Найголовніші форми простих (ботричних) суц­віть:

• китиця (мал. 3, 3) — на видовженій головній осі суцвіття розміщені на деякій відстані одна від одної (на квітконіж­ках) окремі квітки (черемха, гіацинт);

• колос (мал. 3, 2) — на видовженій голо­вній осі суцвіття — сидячі квітки, що не мають квітконіжок (подорожник, вербена);

• початок — колос із потовщеною м'ясистою віссю, густо вкри­тою квітками (рогіз, кукурудза, арум); початок здебільшого має покривало, утворене широким верхівковим листком;

• сережка (мал. 3, 8) – суцвіття, що відрізняються від колоса і китиці звислою віссю (верба, береза);

• щиток (мал. 3, 4)— китиця, в якої нижні квітконіжки дов­ші за верхні і всі квітки розміщені на одному рівні (груша);

• зонтик (мал. 3, 5,) — головна вісь суцвіття така вкоро­чена, що здається, ніби квітконіжки всіх квіток виходять з одного місця; майже однакової довжини квітконіжки утво­рюють промені зонтика (цибуля, вишня); в основі променів зонтика часом формується кільце приквітків, що утворюють обгортку;

• головка — суцвіття з укороченою віссю та з тісно скупчени­ми сидячими або майже сидячими квітками (конюшина);

• кошик (мал. 3, 7) — головна вісь суцвіття вкорочена і роз­ширена у вигляді кошика, на якому розміщені квітки (со­няшник).

Складні ботричні суцвіття: складний колос — на видовженій головній осі суцвіття роз­міщені не окремі квітки, а прості колоси (колоски), на­приклад у злаків (пшениця, жито);

• волоть — складне суцвіття, бічні гілки якого замість окре­мих квіток несуть прості або розгалужені китиці (овес, просо, бузок);

• складний зонтик складається з простих зонтиків; відрізня­ється від простого тим, що кожна його бічна гілочка за­кінчується не окремою квіткою, а утворює зонтик, який зазвичай називають збнтичком (морква, петрушка);

• складний щиток — щиток, в якого замість квіток є маленькі суцвіття — щитки (горобина).

До симподіальних (цимозних) належать суцвіття, в яких перша верхівкова квітка завершує головну вісь і далі суцвіття розвивається за рахунок бічних осей першого, потім — другого тощо порядків:

• завійка — однобічна китиця або однобічний колос, які до розпускання квіток і на початку цвітіння закручені спі­рально, верхівкою всередину (незабудка, живокіст);

• звивина — бічні одноквіткові осі суцвіття відходять послі­довно у два протилежні боки (гладіолус, гравілат);

• дихазій, або розвинене суцвіття, — суцвіття, в якому вісь кожного порядку дає дві протилежні гілки; головна вісь завершується квіткою (гвоздикові);

• плейохазій, або несправжній зонтик, — суцвіття, в якого кожна з багатьох осей під кінцевою квіткою утворює гіл­ки, що її переростають (молочай). 

Плід — це зріла зав'язь, що містить насіння — зрілі насінні зачатки. Стінка зав'язі перетворюються в оплодень, а насінні зачатки — у насіння. Оплодень захищає насіння від висихання. Справжній плід розвивається тільки з зав'язі маточки. Плід, що утворюється з ча­шолистків, пелюсток квітколожа, називають несправжнім. Так, плоди яблуні складаються переважно із розрослого м'ясистого квітколожа, тільки серцевина яблука походить із зав'язі. Справ­жні і несправжні плоди ділять на прості плоди (вишня, фінік), що утворюються з однієї квітки з однією маточкою, і супліддя, що утворюються внаслідок зрощення плодів багатьох квіток (суцвіть) (ананас). Зрілі насінини прикріплюються до оплодня в тих місцях, де в зав'язі була плацента, або вільно лежать у по­рожнині плоду. Максимальна кількість насінин у плоді дорівнює кількості насінних зачатків у зав'язі, але зазвичай менше, адже не всі насінні зачатки досягають зрілості. Плід (грец. carpos, karpos, лат. fructus) — генеративний орган покритонасінних рослин, що містить насінину (насінини) і утворюється після запліднення з маточки, а іноді й з інших частин квітки. В процесі еволюції рослинного світу плоди з’явилися на пізніших етапах і вони властиві лише покритонасінним. Плід з’явився як захист насінини від несприятливих екологічних умов, пошкоджень тощо. Плоди відіграють важливу роль, оскільки забезпечують генеративне (насіннєве розмноження рослин.

В залежності від того, які елементи квітки беруть участь в утворенні плоду, плоди поділяють на: справжні, які утворюються лише з маточки (горох, мак, тюльпан, липа).несправжні, в утворенні яких крім маточки, бере участь оцвітина та інші елементи квітки (гарбуз, огірок, диня, яблуня). Утворюються у рослин, в яких утворюється нижня зав’язь.

