Інженерна та комп’ютерна графіка методичні вказівки для вивчення

Корнута О. В., Пітчук Л.В.

ІНЖЕНЕРНА ТА КОМП’ЮТЕРНА ГРАФІКА

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

0

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу

Кафедра інженерної та комп’ютерної графіки

Корнута О. В., Пітчук Л.В.

ІНЖЕНЕРНА ТА КОМП’ЮТЕРНА ГРАФІКА

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Івано-Франківськ

2018

1

УДК 514.18

К __

Рецензент:

Тарас І.П. - доцент кафедри інженерної та комп’ютерної графіки

Рекомендовано методичною радою університету (протокол від 22.11.2018р.)

Корнута О. В., Пітчук Л.В.

К__ Інженерна та комп’ютерна графіка: методичні вказівки для вивчення дисципліни. Івано-Франківськ : ІФНТУНГ, 2018. 116 с.

МВ 02070855-11652-2018

Методичні вказівки для вивчення дисципліни складені відповідно до робочої програми з дисципліни «Інженерна та комп’ютерна графіка» і призначені для аудиторної та самостійної роботи студентів спеціальностей 151 – Автоматизація та компю’терноінтегровані технології і 172 – Телекомунікації та радіотехніка.

УДК 514.18 МВ 02070855-11652- 2018

2

3

ВСТУП

Пріоритетним завданням сучасної вищої освіти стає підготовка компетентного фахівця. Зміна освітньої парадигми, перехід до компетентністної освіти вимагають переосмислення та розробки нових цінностей, цілей, змісту, форм, методів і засобів навчання.

Інженерна та комп’ютерна графіка це навчальна дисципліна, що входить в цикл дисциплін математичної та природничо-наукової підготовки студентів бакалаврів. Вона несе основне навантаження в графічній підготовці студента як один з важливих компонентів в його майбутній професійній діяльності.

Особливість вивчення дисципліни «Інженерна та комп’ютерна графіка» полягає у виконанні комплексу лабораторних та графічних робіт, головним завданням якого є набування навичок самостійної роботи для вирішення різних навчальних і фахових завдань. Отримані знання, вміння і навички використовуються при виконанні курсових проектів зі спеціальних дисциплін, а також у майбутній практичній діяльності майбутнього фахівця.

Розроблені методичні вказівки містять комплексні завдання складені таким чином, щоб студент, приступаючи до їх виконання, мав можливість повторити теоретичний матеріал з відповідних розділів лекційного курсу.

4

1ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ КРЕСЛЕНИКІВ

1.1ОСНОВНІ СТАНДАРТИ НА ОФОРМЛЕННЯ КРЕСЛЕНИКІВ ГОСТ 2.301-68 ЕСКД Формати

Формати аркушів визначаються розмірами зовнішньої рамки, виконаної тонкою лінією (таблиця 1.1).

Таблиця 1.1 –Основні формати

На всіх форматах (окрім А4) основний напис розміщується вздовж довшої чи коротшої сторони формату. На листах формату А4 основний

напис розмішується тільки вздовж коротшої сторони.

Рисунок 1.1 – Розміщення основного напису.

ДСТУ ГОСТ 2.104:2006 ЄСКД Основні написи

Основний напис (форма 1), призначений для всіх випадків креслеників і схем, зображений на рис. 1.2

Основні написи (форма 2 та форма 2а) призначені для текстових документів (специфікацій) – зображені на рисунку 1.3 (для першого аркуша) та рисунку 1.4 (для наступних аркушів).

Вграфах основних надписів вказують: в графі 1 – назву виробу; в графі 2

–позначення документа; в графі 3 – позначення мареріалу деталі; в графі 4 – індекс виробництва.

5

Рисунок 1.2 – Форма 1 основного напису.

.

Рисунок 1.3 – Форма 2 основного напису.

Рисунок 1.4 – Форма 2а основного напису.

При виконанні навчальних завдань з інженерної графіки дозволяється застосовувати нестандартний основний напис, зображений на рисунку 1.5.

Рисунок 1.5 – Нестандартний основний напис.

6

ГОСТ 2.302-68 ЕСКД Масштаби

Масштабом називається відношення лінійних розмірів зображення до дійсних розмірів предмета (табл.1.2).

Таблиця 1.2 – Масштаби.

ГОСТ 2.303-68 ЕСКД Лінії

Товщина всіх ліній згідно з ЄСКД на одному кресленику залежить від товщини лінії видимого контуру – суцільної товстої основної лінії s, яка повинна бути в межах 0,5…1,4 мм залежно від величини і складності зображення, а також від формату кресленика. Обрані товщини ліній повинні бути однаковими для всіх зображень на кресленику.

Лінії, встановлені Єдиною системою конструкторської документації, наведені в таблиці1.3.

Таблиця 1.3 – Типи ліній та їх призначення згідно з ГОСТ 2.303 – 68

7

Приклади використання різних типів ліній наведено на рисунку 1.6.

Рисунок 1.6 – Приклади використання різних типів ліній

ГОСТ 2.304-81 ЕСКД Шрифти креслярські

Всі написи на креслениках виконуються стандартним шрифтом (рис. 1.7). ГОСТ 2.304-81 встановлює такі типи шрифтів: тип А без нахилу; тип А з нахилом близько 75°; тип Б без нахилу; тип Б з нахилом близько 75°.

Рисунок 1.7 – Шрифти

8

Висоту h називають розміром шрифту, який може приймати такі значення: 2,5; 3,5; 5; 7; 10; 14; 20; 28; 40. Стандарт також встановлює форму літер латинської і грецької абетки, римських цифр, математичних і розділових знаків тощо.

ГОСТ 2.306-68 ЕСКД Познаки графічних матеріалів та правила їх нанесення на креслениках

Загальна графічна познака будь-якого матеріалу у перерізах наноситься у вигляді штрихування суцільними тонкими лініями з інтервалом 1-10 мм. Графічні познаки конкретних матеріалів наведено в таблиці 1.4.

Таблиця 1.4 – Графічні познаки матеріалів

Згідно з ГОСТ 2.306-68 та ДСТУ ISO 128-50: 2005, якщо лінії штриховки співпадають по напрямку з лініями контуру, то замість кута 45° слід брати кут 30° або 60°. Вузькі площі перерізів, ширина яких на кресленику менша за 2 мм, допускається показувати зачорненими, залишаючи просвіт між суміжними перерізами не менше 0,8 мм. (рис. 1.8).

Рисунок 1.8 – Приклади графічної познаки матеріалів

ДСТУ ГОСТ 2.307:2013 ЄСКД Нанесення розмірів і граничних відхилів

Для нанесення розмірів використовуються виносні та розмірні лінії (суцільна тонка) та розмірні числа (в мм).

9