- •Тема 1: Методологічні основи курсу «Міжнародна економіка»
- •3. Структурними елементами міжнародної економіки є:
- •Тема 2: Міжнародна торгівля.
- •Товарна структура міжнародної торгівлі
- •Торгівля послугами
- •Тема 2: Теорії міжнародної торгівлі. Розділ: Теорії міжнародної торгівлу
- •Класичні теорії міжнародної торгівлі
- •Рекомендації щодо зовнішньоторговельної політики:
- •Теорія порівняльної переваги д.Рікардо
- •Неокласичні теорії міжнародної торгівлі
- •Тема 6: Зовнішньоторговельна політика країн світу.
- •Тема: Міжнародний рух капіталів.
- •Тема: Інші аспекти міжнародної міграції капіталу.
- •Тема: Міжнародна міграція робочої сили.
- •2. Переваги та недоліки міжнародної міграції робочої сили
- •Тема: Платіжний баланс.
- •2. Класифікація статей платіжного балансу
- •Рахунок поточних операцій. Товари
- •Паралельно з рухом товарів відбувається міжнародна торгівля послугами.
- •Поточні трансферти
- •Рахунок операцій з капіталом
- •Фінансовий рахунок
- •Тема: Міжнародний валютний ринок.
- •3. Попит і пропозиція валюти
- •Тема: Валютні курси.
- •Тема: Міжнародна економічна інтеграція.
- •2. Етапи інтеграції:
Класичні теорії міжнародної торгівлі
Теорія абсолютної переваги А.Сміта
Опис моделі (припущення):
• однофакторна модель. Використовується лише фактор праця,
• розглядається торгівля між 2-макраїнами, кожна з яких виробляє по 2однакових товари;
• повна зайнятість;
• транспортні витрати дорівнюють 0;
• свобода зовнішньої торгівлі.
Сутність теорії: країна володієабсолютною перевагою, якщо:
виготовляє певний товар з меншими витратами, ніж інша країна або
за одиницю витрат (1 год., 1 зміну, 1 тиждень, 1 рік) виготовляє більше товарів, ніж інша країна.
Країна |
Витрати робочого часу на виробництво (год.) | |
1 т зерна |
1 т цукру | |
А |
5 |
2,5 |
В |
4 |
10 |
У цьому прикладі країна В володіє абсолютною перевагою у виробництві зерна (бо витрачає на виробництво 1 т зерна менше годин, ніж країна А), а країна А – у виробництві цукру.
Країна |
Тон зерна на одиницю витрат |
Тон цукру на одиницю витрат |
А |
0,2 |
0,4 |
В |
0,25 |
0,1 |
У цьому прикладі країна В володіє абсолютною перевагою у виробництві зерна (бо на одиницю витрат вона виробляє більше зерна, ніж країна А), а країна А – у виробництві цукру.
Абсолютні переваги вказують напрями зовнішньої торгівлі: країна має експортувати той товар, який вона виробляє з меншими, ніж інша країна, витратами (у виробництві якого країна має абсолютну перевагу), а імпортувати той товар, який виробляється іншою країною з меншими витратами.
У наших прикладах:
Країна А: Ех – цукор, а Іmзерно.
Країна В: Ех – зерно, а Іmцукор.
Рекомендації щодо зовнішньоторговельної політики:
уряд не повинен втручатися у зовнішню торгівлю, а має підтримувати режим відкритих ринків та свободи торгівлі;
країна має спеціалізуватися на тих товарах, у виробництві яких вона має абсолютну перевагу, і торгувати ними в обмін на товари, перевагами у виробництві яких володіють інші країни;
експорт є позитивним фактором для економіки країни, оскільки дозволяє реалізовувати надлишки вироблених товарів.
Недоліки теорії: 1) Більшість зроблених припущень не відповідають сучасній практиці. 2) Сміт вважав, що країна завжди виготовляє певний товар з меншими витратами, ніж за кордоном, тобто на основі його теорії неможливо пояснити, чим торгувати країні, якщо вона не володіє абсолютною перевагою у виробництві жодного товару.
Теорія порівняльної переваги д.Рікардо
Д. Рікардо розвинув теорію абсолютних переваг Сміта і довів, що торгівля вигідна обом з двох країн, навіть якщо одна з них не володіє абсолютною перевагою.
Модельта сама, що і у Сміта.
Сутність теорії: країна володієпорівняльною перевагою, якщо виготовляє певний товар з відносно меншими витратами, ніж інша країна, тобто альтернативна ціна його виробництва в даній країні є меншою.
