3. Цілі, завдання та гіпотези дослідження.
Висунення цілей дослідження як орієнтація на його кінцевий результат.
Мета соціологічного дослідження є його прогнозованим результатом, до якого прямує дослідник за допомогою поставлених задач. Мета соціологічного дослідження є обов'язковою складовою частиною програми соціологічного дослідження.
Метою дослідження може бути отримання описової інформації про проблемну ситуацію, збір соціальної статистики, аналіз причин формування проблемної ситуації і розробка прогнозів її можливого розвитку, оцінка ефективності можливих варіантів управлінських дій, або ж розробка практичних рекомендацій з управлінського впливу на досліджувану ситуацію.
Теоретично-прикладні та практичні цілі дослідження.
Якщо основна мета формулюється як теоретико-прикладна, то при розробці програми головна увага приділяється вивченню наукової літератури з даного питання, побудові гіпотетичної загальної концепції предмета дослідження, чіткої інтерпретації вихідних понять. Конкретний об'єкт дослідження визначається тільки після того, як виконана ця попередня дослідницька робота на рівні теоретичного пошуку.
При постановці практичної мети, дослідник працює над програмою, виходячи із специфіки даного соціального об'єкта і з'ясування практичних завдань, які підлягають вирішенню. Тільки після цього він звертається до літератури в пошуках відповіді на питання: чи є "типове" рішення виниклих завдань.
Завдання дослідження.
Завдання - конкретні вимоги до вирішення сформульованої проблеми. Вони є засобом реалізації мети і носять інструментальний характер. Завдання дослідження це змістовна, методична та організаційна конкретизація мети. Програмні завдання висуваються послідовно в залежності від головної мети дослідження.
Завдання дослідження можуть бути умовно розділені на основні та додаткові. Основні передбачають пошук відповіді на центральне питання: які шляхи і засоби вирішення досліджуваної проблеми? Додаткові завдання допомагають з'ясувати супроводжуючі обставини, фактори.
Методичні завдання.
Методичні завдання - це опис детальних кроків, необхідних для здійснення соціологічного дослідження.
Вони можуть включати описи методів вибірки, опитування, аналізу даних. Важливо, щоб методичні завдання були детальними та повними, щоб дослідники могли забезпечити надійність та точність свого дослідження.
Гіпотеза – головний методологічний інструмент соціологічного дослідження.
У широкому значенні гіпотеза (від грец. hypothesis – передбачення) – наукове припущення або гіпотетичне судження про закономірності (причинні зв’язки) явищ та процесів, істинність яких невизначена.
Початкове теоретичне знання про проблему дослідження формується як апріорне, гіпотетичне, коли бажані результати, виражені в цілях і задачах, встановлюються імовірно, до проведення емпіричного дослідження
Джерело формулювання гіпотези.
Класифікація гіпотез.
За ступенем спільності припущень є гіпотези-підстави і гіпотези-наслідку.
Гіпотези підстави - це гіпотези, які передбачають наявність певного явища чи стану речей, які стануть основою для подальшого дослідження.
Гіпотези наслідку - це гіпотези, які передбачають можливий результат чи відповідь на певне запитання. Такі гіпотези стають об'єктом перевірки в процесі емпіричного дослідження.
З точки зору завдань дослідження, гіпотези поділяються на основні і другорядні
За ступенем розробленості та обгрунтованості розрізняють первинні та вторинні гіпотези. У соціології гіпотези, які розробляються до емпіричного дослідження, називаються робочими, або дослідницькими гіпотезами.
За змістом припущень щодо досліджуваного об'єкта гіпотези поділяють на описові, пояснювальні і прогнозні.
Описові гіпотези - це припущення про істотні властивості об'єктів (класифіковані), про характер зв'язків між окремими елементами досліджуваного об'єкта (структурні).
Пояснювальні гіпотези ставляться до припущень про причинно-наслідкові залежності в досліджуваних соціальних процесах і явищах.
Прогнозні гіпотези - це такі гіпотези, які розкривають тенденції та закономірності розвитку даного об'єкта. (До 2005 року всі освіту в країні буде тільки платним).
Обґрунтування та можливість емпіричної перевірки гіпотез.
Обґрунтування гіпотез - це процес пояснення, чому дослідник прийшов саме до цього припущення. Воно може бути засноване на літературному аналізі, результатах попередніх досліджень, на логічному розумінні соціальних процесів.
Процес емпіричної перевірки гіпотез полягає в зборі та аналізі даних, що найкраще відповідають цілям дослідження та характеру досліджуваних явищ.
Емпірична перевірка гіпотез включає в себе такі методи як спостереження, експеримент, опитування, інтерв’ю тощо, а також аналіз отриманих даних та виведення висновків.
Загальні вимоги до гіпотези.
1. Гіпотеза не повинна суперечити вже перевіреним фактам і теоріям;
2. Вона повинна поширюватися на всі без винятку явища та процеси, які підлягають аналізу;
3. Гіпотеза не повинна містити понять, які не мають конкретної емпіричної інтерпретації та яку неможливо перевірити.
Гіпотеза повинна “передбачати” способи її перевірки.
Також від типу гіпотези залежить тип дослідження, адже гіпотеза визначає подальший його напрямок.
Отже гіпотеза є одним із ключових елементів програми, має свою функції, класифікацію і вимоги.