За способом отримання

• Природні діелектрики - це матеріали природного походження, які використовуються без хімічної переробки. До природних діелектриків  відносяться паперові, бавовняні, лляні, азбестові, шовкові й інші волокна.

• Штучні діелектрики - електроізоляційні матеріали одержують шляхом хімічної переробки природної сировини. До штучних електротехнічних волокон відносяться ацетатні шовки і скляні волокна.

• Синтетичні діелектрики - електроізоляційні матеріали одержують методом хімічного синтезу. Виготовляють діелектрики із синтетичних смол, капрону, лавсану й ін. Волокнисті матеріали бувають ткані (усілякі тканини, стрічки) і неткані (пряжа, папір, картон).

За видом поляризації

• Електронна поляризація - це нейтральні і слабополярні тверді речовини в кристалічному й аморфному станах (парафін, сірка, полістирол), а також нейтральні і слабополярні рідини і гази (бензол, водень і ін.).

• Йонна поляризація - діелектрики, що мають одночасно електронну і дипольно-релаксаційну поляризацію. Сюди належать дипольні (полярні) органічні рідкі, напіврідкі і тверді речовини (масляно-каніфольні компаунди, епоксидні смоли, целюлоза і т.п.).

• Дипольна поляризація - тверді неорганічні діелектрики з електронною, йонною, йонно- чи електронно-релаксаційною поляризаціями. У цій групі  виділяють дві підгрупи матеріалів (через істотне розходження їхніх електричних характеристик): 

- діелектрики з електронною чи йонною поляризацією - це кристалічні речовини зі щільним упакуванням йонів (кварц, слюда, кам'яна сіль, корунд);  - діелектрики з йонно- чи електронно-релаксаційною поляризаціями (неорганічне скло, матеріали, що містять склоподібну фазу (порцеляна, мікалекс), кристалічні діелектрики з нещільним упакуванням часток у ґратках).

• Спонтанна поляризація - сегнетоелектрики (фероелектрики), що характеризуються спонтанною, електронною, йонною, йонно- чи електронно-релаксаційною поляризаціями (сегнетова сіль, метатитанат барію).

Властивості діелектричних матеріалів

Електрична міцність – мінімальна напруженість електричного поля, при якій настає електричний пробій.

Пробій діелектрика – явище, при якому під час збільшення напруги, прикладеної до ізоляції, напруженість електричного поля у діелектрику перевищує критичне значення, що призводить до втрати діелектриком електроізолюючих властивостей. Наскрізний струм, який проходить через діелектрик, різко зростає до 108 А/м², опір діелектрика зменшується до такого значення, що відбувається коротке замикання електродів.

Механічні властивості діелектриків

Здатність діелектрика витримувати механічні навантаження без істотної зміни геометричних параметрів та руйнування – удару, розтягування, стиснення, вигину, розколювання, надриву, вібрації.

До механічних властивостей діелектриків відносяться:

• міцність на розрив уздовж та впоперек волокон;

• міцність на розколювання, характерна для пластмас;

• стійкість до надриву, характеристика гнучких матеріалів;

• механічна твердість – властивість матеріалу протидіяти проникненню в нього іншого, більш твердого матеріалу;

• міцність при динамічному вигині - властивість матеріалів чинити в певних межах опір руйнуванню або помітній зміні форми від дії динамічних навантажень;

• стійкість матеріалів і виробів до вібрації – визначається відсутністю механічних пошкоджень, розгерметизації, збереження ізоляційних параметрів протягом певного часу вібрацій з заданими параметрами;

• гнучкість електроізоляційних матеріалів – збереження параметрів при різноманітних механічних деформаціях.