Альтернативна ціна(поняття введене Рікардо) – робочий час, необхідний для виготовлення одиниці одного товару, виражений через робочий час, необхідний для виробництва одиниці іншого.
–альтернативна ціна товару 1 в країні І, що означає:
1 товару 1 = товару 2.
Країна |
Витрати робочого часу на виробництво (год.) | |
1 т зерна |
1 т цукру | |
А |
5 |
10 |
В |
4 |
2,5 |
У цьому прикладі абсолютною перевагою у виробництві і зерна і цукру володіє країна В (виготовляє обидва товари за меншу кількість часу). За Смітом, торгівля між цими країнами не можлива. Рікардо довів що можлива, причому взаємовигідна.
В умовах відсутності зовнішньої торгівлі, кожна країна споживає лише ті товари і лише стільки, скільки сама виробляє, а відносні ціни цих товарів на внутрішньому ринку визначаються відносними витратами їх виробництва.
Нам відомо, що Країна А виготовляє 1 т зерна за 5 год., а 1 т цукру за 10 год. зерно до цукру ми прирівняти не можемо, а от години до годин – можемо, але не 5 год. = 10 год., а 10 год. =10 год.
За 10 год. Країна А може виробити 2 т зерна і 1т цукру, отже відносні ціни цих товарів:
1 т цукру = 2 т зерна або
1 т зерна = 0,5 т цукру
1 т зерна = 5/10 т цукру = 0,5 т цукру
1 т цукру = 10/5 т зерна = 2 т зерна
Аналогічно, для Країни В:
1 т зерна = 4/2,5 т цукру = 1,6 т цукру
1 т цукру = 2,5/4 т зерна = 0,625 т зерна
Отже, виробник зерна в Країні А на внутрішньому ринку може обміняти 1 т зерна лише на 0,5 т цукру, у той час як в країні В цей же товар коштує 1,6 т цукру (в 3 р. дорожче). Таким чином, країна А володіє порівняльною перевагою у виробництві зерна (виготовляє його з відносно меншими витратами).
Так само, виробник цукру Країни В на внутрішньому ринку може обміняти 1 т цукру на 0,63 т зерна, а на зовнішньому ринку (в країні А) на 2 т зерна. Країна В володіє порівняльною перевагою у виробництві цукру.
Що ж до альтернативної ціни, то альтернатива в тому, що Країна А, відмовившись від виробництва 1 т цукру може додатково виробити 2 т зерна, тобто вивільнивши робочу силу з виробництва цукру, країна більш ефективно зможе її використовувати у виробництві зерна. Аналогічно для Країни В.
Розглянемо інший приклад.
Країна |
Тон зерна на одиницю витрат |
Тон цукру на одиницю витрат |
А |
2 |
4 |
В |
3 |
10 |
У цьому прикладі також абсолютною перевагою у виробництві і зерна і цукру володіє країна В (виготовляє за одиницю витрат більше обох товарів порівняно з Країною А).
З умов маємо, що Країна А, втрачаючи 1 год., виготовляє 2 т зерна і за ту ж 1 год. вона може виготовити 4 т цукру. Отже, відносні внутрішні ціни країни А: 2 т зерна = 4 т цукру = 1 год.
1 т зерна = 2 т цукру;
1 т цукру = 0,5 т зерна
Країна В: 3 т зерна = 10 т цукру = 1 год.
1 т зерна = 3,33 т цукру;
1 т цукру = 0,3 т зерна
Отже, альтернативна (відносна) ціна 1 т зерна менша в Країні А, а цукру – в Країні В. Країна А володіє порівняльною перевагою у виробництві зерна, а Країна В – у виробництві цукру.
Порівняльні переваги, як і абсолютні вказують напрями зовнішньої торгівлі: Країні А вигідно спеціалізуватися на виробництві та експортувати зерно, а імпортувати – цукор; Країні В спеціалізуватися на виробництві та експортувати цукор, а імпортувати – зерно.
Щоб торгівля була взаємовигідною, ціна товару на зовнішньому ринку має бути вищою, ніж внутрішня ціна рівноваги на цей товар в країні-експортері, і нижчою, ніж в країні-імпортері. У нашому прикладісвітова цінамає встановитися в межах:
2 т цукру < 1 т зерна < 3,3 т цукру
0,3 т зерна < 1 т цукру < 0,5 т зерна
Недоліки теорії: Деякі зроблені припущення не відповідають сучасній практиці.