Грошові одиниці, які були в обігу на Київщині та Волині (кін. XVI - на поч. XVII ст.)
Гривня. Лічильна одиниця. Дорівнювала 48 польським грошам або 4 шевенам.
Гріш литовський. Білонова монета (сплав срібла і міді). Одна із найпоширених грошових одиниць у монетному обігу Волині. Дорівнювала 10 пенязям.
Гріш польський. Білонова монета (сплав срібла і міді). Одна із найпоширених грошових одиниць у монетному обігу Волині. Дорівнювала 18 пенязям.
Дукат (злотий червоний). Золота монета вагою 3,5 г. Зустрічалися також дукати подвійні (7 г.) та потрійні (10,5 г.)
Злотий польський. Лічильна одиниця. Дорівнював 30 польським або 24 литовським грошам.
Копа. Лічильна одиниця стосовно польських та литовських грошей, завжди дорівнювала 60. Па Волині у фінансових розрахунках мала більше поширення копа литовських грошей. Вона завжди дорівнювала 1,25 польської копи, 2,5 польських злотих, 75 польським грошам.
Пенязь (динарій). Дрібна білонова монета (сплав срібла і міді). У грошовому обігу з XIV і до початку XVII ст. Наприкінці карбування дорівнювала 1/18 польського гроша.
Півталяр. Срібна монета вагою бл. 14 г.
Півторак. Білонова монета. Карбувалася в Речі Посполитій з поч. XVII ст. і дорівнювала 1,5 польського гроша.
Рубль литовський. Лічильна одиниця стосовно литовських грошей, завжди дорівнювала 100.
Таляр. Срібна монета вагою бл. 28 г. Карбувалася в Речі Посполитій з 1580 року.
Четвертак. Срібна монета вагою бл. 7г.
Шевен. Лічильна одиниця, що дорівнювала 12 польським грошам.
Одиниці мір, які застосовувалися на Київщині та Волині (кін. Хvі - поч. XVII ст.)
Безмін. Міра ваги, що дорівнювала 8-10 фунтам (3,2-4 кг.).
Беля. Пакунок товарів різного розміру.
Білень. Міра об'єму близька до кварти (бл. 1л.).
Бочка. Тара місткістю від 36 до 122 гарнців (144-488 л.).
Бунт. Одиниця лічби товарів. Дорівнювала 15.
Вантух. (Лантух). Одиниця виміру хмелю, який продавався як правило великими шитими із простого полотна мішками.
Вар. Одиниця виміру пива і меду, дорівнював трьом бочкам (432-1464 л.).
Відро. Міра об'єму, вміщало 10-20 кварт (10-20 л.).
Гарнець. Міра об'єму сипких тіл і рідин. Вміщав 4 кварти (4 л.).
Гривенка. Міра ваги, дорівнювала бл.200 г.
Гривня. Міра ваги, дорівнювала бл. 400 г.
Захцик. Міра лічби, дорівнював 60.
Кадь. Міра об'єму, дорівнювала 4 відрам (40-80 л.).
Камінь. Одиниця ваги, дорівнювала 32-50 фунтів (13-20 кг.), а для прянощів та коштовних товарів — 11 фунтів (4,4 кг).
Кварта. Міра об'єму сипких тіл і рідин. Дорівнювала 1 л.
Ківш. Посудина близька за об'ємом до гарнця (бл. 4 л.).
Колода. Міра об'єму сипких тіл та рідин, дорівнювала 2 кадям або 8 відрам. (80-160 л.).
Корець. Міра об'єму, дорівнювала 20-32 гарнцям (80-128 л.).
Куфа. Міра об'єму рідин, головним чином спиртних напоїв. Дорівнювала 40 відрам (400-800 л.).
Лашт. Міра ваги, що використовувалася на річковому транспорті. Дорівнювала 120 пудам (бл. 2 тон).
Лібра паперу (24-25 арк.).
Лікоть. Міра довжини (38-50 см.).
Літра. Пакунок шовку або золотої пряжі (бл.240 г.).
Лот. Міра ваги для зважування коштовностей, (бл. 12,5 гр.).
Маца. Міра об'єму сипких тіл. Дорівнювала 20-25 гарнцям (80-100 л.).
Мірка солодова. Одиниця виміру солоду-зерна, пророщеного для виробництва вару пива або горілки. Дорівнювала 3 солянкам (240-300 л.).
Миля. Шляхова міра (8,5 км.).
Постав. Сувій тканини (7,6-40 м.)
Різа паперу. 20 лібер (480-500 арк. ).
Сажень. Міра довжини (1,5-2 см.).
Солянка. Міра об'єму сипких тіл. Дорівнювала 20-25 гарнців (80-100 л.).
Спуст. Міра об'єму горілки. Дорівнював 3 бочкам (432-1464 л.).
Стопа. Міра довжини. Дорівнювала 0,5 ліктя (19-25 см.)
Трахтер. Міра лічби, що використовувалася при підрахунках дрібного краму. Дорівнювала 10.
Толпа. Брусок солі вагою бл. 70 г.
Тузин. Міра лічби, дорівнював 12.
Фаска. Одиниця виміру масла. Складалася приблизно з ЗО кварт (бл. 30 л.).
Центнер. Одиниця ваги, дорівнювала 5 каменям (64-100 кг.)
Чвертка. Фракція бочки.
Шифунт. Міра ваги, що дорівнювала 10 каменям (128-200 кг.)
Шкойц. Міра ваги (бл. 8 г.).