Однак, сьогодні такий розподіл не є загальновизнаним серед ботаніків. Більшість вважає, що плід — це якісновідмінний від всіх інших генеративний орган, оскільки в його утворенні беруть участь маточка — новий якісновідмінний жіночий орган генеративного розмноження.

Плід утворюється із маточки, із стінки зав’язі формується оплодень (перикарпій), а насінина (насіння) утворюється із насінного зачатка.

Плід складається з:

        Перикарпій (оплодень);

        Насінина (насіння).

Зовнішня структура плоду — оплодень, чи перикарпій, — стінка плоду, що оточує насіння і утворюється з видозмінених стінок зав'язі, іноді з чашечки і квітколожа.  У перикарпії виділяють зовнішній, середній і внутрішній шари. Зовнішню частину складає екзокарпій. Вишня має тонку блискучу шкірочку, плоди цитрусових — жовтогарячий зало­зистий шар. Середній шар — мезокарпій. У вишні — їстівний мезокарпій, а в цитрусових мезокарпій — білуватий пух­кий шар. Внутрішня частина перикарпію — ендокарпій — середоплодень. У вишень — тверда кісточка, утворена склереїда­ми, у цитрусових — основна маса плоду. Соковиті плоди мають частіше м'ясистий мезокарпій, рідше — ендокарпій.  Загальноприйнятої класифікації плодів поки немає. Численні класифікації враховують зовнішнє розмаїття плодів, консистенцію оплодня (сухі й соковиті), число насінин; розкривні чи нерозкривні плоди під час дозрівання, їх еволюційний розвиток.За еволюційно-морфологічною чи морфогенетичною класифікацією плоди поділяють на: апокарпні, монокарпні, ценокарпні і псевдомонокарпні. Апокарпні плоди формуються з апокарпних квіток. Кожній окремо сидячій маточці у вільному плоді відповідає вільний пло­дик. Апокарпні плоди характерні для квіток з верхньою зав'яззю. З апокарпія розвиваються соковиті і сухі багатолистянки (жов­тецеві: купальниця, калюжниця, жовтець, лимонник), багато го­рішок (горицвіт, перстачі), соковиті — багато кістянка (малина, ожини), суничина (тип соковитого багато горішка з розрослим квітколожем), цинародій (тип соковитого багатогорішка з роз­рослим гіпантієм — шипшина). Монокарпії формуються з монокарпного гінецею з верхньою зав'яззю. Основні типи: біб, однолистянка (сокирки). Соковиті боби, що не розкриваються, у софори японської. Однокістянка — однонасінний монокарпій, ендокарпій (кісточка) якого склерифікований. Мезокарпій може бути соковитим (персик, абрикос, вишня) чи сухим шкірястим (мигдаль). Одногорішок — однонасінний нерозкривний монокарпій (родовик, приворотень, парило). Ценокарпний плід розвивається з ценокарпних гінецеїв, в основі — складна маточка. Ценокарпії можуть бути багато- чи одногнізді. Також можуть утворюватися із квіток з верхньою і нижньою зав'яззю. Сухі ценокарпні плоди бувають розкривні, нерозкривні, такі, що розпадаються подовжньо (схізокарпїї) і поперечно (членисті). Морфологічні типи: ягода, коробочка, стручок, вислоплід-ник, а також листянка (лимонник), яблуко, гарбузина, цинародій (шипшина), кістянка тощо. За морфологічною класифікацією плоди також поділяють на соковиті (мал. 44) і сухі. Ягода — соковитий багатонасінний плід (виноград, тома­ти, чорниця, журавлина); перикарпій нерозкривний, у м'якоть перикарпію занурене насіння, рідше — 1 насінина (барбарис). Близькі до ягоди гарбузина і гесперидій. Гарбузина — багатона­сінний плід з твердою шкіркою, м'ясистим середнім (за рахунок розростання плаценти) і соковитим внутрішнім шарами (гарбуз, кавун, диня); у гесперидія (помаранчі) залозистий екзокарпій, губчастий мезокарпій і соковитий ендокарпій. Яблуко — зовнішня частина оплодня соковита, м'ясиста; вну­трішня — перетинчаста чи хрящувата (яблуня, груша, горобина, глід). Помаранча — оплодень товстошкірий, зовні залозистий, усе­редині волокнистий, ендокарпій м'ясистий (апельсин, лимон). Кістянка — усередині дерев'яниста тверда кісточка, за якою є соковитий м'ясистий шар, а зовні щільний шар (слива, вишня, черешня, черемха). Супліддя — зрослі між собою плоди чи сукупність плодів од­ного суцвіття — ананас, шовковиця, маклюра, буряк.До сухих плодів (мал.