Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Інженерна та комп’ютерна графіка методичні вказівки для вивчення

.pdf
Скачиваний:
0
Добавлен:
22.05.2026
Размер:
8.75 Mб
Скачать

Рисунок 3.2 – Приклад графічної роботи «Схема електрична принципова»

50

У випадку, якщо схема не комплектується переліком елементів, наприклад, схема в популярному журналі, то біля УГП та позиційних позначень елемента вказують ще номінали резисторів і конденсаторів, а для напівпровідникових приладів – їх найменування або марки. Одиниці вимірювання позначають спрощено (таблиця 3.1).

Таблиця 3.1 – Спрощені познаки одиниць вимірювання

Елемент

Параметри

 

 

Спосіб позначення

Приклад

 

 

 

 

 

 

 

0…999 Ом

 

 

без вказання одиниць вимірювань

R15

 

 

 

 

 

510

 

 

 

 

 

Резистор

1 103…999103

Ом

кілооми, позначають малою буквою к

R3

 

 

 

 

10 к

 

 

 

 

 

 

1 106…999106 М

мегаоми, велика буква М

R1

 

 

 

 

 

2 M

 

0…999910-12 Ф

 

Пікофаради, без вказання одиниць

С1

Конден-

 

 

 

вимірювання

10

 

 

 

 

 

1 10-8…999910-6

Ф

Мікрофаради, позначають мкФ або

С12

сатор

 

 

 

 

без вказання одиниці вимірювання

5 мкФ або

 

 

 

 

 

5,0

Завдання. Складання переліку елементів. Розглянути індивідуальне завдання до графічної роботи «Схема електрична принципова» та переліку елементів (додаток А).

Проаналізувати приклади завдання (рисунок 3.1,а), виконаної графічної роботи (рисунок 3.2) та переліку елементів (рисунок 3.3).

Проаналізувати виконану на попередній роботі індивідуальну електричну принципову схему згідно завдання, перевірити правильність нанесення на ній літерно-цифрових познак (в напрямку зверху вниз і зліва направо).

Рекомендується на чернетці записати групи елементів в алфавітному порядку літерних познак(!), задати для елементів позначення стандарту за завданням (додаток А), визначити їх порядок в групах за літерно-цифровими познаками на схемі тощо. Заповнити перелік елементів (рис.3.4), вводячи інформацію згідно вимог стандарту.

У графах таблиці переліку елементів вказати такі дані: «Поз. позн.» – позиційне позначення елемента на кресленику; «Найменування» – найменування елемента за індивідуальним завданням (додаток А), його номінальні параметри і номер стандарту або ТУ; «Кільк.» – кількість елементів на схемі; «Примітка» – у разі необхідності внести додаткові дані про елемент, наприклад, для елементів імпортного виробництва вказати фірму-виробника.

Елементи записати у таблицю групами в алфавітному порядку літерноцифрових познак, а у межах кожної групи – за зростанням їх порядкових номерів. Групи відокремити резервними рядками для можливого внесення змін (рисунок 3.5).

Якщо елементи одного типу мають однакове найменування, параметри й характеристики, то їх послідовні порядкові номери слід записати одним рядком, при цьому в графу «Позиційне позначення» - познаки з найменшим і найбільшим номерами, наприклад, «VT1,VT2», «С1-С8».

51

Рисунок 3.3– Приклад переліку елементів

52

Рисунок 3.4 –Форма та розміри таблиці переліку елементів

Для елементів однієї групи з однаковими літерними познаками в графі «Найменування» вказати найменування елемента у вигляді заголовка, підкреслюючи його тонкою суцільною лінією, наприклад, «Конденсатори». Під заголовком записати дані кожного елемента групи.

Після цього слід заповнити основний напис переліку елементів.

В графі 1 «Найменування» вказати згідно кресленика назву виробу шрифтом 5, великі літери (назва виробу відповідає назві, вказаній у графічній роботі «Схема електрична принципова»), в наступному рядку цієї графи шрифтом 3,5 записати «Перелік елементів». В графі 2 «Позначення кресленика» призначити код документу, наприклад, ГР.АК-17-01.05.01.00.00.000 ПЕ3, де запис «ПЕ3» читають як «Перелік елементів до схеми електричної принципової».

Контрольні запитання

1.Яким шрифтом виконують перелік елементів?

2.Пояснити на прикладі виконаної роботи правила компонування переліку

елементів.

3.Прочитати і пояснити запис Транзистор КТ 315В ЖКЗ.365.200 ТУ.

