Класифікація діелектриків

Агрегатний стан діелектриків

• Газоподібний діелектрик – це газ який може запобігти проходженню електричного заряду. Газ має мале значення діелектричної проникності, високий питомий опір та знижену електричну міцність. Газоподібні діелектрики що застосовуються в електротехніці: повітря, азот, водень та елегаз.

 Повітря у ролі ізолятора (діелектрика)

• Рідкі (рідинні) діелектрики: вуглеводневі мінеральні сполуки — продукти перегонки нафти чи кам'яного вугілля; вуглеводневі сполуки рослинного походження (рицинова, лляна та інші оливи); хлоровані вуглеводні сполуки ароматичного ряду (хлордифенил, совтол); кремнійорганічні сполуки.

Трансформаторна олива – ізолятор та охолоджувач

• верді діелектрики: найбільш розповсюджений клас речовин, які мають різні електротехнічні, хімічні, теплофізичні  та механічні властивості. До твердих діелектриків відносяться фарфор, гума, кераміка, слюда, скло, пластики, текстильні матеріали та багато інших.

Тверді діелектричні матеріали

• Твердіючі діелектрики: електроізоляційні лаки, компаунди, емалі широко застосовуються в електротехніці при: просочуванні обмоток і як покривна ізоляція електричних машин, виготовленні склеювальних і просочувальних складів для електроізоляційних матеріалів, у виробництві емальованих проводів. Використовуються при виготовлені ізоляційних матеріалів у рідкому стані, потім перетворюються у твердий діелектричний матеріал.

Лакова ізоляція

Хімічний склад діелектриків

• Органічні діелектрики: речовини тваринного, рослинного походження та синтетичні і штучні вироби (шовк, віск, гума, оливи, смоли, бакеліт, поліхлорвініл та інші). Із суміші речовин виготовляють органічні діелектрики: органічне скло, поліетилен, поліхлорвініл, капрон, ебоніт, склотекстоліт та інші.

• Неорганічні діелектрики: матеріал, який відрізняється гарною вогнетривкою властивістю та твердістю. До неорганічних діелектриків відноситься кераміка, слюда, скло, склоемаль, кварц та інші матеріали.

За будовою молекул

• Неполярні діелектрики: складаються з електрично нейтральних атомів і молекул, які до впливу на них електричного поля не володіють електричними моментами. До неполярних діелектриків відносяться парафін, сірка, бензол, водень та інші неполярні чи малополярні тверді, рідкі та газоподібні речовини.

• Полярні діелектрики - це діелектрики, в яких центри мас позитивних і негативних зарядів не збігаються, тобто мають асиметричну будову. До них відносяться масляно-каніфольні компаунди, епоксидні смоли, целюлоза та інші рідкі, напіврідкі та тверді речовини органічного походження.

• Йонні діелектрики: речовини, молекули яких мають йонну будову. Прикладом таких діелектриків є солі (NaCl, KCl та інші). Йонні кристали є просторовими ґратками з правильним чергуванням йонів різних знаків. У цих кристалах не можна виділити окремі молекули. Йонні кристали необхідно розглядати як систему вміщених одна в одну йонних підґраток. У цих діелектриках кожна пара сусідніх різнойменних йонів подібна до диполя.