Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Інженерна та комп’ютерна графіка методичні вказівки для вивчення

.pdf
Скачиваний:
0
Добавлен:
22.05.2026
Размер:
8.75 Mб
Скачать

Слід звернути увагу на те, шо при виконанні креслеників такі елементи деталей, як спиці, тонкі стінки, ребра жорсткості показують у розрізі незаштрихованими, якщо січна площина спрямована уздовж осі або довгої сторони такого елемента. Приклад виконання деталі з ребрами жорсткості наведений на рисунку 2.14. Якщо в подібних елементах є отвір або поглиблення, то роблять місцевий розріз.

Рисунок 2.14 – Зображення ребер жорсткості

Розглянемо приклад виконання зображення деталі з отворами (рис.2.15) за наочним зображенням. На кресленику деталі тонкі стінки (ребра жорсткості), розсічені площиною уздовж, обведені суцільною основною лінією і не заштриховані (фронтальна проекція на рис.2.15).

Рисунок 2.15 – Виконання простого фронтального розрізу деталі

На головному виді деталі (рис.2.15) границя між видом та розрізом проходить не по осі симетрії, оскільки на вісь симетрії припадає ребро шестигранної призми. В такому випадку ребро показується на кресленику, а вид від розрізу відділяється хвилястою лінією.

Розріз, призначений для виявлення форми деталі лише в окремому обмеженому місці, називають місцевим і обмежують на виді суцільною хвилястою лінією. При викреслюванні суцільних (не пустотілих) деталей повні розрізи не використовують. Однак часто у суцільних деталях є отвори або заглиблення, форму яких потрібно зобразити на кресленику. Прикладами таких деталей є валик зі шпонковим пазом (рис. 2.16 а) та вісь з центровими отворами (рис. 2.16 б). В таких випадках використовують місцевий розріз. Використання

30

повного розрізу в даному випадку не є доцільним, оскільки кресленик не стане від цього більш зрозумілим, а трудоємність його виконання збільшується. Тому слід використовувати місцевий розріз. Валик умовно розсікається січною площиною, що проходить через його вісь, лише в тому місці, де розміщений шпонковий паз (рис. 2.16 в). Розріз обмежується суцільною хвилястою лінією, яка не повинна співпадати з будь-якими лініями зображення. На кресленику осі (рис. 2.16 г) форма центрового отвору також зображена за допомогою місцевого розрізу.

а)

б)

 

в)

г)

 

 

Рисунок 2.16 - Місцеві розрізи

Складними розрізами називають розрізи, отримані за допомогою двох і більше січних площин. Вони застосовуються у тих випадках, коли кількість елементів деталей, їх форма і розміщення не можуть бути представлені на простому розрізі з однією січною площиною.

Якщо площини, що утворюють розріз, паралельні, то розріз називається східчастим (рис. 2.17). Розріз виконується так, начебто зроблений однією площиною без будь-яких ліній у місці сходинки (штрихування на фронтальній проекції без переходів). Січні площини позначені потовщеною розімкнутою лінією перетину з літерами і стрілками з потовщеними штрихами в місцях перегинів, де показують кінець однієї і початок іншої січної площини (літери у перегинах не ставлять). Складний розріз обов'язково позначається українськими великими літерами (рис. 2.17, 2.18).

Рисунок 2.17 – Східчастий розріз

Рисунок 2.18 – Ламаний розріз

 

Ламаним називається складний розріз, утворений паралельними січними площинами, при цьому одна з них або декілька є нахиленими до горизонтальної площини проекцій

(рис.2.18).

На розрізах наносять штрихування відповідно до вимог діючих стандартів, що характеризує матеріал деталі. Штрихування на всіх проекціях предмета виконуються в одному напрямку (у більшості випадків при викреслюванні деталей, виготовлених з металів та твердих сплавів, під кутом 45° до контурної чи осьової лінії, прийнятої за основну на даному зображенні) і з однаковим кроком.

31

Переріз це зображення, що утворюється при уявному розсіченні предмета площиною (або декількома площинами, рис.2.19). Щоб одержати переріз, деталь подумки розсікають січною площиною в тому місці, де потрібно виявити її форму. На перерізі зображується тільки плоска фігура, що знаходиться безпосередньо в січній площині. Все, що знаходиться поза січною площиною, не зображується (рис.2.19).

Місце розташування січної площини позначається потовщеною розімкнутою лінією з великими літерами і стрілками, що показують напрям погляду (аналогічно до позначення розрізів). Такими ж самими літерами позначають отриманий переріз. Для наочності на кресленику отриманий переріз виділяють штрихуванням. Залежно від розташування перерізи поділяються на накладені та винесені.

