характеру політико-пра-вових суспільних відносин, які ними регулюються. З другого боку, як система норм галузі конституційного права вона обумовлена рядом ознак: конституційне право — функціо-

-51-

нальна система, в якій норми взаємопов'язані, логічно взаємоузгоджені і розміщені за певною субординацією.

Системоутворюючими факторами є предмет правового регулювання, метод правового регулювання, рівень розвитку загальнолюдських цінностей у суспільстві, процес сформу­вання демократичної правової держави, єдність і послідов­ний розподіл норм конституційного права на певні групи залежно від їх змісту, значення та характеру політико-право-вих суспільних відносин, які регулюються. Місце кожної з груп у системі конституційного права залежить від питомої ваги цих правових норм, які охоплюються цією групою, їх значення, а також принципів, на підставі яких будується га­лузь права. Ці критерії здійснюють перш за все зовнішній вплив на систему конституційного права. У той же час єд­ність і стабільність системи цих норм забезпечують і зв'язки системоутворення та системозбереження з точки зору внут­рішньої системно-функціональної організації конституційно­го права. Такими системоутворюючими зв'язками є генетич­ні, субординаційні, координаційні (взаємодії) та управління. На систему конституційного права поширюються й інші закони системоутворення. До них належать: логічний взаємозв'язок, взаємозалежність і побудова елементів систе­ми залежно від їх важливості для людини і держави; струк­турованість системи як засіб зв'язку елементів в одне ціле і ускладнення системи в міру її розвитку, розширення функці­ональних зв'язків між ними і наявність головного елемента системи (людина як вища соціальна цінність), який визначає закономірності побудови всієї системи в цілому; відносна са­мостійність інших елементів системи стосовно головного.

Отже, під системою норм конституційного права ро­зуміється обумовлене системоутворюючими зв'язками і факторами розміщення норм за інститутами, що пере­бувають у таких взаємозумовлених зв'язках, які дають можливість функціонувати системному утворенню як

єдиному цілому¹.

Аналіз теоретичних основ систематики норм конститу­ційного права дозволяє викласти систему цієї галузі націо­нального права виходячи з того, що конституційне право Ук-

¹ Див.: Степанюк О. І.. Зазнач, автореферат. — С. 16—17.

-52-

пального права виходячи з того, що конституційне право Ук­раїни покликане служити перш за все вільній від природи людині — головному елементу системи конституційного права як галузі.

Таким чином, система конституційного права Украї­ни включає:

— конституційні загальні засади конституційного ладу (форма устрою, форма правління, механізм закріплення і здійснення державної влади, принципи верховенства права, територіальної цілісності України, пріоритету загальнялюд-ських цінностей і загальновизнаних принципів міжнародного права тощо);

— правовий статус особи в Україні, права, свободи, обов'язки, гарантії прав і свобод громадян, як вихідні для ін­ших елементів системи;

— права українського народу (народний, національний суверенітет, право визначати і змінювати конституційний лад в Україні, право на референдум, право виборів представ­ницьких органів державної влади);

— виборче право і референдум (принципи, порядок при­значення і проведення);

— основи громадянського суспільства та його взаємовід­носини з державою (власність, підприємництво, екологічна безпека, сім'я, освіта, наука і культура, громадські об'єднан­ня, свобода інформації);

— Верховну Раду України (зміст мандата, структура, компетенція, процедура діяльності, законодавчий процес, охорона парламентаризму тощо);

— Президента України (повноваження, умови обрання, компетенція, припинення повноважень);

— систему і організацію виконавчої влади (організація і діяльність Кабінету Міністрів України, міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади);

— систему та організацію судової влади;

— Конституційний Суд України і конституційний про­цес;

— систему та організацію місцевої самоврядної влади (порядок формування, повноваження, акти).

Разом з розкриттям змісту системи конституційного пра­ва України необхідно розглянути питання і про співвідношення системи Конституції і системи конституційного права.

-53-

Конституція інтегрована в конституційне право як части­на, тому потрібно виходити з того, що конституційне право як галузь права не можна розглядатися поза Конституцією. Отже, система конституційного права і система Конституції нерозривно пов'язані, єдині у своїй основі, однак ці поняття не можна ототожнювати, кожній з цих систем притаманні характерні специфічні критерії побудови і обсяг.