1.2. Навчальні здібності

Зміст спеціальної роботи, спрямованої на розвиток у дітей ба­зового обсягу інваріантних дій та операцій (симультанні та сукцесивні синтези), логічно визначає зміст другого напрямку робо­ти — формування в дітей із ПМР тих спеціальних здібностей, що безпосередньо зумовлюють успішне засвоєння програмного мате­ріалу. Нагадаємо, що рівень розвитку навчальних здібностей ми пов'язуємо з достатньою сформованістю у дітей саме синтетич­них структур.

У цьому разі важливим є положення про те, що здібності — це індивідуально-психологічні механізми діяльності і що, завдя­ки забезпеченню відповідності цих механізмів і характеру самої діяльності, шлях розвитку здібностей і формування знань, умінь та навичок може бути значно ефективнішим. Це положення виз­нана» шляхи формування лінгвістичних та математичних здібно­стей у дітей із ПМР. Розвиток лінгвістичних здібностей розгля­дається як формування об'єктивної умови успішного зв'язку стану домовленневого програмування і етапу мовленнєвого оформлення замислу висловлювання. Передбачається, що така робота здійсню­ватиметься переважно на відповідних уроках (грамота, грамати­ка та орфографія, читання). Водночас у випадках низького рівня сформованості спеціальних здібностей відповідна робота здійсню­ватиметься на індивідуальних логопедичних заняттях. При цьому робота щодо формування операцій розпізнавання звуків і морфоло­гічних одиниць мовлення використовуватиметься як основа для розвитку всіх мовленнєвих систем. За умови суттєвих труднощів при виділенні дітьми засвоєних одиниць активізуватиметься їхня діяльність з мовою: порівняння мовних явищ за ступенем по­дібності та відмінності, протиставлення лексичних та граматичних явищ тощо.

Формування математичної здібності розглядається як розвиток здібності до утворення на математичному матеріалі узагальне­них, згорнутих, гнучких і зворотних асоціацій та їх систем, що проявляються тільки у сфері просторових і кількісних відношень, виражених засобами числової та знакової символіки. Загальна схема розвитку математичних здібностей включає формування здібності схоплювати формальну структуру задачі, переробляти та зберігати математичну інформацію. При низькому рівні сфор­мованості математичних здібностей робота на логопедичних за­няттях спрямовуватиметься на розвиток тих навчальних здібно­стей, на яких базуються основні види рахункової діяльності (лічба, операції комбінування і вибору одиниць обчислення, обчислю­вальне програмування). З цією метою здійснюватиметься робота з розвитку здібності зіставляти та перетворювати просторові об­рази, визначати взаємне розташування елементів предмета, вста­новлювати закономірності у запропонованих рядах, порівнювати предметні множини, виділяти їх складові елементи та ін.

1.3. Алгоритмізованість навчання.

Основна дія, яка відпрацьовується під час вивчення різних навчальних предметів, — розпізнавання. Об'єкт, що сприймаєть­ся, розпізнається на основі послідовної фіксації його суттєвих ознак. У момент розпізнавання цей ланцюг фіксації набуває великої швидкості і значно скорочуються. В навчальній діяльності передумову і засіб утворення такого цілісного, інтерактивного новоутворення вбачають у відпрацюванні в учнів етапів формування розумових дій (П. Гальперін). Під час алгоритмізованої практики досягається швидке, приховане (неусвідомлене) ніш ходження ознак у пред'явлених навчальних об'єктах, внаслідок чого з кількох суттєвих ознак утворюється одна неподільна перцептивна одиниця (правило). Цілісний образ у цьому випадку виконуватиме роль еталона у процесах порівняння, буде менш громіздким, ніж багаточленний еталон, і забезпечить симультанність акту. Отже, зміст роботи щодо формування у дітей знань та навичок міститиме також формування спеціального прийому розумової діяльності, спрямованого на забезпечення переходу від сукцесивного (послідовного) виділення окремих елементів на­вчального об'єкту до їх симультанного виділення як деяких цілісних одиниць (правилоутворюючі блоки або правилоутворюючі гештальти). Цей перехід забезпечуватиметься завдяки при­скоренню та автоматизації процесу перебору розпізнавальних оз­нак навчального об'єкта, внаслідок чого відбувається об'єднання елементів у велику одиницю. Встановлено, що без симультанно­го виділення таких одиниць ускладнюється процес правильного написання орфограм, оформлення готового тексту, розв'язання математичної задачі та ін., оскільки симультанне виділення за­значених одиниць є умовою утримування у пам'яті змісту зав­дання при його сприйманні та наступному виконанні (Д. Богоявленський, П. Гальперін, Г. Гранник, Є. Кабанова-Меллер).

Формування у школярів із ПМР прийомів розумової діяльності забезпечує опанування вміння спеціально не відтворювати в думці і не висловлювати в мовленні всі ланки доведення. У свою чергу, така робота сприятиме прискоренню автоматизації мисленнєвих дій і здійсненню їх без усвідомлення математичних та орфогра­фічних правил, на яких вони базуються. У результаті це дасть змогу дитині значно збільшити обсяг інформації, що перероб­ляється і передається.