Громадська діяльність та оцінки сучасників[ред. | ред. Код]

З ініціативи Каразіна було засновано Харківський університет (1805) та створено Філотехнічне Товариство (1811–1818) для поширення досягнень науки, техніки та розвитку промисловості. Каразін займався народними школами, жіночою освітою, державними архівами, науковими дослідженнями.

У 1820–1821 за критику існуючого суспільного ладу був ув'язнений у Шліссельбурзькій фортеці. Після звільнення жив під наглядом поліції у своєму маєтку.

Найкращу оцінку практичній та науковій діяльності Василя Каразіна дав О. І. Герцен в своєму «Колоколі», де писав: «Невтомна діяльність Каразіна і глибочезна, наукова освіта його були вражаючими: він був астрономом, хіміком, агрономом, статистиком… моторним чоловіком, який вносив у будь-яке питання зовсім новий погляд і цілком правильне домагання».

Багатогранна активна діяльність вченого принесла йому великий авторитет серед наукового світу Росії: він був почесним та діючим членом семи наукових товариств.

Отже, на семінарі ми розглянули соціокультурні процеси України 17-19 століття і з’ясували, що в той час відбувався розвиток українського народу, його самосвідомості, було багато діячів, що в тому числі переймали ідеї західних філософів, ризикуючи собою в умовах імперії.