СОЦІАЛЬНА ЗМІНА

Роздуми Т. Парсонса про соціальну зміну охоплюють чотири групи проблем: соціальної рівноваги, структурної зміни, структурної диференціації і соціальної еволюції

Еволюція в розумінні американського соціолога досить близька до класичної її версії і полягає в підвищенні адаптаційної здатності суспільства

До цього ведуть два процеси: диференціація та інтеграція

ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ТА ІНТЕГРАЦІЯ

Диференціація означає виникнення й утвердження нових функцій і відповідних їм нових ролей та груп. Це, у свою чергу, породжує проблеми координації, які мають бути вирішені завдяки створенню нових систем цінностей, пристосованих до нових, більш складних відносин

Зростаюча складність соціальної структури потребує, щоб культурні взірці ставали більш загальними. Процес інтеграції

— це вироблення адекватних засобів соціального контролю

РОБЕРТ МЕРТОН

Роберт Кінг Мертон (1910-2003) - американський соціолог, представник структурного функціоналізму, творець теорії "середнього рангу", дослідник девіантної поведінки та соціальної адаптації.

Своїми головними вчителями він вважав П. А. Сорокіна, а також Е. Дюркгейма, Г.

Зіммеля і М. Вебера, його соратниками були Т. Парсонс і П. Лазарсфельд.

Світову популярність Р. Мертону принесли його роботи: "Наука, техніка і суспільство Англії XVII століття" (1938), "Соціальна теорія і соціальна структура" (1949), та інші.

СТРУКТУРНИЙ ФУНКЦІОНАЛІЗМ

Р. Мертон звернув головну увагу на вивчення функціональних і дисфункціональних явищ, виникають унаслідок напруг і протиріч у суспільстві і його соціальній структурі.

Під функціями американський соціолог розумів "спостережувані наслідки, які сприяють адаптації або пристосуванню даної системи", а під дисфункціями - ті "спостережувані наслідки, які зменшують пристосування або адаптацію системи".

Він також припустив емпіричну можливість нефункціональних наслідків, які просто байдужі для аналізованої системи.

СОЦІАЛЬНІ ФУНКЦІЇ

Серед соціальних функцій Р. Мертон розрізняв явні та латентні функції. Явні функції характеризують об'єктивні і навмисні наслідки соціальної дії, а латентні функції - ненавмисні і неусвідомлені наслідки.

Розмежування між явними і латентними функціями було введено для того, щоб виключити "змішування свідомої мотивації соціальної поведінки з її об'єктивними наслідками.

Він попереджав про помилковість ототожнення мотивів і функцій, оскільки перші виступають як суб'єктивні категорії, другі - як об'єктивні.

Мотиви і функції змінюються незалежно один від одного. Головне завдання соціології вчений бачив у вивченні не так явних, скільки прихованих, латентних функцій.

ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АНАЛІЗ

Мертон сформулював основну теорему функціонального аналізу наступним чином: точно так само, як одне і те ж явище може мати численні функції, так одна і та ж функція може по-різному виконуватися різними явищами.

Звідси, усі соціальні явища і процеси можуть піддаватися функціональному аналізу.

Основна вимога полягає в тому, щоб об'єкт аналізу представляв стандартизовані (тобто повторювані, типізовані) явища і процеси, наприклад, соціальні ролі, культурні стандарти, емоційні реакції, інституційні типи, соціальні норми, групові організації, соціальні структури, засоби соціального контролю і т.д.

ТЕОРІЯ СЕРЕДНЬОГО РІВНЯ

Теорія середнього рівня, на думку P. Мертона, повинна була сприяти з'єднанню теоретичного та емпіричного, макро- і мікрорівнів соціологічного пізнання.

Американський соціолог запропонував розрізняти три типи соціологічного знання: широкі соціологічні теорії, теорії середнього рангу і малі робочі гіпотези.

Теорії середнього рангу покликані виконувати роль сполучної ланки, містка, "посередника" між емпіричними дослідженнями дійсності і теоретичними узагальненнями закономірностей соціальної поведінки.

РАЛЬФ ДАРЕНДОРФ

Ральф Дарендо́рф (1929 – 2009) — німецько- британський соціолог, політолог, політичний діяч.

Відомий як автор теорії соціального конфлікту.

Професор Берлінського наукового центру соціальних досліджень (WZB).

ТЕОРІЯ КОНФЛІКТУ

Альтернативою для структурно-функціоналістських поглядів є теорія конфлікту. Її засновником вважається Карл Маркс, який наголошував на взаємній боротьбі антагоністичних суспільних класів.

Більш сучасні теоретики Ральф Дарендорф, Чарльз Міллз, Льюїс Козер не концентрують усю свою увагу на конфлікті між суспільними класами, вважаючи не менш важливими й інші види конфліктів: між різними расовими, етнічними, релігійними, та іншими групами.

ТЕОРІЯ КОНФЛІКТУ

Ральф Дарендорф запропонував нову теорію соціального конфлікту, відому як конфліктна модель суспільства: кожне суспільство постійно змінюється, а зміни означають конфлікти нового зі старим; конфлікти всюдисущі.

Картина соціального світу, з точки зору Дарендорфа, становить поле бою багатьох суспільних груп, які борються між собою, зникають і виникають, створюють і руйнують різноманітні альянси.