Накладений переріз – це зображення, яке розташовують безпосередньо на виді кресленика в місці, де проходила січна площина. Контур накладеного перерізу обводять суцільною тонкою лінією. Контур перерізу не переривають в місцях, де переріз закриває контурні лінії виду. Вісь симетрії накладеного перерізу вказують штрихпунктирною лінією без позначення буквами та стрілками (рис.2.19 а).

Винесений переріз – це зображення, яке розташовують поза контурами деталі, що викреслюється. Лінії контуру такого перерізу виконуються суцільною основною лінією такої ж самої товщини, як і для всього кресленика. Винесений переріз можна помістити на будьякому місці поля кресленика. Він може бути розташований безпосередньо на продовженні лінії перерізу (рис.2.19 б; 2.19 в).

Винесений переріз також може бути розміщений на місці, призначеному для одного з видів або у розриві між частинами того ж самого виду.

а)

б)

в)

 

Рисунок 2.19 – Накладений та винесений перерізи

 

Ще раз звернемо увагу на відмінність розрізу та перерізу. Переріз відрізняється від розрізу тим, що в розрізі зображується те, що розташоване в січній площині і те, що розташоване за нею, а в перерізі показується тільки те, що потрапило безпосередньо в січну площину. На рисунку 2.20 а показаний розріз деталі. На ньому зображено те, що є в січній площині А-А, і те, що розташоване за нею. На рисунку 2.20 б показано переріз А-А.

а)

б)

 

Рисунок 2.20 – Відмінність розрізу та перерізу

32

Для прикладу читання креслеників з

 

перерізами розглянемо рисунки 2.21, 2.22. З

 

наочного зображення (рис. 2.21) видно, що

 

вал утворений тілами обертання (циліндрами)

 

різних розмірів. В циліндричній частині вала

 

40 просвердлені два циліндричні отвори

 

10; на поверхні вала 50 є вифрезеруваний

 

шпонковий паз 14 40 призматичної форми з

 

циліндричними заокругленнями. На циліндрі

Рисунок 2.21 – Наочне зображення вала

30 зроблена (вифрезерувана) лиска

 

(площина) з розміру 30 до 24. Проаналізувавши конструкцію вала видно, що для виконання його кресленика необхідно виконати ряд перерізів та місцеві розрізи. На головному виді вала на циліндрі 40 зроблено місцевий розріз, щоб показати як перетинаються два отвори 10. Побудовано переріз площиною А-А, з якого випливає, що горизонтальний отвір 10 проходить наскрізь. На циліндрі 50 показано місцевий розріз зі шпонковим пазом довжиною 40 мм. На перерізі задані ширина і глибина паза. Переріз не позначається, оскільки викреслений на продовженні січної площини. На циліндрі вала 30 також зроблений переріз, щоб показати зріз площиною (лиску) і розмір зрізу (24). Цей переріз також викреслений на продовженні сліду січної площини, тому не підписується. Приклад кресленика даної деталі наведений на рисунку 2.22.

Рисунок 2.22 - Кресленик вала з перерізами

33

2.2 ЗАВДАННЯ ДО РОЗДІЛУ 2

Завдання 2.1.

1.Побудувати три види моделі.

2.Головний вид взяти по стрілці А.

3.Нанести розміри.

4.Вихідні дані до завдання взяти з табл. 2.1 згідно з індивідуальним варіантом.

5.Приклад виконання завдання показаний на рис. 2. 3.

Таблиця 2.1 - Індивідуальні варіанти завдання 2.1

Варіант 1

Варіант 2

Варіант 3

Варіант 4

аріант 5

Варіант 6

Варіант 7

Варіант 8

 

 

34

Варіант 9

Варіант 10

Варіант 11

Варіант 12

Варіант 13

Варіант14

Варіант 15

Варіант 16

35

Варіант 17

Варіант 18

Варіант 19

Варіант 20

Варіант 21

Варіант 22

Варіант 23

Варіант 24

Завдання 2.2.

1.За двома заданими видами моделі побудувати третій вид, застосувати корисні розрізи.

36

2.

На прямокутних проекціях нанести розміри.

3.

Варіанти завдань взяти з табл. 2.2.

4.

Приклад виконання завдання наведений на рис. 2.15.

 

Таблиця 2.2 - Індивідуальні варіанти завдання 2.2

 

37

38

39