4.Пояснити запис в переліку елементів

R2…R4

МЛТ – 0,5 – 1,5 кОм 5%

 

 

 

 

 

 

3.3 Виконання кресленика плати друкованої Короткі теоретичні відомості. Друкована плата є основним

конструктивним елементом для друкованого монтажу електронних компонентів відповідно до схеми електричної принципової. Терміни та визначення основних понять в галузі друкованих плат встановлює ДСТУ 2646-94.

Друкований монтаж — спосіб монтажу, за яким сполучення елементів електричного пристрою виконано за допомогою друкованих провідників.

Друкована плата — основа, яка вміщує провідний рисунок та необхідні отвори.

Рисунок (друкованої плати) — конфігурація провідникового і (або) діелектричного матеріалів, отримана друком відповідного зображення на друкованій платі.

53

Провідний рисунок — рисунок друкованої плати, утворений провідниковим матеріалом.

Основа (друкованої плати) — частина друкованої плати, на поверхні або в об’ємі якої виконано провідний рисунок.

Однобічна друкована плата — друкована плата з провідним рисунком лише на одному боці.

Двобічна друкована плата — друкована плата, провідний рисунок якої виконано на двох протилежних боках з потрібними сполученнями між ними.

Багатошарова друкована плата — друкована плата, провідний ри сунок якої виконано шарами в об’ємі та на поверхні основи.

Друкований вузол — друкована плата, до якої підімкнені зовнішні елементи та виконані всі процеси обробляння (паяння, покривання та ін.)

Товщина (друкованої плати) — товщина матеріалу основи друкова ної плати, в тому числі провідний рисунок або рисунки.

Друкований провідник — одна провідна смужка у провідному рисунку.

Ширина друкованого провідника — поперечний розмір друкованого провідника в будь-якому місці, видимому в плані.

Контактна площинка (друкованої плати) — частина провідного рисунка,

яку використовують для сполучення елементів радіоелектронної апаратури. Контактна група — група контактних площинок, призначених для монтажу

багатовивідного зовнішнього елемента.

Металізований отвір (друкованої плати) — отвір у друкованій платі з осадженим на стінках провідниковим матеріалом.

Монтажний отвір (друкованої плати) — отвір, який використовується для з'єднання виводів зовнішніх елементів з друкованою платою, а також для будь-якого електричного сполучення з провідним рисунком.

Перехідний отвір — наскрізний металізований отвір, який служить тільки для електричного сполучення провідників, розташованих на різних шарах друкованої плати.

Кріпильний отвір (друкованої плати) — отвір, який використовують для механічного кріплення друкованої плати на шасі, або для механічного кріплення зовнішніх елементів до друкованої плати.

Бік монтажу (друкованої плати) — бік друкованої плати, на якому розміщується більшість зовнішніх елементів.

Бік паяння (друкованої плати) — бік друкованої плати, протилежний боку монтажу друкованої плати.

Координатна сітка (кресленика друкованої плати) — сітка, яка визначає положення елементів рисунка друкованої плати у прямокутній або полярній системі координат.

Вузол координатної сітки — точка перетину ліній координатної сітки. Крок координатної сітки — відстань між сусідніми лініями координатної

сітки у лінійних або кутових одиницях.

Кресленик друкованої плати вузла використовується для отримання конструктивних даних про розташунок зовнішніх елементів на платі. При цьому враховують маркування місць встановлення елементів і координати передбачених для монтажу отворів.

54

Основні вимоги до кресленика друкованої плати (деталі) встановлені за ГОСТ 2.417-91:

1.Кресленик іменують “Плата друкована”.

2.Кресленик виконують у масштабах 5:1, 4:1, 2:1, 1:1.

3.Розміри кожної сторони друкованої плати повинні бути кратними:

2,5 мм при довжині до 100 мм;

5,0 мм при довжині до 350 мм;

10,0 мм при довжині більшій ніж 350 мм.

4.На креслениках наносять прямокутну координатну сітку суцільними тонкими лініями з кроками 2,5; 1,25 або 0,625 мм. Допускається використання полярної системи координат. Координатну сітку наносять або на все поле кресленика, або рисками по периметру його контуру. Лінії сітки нумерують підряд або через певні інтервали. За нуль у прямокутній системі координат на головному вигляді друкованої плати вибирають:

– центр крайнього лівого нижнього отвору на полі плати;

– лівий нижній кут плати;

– ліву нижню точку, створену лініями побудови сітки.

5.На кресленику зображують вид кожного шару плати з друкованими провідниками та контактними площинками. Допускається виконувати додаткові види з місцевими зображеннями рисунків, які полегшують читання кресленика. Стандарт ОСТ 4.070.010 містить спеціальні вказівки для вибору діаметрів отворів і контактних площадок під виводи навісного елемента, а також ряд інших відомостей.

