5. Умови засвоєння дітьми із пмр обов'язкового мінімуму змісту навчання

У відповідності з навчальним планом і програмами обов'яз­ковий мінімум змісту навчання з основних предметів буде засво­юватись дітьми успішно за умови одночасного врахування стану співвідношення достатньо розвинутої і недостатньо сформованої синтетичної структури.

Це положення особливо актуальне з огляду на те, що основні види синтетичної діяльності визначають як спосіб, так і рівень мовленнєвого розвитку (морфологічних мовленнєвих зв'язків та синтаксично організованих кодових одиниць мови). Відкривається перспектива розв'язання завдання синхронної підготовки до опанування дітьми визначеного мінімуму змісту різних навчальних предметів і корекційного розвитку їхньої мови і мовлення.

6. Термін навчання

В Україні проводиться обговорення необхідності введення в загальноосвітню масову школу 12-річного навчання, що може вплинути і на строки навчання дітей із ІІМР Це пояснюється хоча б тим, що подовження терміну курсу початкової освіти н Україні (як і, наприклад, у Росії) продиктовано вимогам світової спільноти, що ставляться до сучасної освіти. Це дасть змогу зробити плавний перехід під інтегрованої спрямованості початкового етапу навчання (з тісною взаємодією навчальних дисциплін) до поступової поглибленої диференціації і надалі пе­рейти до нових форм інтеграції на завершальному етапі.

Введення передпідліткового і ранньопідліткового періоду в розвитку дітей у початковий ступінь допоможе уникнути розри­ву між проявами у дітей цього віку бажання дорослості та спро­щеною організацією навчального процесу (мається на увазі його зміст, прийоми і засоби навчання).

Цей розрив спостерігається при переході дітей на середній етап. Отже, важливо, що діти з ПМР 12 років будуть вважатися не початківцями на середньому етапі навчання, а старшими — на початковому. Використання цього психологічного моменту передбачає створення нових умов навчання (його змісту, характеру навчальної діяльності, нових способів і прийомів навчання та інших методичних факторів). Урахування життєвого та навчаль­ного досвіду дітей дає змогу зберегти мотивацію навчальної дії, яка втрачається, як правило, при переході у 5 клас з чотириріч­ної початкової школи, і гармонійно співвіднести з самосвідомістю підлітка, що розвивається. Крім того; подовжений курс навчан­ня у початковій школі створює умови для того, щоб закласти міцніший фундамент у галузі загальнонавчальних умінь, який необхідний для здійснення безперервної освіти.

Передбачається, що подовження початкового періоду шкільної освіти до шести років сприятиме й результативнішій організації особистісно-орієнтованого компонента навчання. При такому тер­міні початкового ступеня навчання створюються умови для по­слідовного врахування й використання психічного та психофізіо­логічного розвитку дітей цього віку і тих змін, які відбуваються в особистості дитини під впливом способів навчальної діяльності та її життєвого досвіду.

У системі освіти дітей з ПМР найусталенішою ланкою є по­чаткова школа. Це має не тільки позитивне, а й негативне зна­чення, оскільки неважко помітити, що в розвитку світової шко­ли найбільшим консерватизмом (і не тільки у змісті) вирізняєть­ся саме початковий ступінь навчання (В. Давидов, В. Кривошеєв, А. Пишкало та ін.). Ця причина актуалізує., па пашу думку, необхідність пошуку оптимальних термінів навчання дітей у мо­лодших класах з метою знаходженні шляхів удосконалення всіх компонентів складної структури початкової освіти. Для повно­цінної початкової шестирічної освіти винятково важливим є здійснення послідовної наступності в навчанні й розвитку молод­ших дошкільників і молодших школярів та між початковою ос­вітою і наступним її ступенем, пов'язаним з підлітковим віком. Визначення віку початку шкільної освіти дітей з ПМР тісно по­в'язане з розв'язанням проблеми шкільної зрілості, їх підготов­кою до переходу у школу та підготовкою до навчання.

Водночас важливим є вивчення і врахування вікових морфо-функціональних і психофізіологічних особливостей дітей із ПМР, які б свідчили про якісні зміни у їх готовності до різних видів діяльності, даних про розширення функціональних можливос­тей мозкових систем, що забезпечують процеси сприймання, ува­ги, мислення, розумової працездатності тощо. Не вивченими за­лишаються питання, пов'язані з визначенням того, в якому віці (у нормі це 9 — 10 років) системна організація інтегративної діяльності мозку дитини з ПМР досягає достатнього рівня роз­витку. Тобто без спеціальних досліджень ми не можемо пе­редбачити, у якому віці можливе досягнення сформованості ме­ханізмів адаптації до навчальної діяльності, коли може досягти відносної стійкості розумова працездатність цих дітей та ін. Та навіть якщо б ці складні питання були досліджені, однак важко стверджувати, позитивним чи негативним буде продовження тер­міну навчання молодшого школяра з ПМР. З одного боку, цей термін у спецшколі вже подовжений. У розвинутих країнах світу період початкового навчання нормально розвинутих дітей (пов'яза­ний переважно з одним учителем-класоводом) не скорочується, а в останні роки збільшується і становить 5-6 років. Отже, це питання також потребує аналізу, обговорення і пошуку розв'я­зання.

Реалізація всіх окреслених завдань, на нашу думку, можлива, якщо ідеї проекту концепції стануть основою для розробки на­прямів професійної підготовки майбутніх учителів-дефектологів.

Ж-л «Дефектологія». - 2000. — №2, — с. 2 — 10

14