6.На кресленику плати форма та розміри контактних площинок показується

взалежності від виду монтажу та розмірів виводів, які подаються в довідковій літературі.

Якщо в платі є отвори, то вони зображуються спрощено – одним колом (без кола зенкування та контактної площинки). Якщо відстань між отворами кратна кроку координатної сітки, то центри отворів розміщують у її вузлах. Розміри отворів, їх кількість, розміри контактних площинок та інші відомості розміщують у таблиці на кресленику. Розміри таблиці стандартизовані. Діаметри монтажних,

перехідних (металізованих та неметалізованих) отворів

при будь-якому

встановленні елементів

слід вибирати з ряду: 0,4; ... ; 3,0

з інтервалом 0,1,

виключаючи 1,9 та 2,9.

Щоб розрізняти отвори, близькі за розмірами, застосовують

умовні познаки.

 

 

7. Друковані провідники проводять по лініях координатної сітки, умовно позначаючи їх потовщеною суцільною лінією, або проводять від одного вузла сітки до іншого під кутом, кратним 15 . Окремі друковані елементи (провідники, екрани, контактні площинки тощо) допускається штрихувати.

8. Мінімальна ширина провідників і величина зазорів – основні фактори, що впливають на трасувальну здатність плати. Основні параметри (розміри і граничні відхили) провідників і зазорів між елементами обумовлені в ГОСТ 23.751 і залежать від класу точності друкованих плат, яких є п’ять. Класи 1,2 – для друкованих плат малого та середнього насичення, 3 – для плат з мікросхемами середнього насичення, 4 – високого насичення і 5 – великих інтегральних схем високого насичення. Провідники завширшки менш ніж 2,5 мм зображують суцільною товстою лінією, яка збігається з віссю симетрії провідника. Дійсна

55

ширина провідника вказується у технічних вимогах. Провідники завширшки більш ніж 2,5 мм зображують двома лініями і штрихуються.

9. На кресленику плати розміри зазначають:

за ГОСТ 2.307;

нанесенням координатної сітки у прямокутній або полярній системі координат;

комбінованим методом за допомогою розмірних та виносних ліній та координатної сітки в прямокутній або полярній системі координат.

10. Зображення друкованої плати, яка має елементи, що повторюються, допускається виконувати не повністю. В цьому випадку треба вказати закономірність розташування таких елементів.

11. Технічні вимоги на кресленику друкованої плати розміщують в такій послідовності:

1.Друковану плату виготовити ... методом.

2.Друкована плата повинна відповідати ГОСТ 23752, група жорсткості ...

3.Крок координатної сітки ... мм.

4.*Розміри для довідок.

5.Покриття ...(згідно ГОСТ 9.306 та ОСТ 4 ГО.014.000)

6.Маркувати ... шрифт ...

Завдання. Створення кресленика плати

Ознайомитись з прикладом завдання до графічної роботи «Плата друкована»(рисунок 3.1,б), індивідуальним завданням (додаток А) і прикладом виконаного кресленика друкованої плати (рисунок 3.5).

Перекреслити згідно індивідуального завдання в масштабі 2:1 головний вид плати з провідним рисунком. Контур основи плати виконати суцільною основною лінією, сітку - тонкими лініями, крок координатної сітки становить 2,5 мм, а з урахуванням масштабу - 5 мм. Починаючи з лівого нижнього кутка основи плати нанести нумерацію сітки, шрифт 3,5.

Викреслити для плати вид зліва (або вид зверху) дотримуючись проекційного зв’язку, товщину основи плати прийняти 1,5 мм. Розташувати зображення на деякій відстані від головного виду, тобто передбачити місце для нанесення розмірів.

Викреслити чотири кріпильні отвори, розташовані по кутках плати. Діаметр кріпильного отвору 3 мм (на кресленику - 6 мм). Відповідно до індивідуального завдання викреслити монтажні отвори, які показати спрощено колами однакового діаметру 1,5 мм (на кресленику з урахуванням масштабу - 3 мм) основною суцільною лінією. При викреслюванні всіх отворів чітко стежити за їхнім правильним розташуванням щодо вузлів координатної сітки.

Викреслити провідний рисунок плати. Звернути увагу на те, що лінії провідних смужок лише доторкаються до лінії кола і не заходять в їх середину.

Нанесення літерно-цифрових познак елементів. Проаналізувати згідно індивідуального завдання рисунок плати з боку монтажу, на якому розміщені зовнішні елементи (рисунок 3.1,в, додаток А). Врахувати, що кресленик плати із друкованим рисунком є дзеркальним відображенням плати з зовнішніми елементами.

56

На кресленику плати друкованої нанести літерно-цифрові познаки елементів, вказавши таким чином місця для їх монтажу. Задати розмір шрифта 5 (або 3,5), напис розташувати між монтажними отворами. Для зручності читання написів на платі рекомендується в місцях для тексту розірвати лінії сітки.

Виконання умовних познак отворів. Діаметри монтажних отворів на платі залежать від діаметрів виводів зовнішніх елементів.

У додатку Г наведено рисунки з основними геометричними параметрами зовнішніх елементів електричних схем завдання. За індивідуальним завданням для кожного елемента на платі визначити діаметри виводів і записати їх на чернетці. Якщо у додатку потрібного елемента немає, це означає, що він під’єднується окремо, і для навчального кресленика умовно прийняти діаметр отвору плати 1,1 мм. За таблицею 3.2 визначити і записати для кожного елемента плати діаметри отворів і контактних площинок.

Таблиця 3.2 – Діаметри отворів і контактних площинок

 

Діаметр

 

Мінімальна віддаль

вивода елемента

отвору

контактної

між центрами

площинки

отворів

 

 

0,4; 0,5

0,9

 

2,5

0,6; 0,7

1,1

 

 

 

0,8; 0,9

1,3

3,0

 

1,0; 1,1

1,5

 

3,75

1,2: 1,3; 1,4

1,8

 

 

1,5; 1,6

2,0

4,0

5,0

1,7; 1,8; 1,9

2,2

 

 

Примітка: 1. При будь-якому встановленні діаметри монтажних, перехідних металізованих і неметалізованих отворів слід вибирати з ряду: 0,4; 0,5; 0,6; 0,7; 0,8; 0,9; 1,0; 1,1; 1,2; 1,3; 1,4;

1,5; 1,6; 1,7; 1,8; 2,1; 2,2; 2,3; 2,4; 2,5; 2,6; 2,7; 2,8; 3,0.

2. Центри отворів повинні розташовуватись у вузлах координатної сітки.

Умовні познаки отворів на кресленику плати залежать від діаметрів монтажних отворів на платі (таблиця 3.3).

Таблиця 3.3 - Умовні познаки отворів

Нанесення розмірів на кресленику плати. Нанести

згідно

вимог

стандарту всі розміри плати, які необхідні для її виготовлення.

 

 

57

Рисунок 3.5– Приклад графічної роботи «Плата друкована»

58

Виконання таблиці монтажних отворів. У правому верхньому кутку кресленика викреслити таблицю монтажних і контактних отворів за розмірами, приведеними на рисунку 3.6.

Рисунок 3.6– Форма та розміри таблиці монтажних і контактних отворів

Заповнити таблицю за прикладом графічної роботи кресленика друкованої

плати (рисунок 3.5).

 

Нанесення

значення шорсткості поверхонь. Для основи плати

використовується лист ізоляційного матеріалу стандартної товщини, з якого вирізають невелику пластину за розмірами плати.

На виді зліва (або зверху) плати поставити знаки шорсткості, які вказують на те, що поверхні пластини, на яких виконують друкований рисунок чи встановлюють зовнішні елементи, не обробляються за даним креслеником.

Торці вирізаної пластини, а також внутрішні поверхні всіх отворів повинні бути оброблені так, щоб висота припустимих нерівностей не перевищувала 0,005 мм. Вказати значення шорсткості для цих поверхонь на кресленику.

Заповнення технічних вимог. На кресленику друкованої плати записати технічні вимоги.

Оформлення основного напису. У графі Найменування записати найменування деталі «ПЛАТА ДРУКОВАНА», шрифт 5, великі букви, переноси слів не допускаються. В коді графічної роботи вказати ГР.АК-17-01.05.02.00.00.001, де запис 001 вказує на те, що у друкованому вузлі плата – це деталь, яка буде записана в специфікації до друкованого вузла з порядковим номером 1.

Записати умовне позначення матеріалу, з якого виготовлена плата: «Склотекстоліт СФ-2-35Г-1,5 ГОСТ 10 316-78».

Вказати масштаб кресленика: 2:1.

Заповнити інші графи основного напису згідно стандарту.

Контрольні запитання

1.Як пояснити напис 45h14?

2.Що означає напис 75 0,2?

3.Що говорить напис у правому верхньому кутку кресленика?

4.Як пояснити запис в основному написі «Склотекстоліт СФ-2-35Г-1,5

ГОСТ 10 316-78?

59